Постанова № 138011942, 07.07.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2734/26

07 липня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 22.06.2006 Солом`янським РУ ГУ МВС України в м.Києві, оператор безпілотних літальних апаратів відділення управління командира 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , солдат, проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 на розгляд Костопільського районного суду Рівненської області засобами поштового зв`язку надійшли матеріали (протокол ЛВЧ №169 від 16.06.2026 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у долученій до протоколу заяві просив суд повідомити його про розгляд справи за допомогою SMS-повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_4 .

Разом з тим, SMS-повідомлення «Судова повістка про виклик до суду в справі про адміністративне правопорушення» від 06.07.2026 по справі №564/2734/26, № провадження 3/564/930/26 одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_4 не доставлено з причин тимчасової недоступності абонента.

При цьому суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками.

У ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, а також з урахуванням передбачених ст.277 Кодексу України про адміністративні правопорушення стислих строків розгляду справи вказаної категорії, а саме протягом доби, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не організувала належного отримання своєї кореспонденції, та, будучи обізнаною щодо складання відносно неї зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд якого здійснюється судом, не цікавилась долею вказаної справи, тобто фактично не виявила бажання скористатися своїм правом участі під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її у військовій частині НОМЕР_3 , протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов`язків, був відсутній у місці розташування військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) у період з 06.30 год 15.06.2026 по 18.30 год 15.06.2026, без поважних причин, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЛВЧ №169 від 16.06.2026 року; доповіддю командира військової частини НОМЕР_3 від 15.06.2026; рапортами від 15.06.2026 та від 16.06.20526; службовою характеристикою.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 40-1, 172-11, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 /п`ятсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Костопіль м.тг/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA848999980313020106000017523, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно із ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

СуддяВ. В. Левчук