Рішення № 138011854, 07.07.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/681/2026

Справа 557/663/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/663/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні,

за участю представників учасників справи:

представника позивача Василюк В.В.,

представника третьої особи Симон В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 , у якому просить встановити факт перебування на утриманні у ОСОБА_1 малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що з 15 жовтня 2022 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , у якому у них народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, на утриманні позивача перебувають двоє неповнолітніх дітей дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі разом вони проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та їх сім`я має статус багатодітної.

Представник позивача вказує, що на утриманні останнього перебувають троє неповнолітніх дітей, оскільки рідний батько дітей - відповідач ОСОБА_3 участі у вихованні та утриманні своїх двох неповнолітніх синів не приймає, у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів.

Наразі позивач є військовослужбовцем, встановлення зазначеного юридичного факту, за твердженням представника позивача, є необхідним ОСОБА_1 для вирішення питання про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», як особи на утриманні якої перебуває троє неповнолітніх дітей, і даний факт може бути встановлений лише за рішенням суду.

15 та 29 червня 2026 року до суду надійшли заяви від представника військової частини НОМЕР_1 , у яких останній висловив позицію щодо неможливості розгляду заявлених вимог у позовному провадженні, вважав, що є підстави для закриття провадження у даній справі та зазначив, що військова частина не підтримує вимоги позивача та просить відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у письмових заявах, поданих до суду.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник у вступному слові заявлені вимоги підтримала з підстав, які є аналогічними, зазначеним у позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату на місце розгляду справи повідомлений шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які останній отримав, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач ОСОБА_2 у вступному слові визнала позов та такий просила задовольнити, підтвердила що позивач ОСОБА_1 є її чоловіком, батьком їх спільної дитини, а також утримує та виховує її дітей від першого шлюбу.

Представник органу опіки та піклування Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області Симон В.О. у вступному слові підтримала подану заяву та не заперечувала щодо встановлення факту перебування дітей на утриманні ОСОБА_1 .

Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, у поданій заяві просив розглядати справу за відсутності представника військової частини.

Процесуальні дії у справі

14 травня 2026 року - позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - військову частину НОМЕР_1 , розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

09 червня 2026 року - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 жовтня 2022 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, після реєстрації якого остання змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », та у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася доньки ОСОБА_7 .

Вказані обставини стверджуються даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 15 жовтня 2022 року Гощанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04 серпня 2023 року виконавчим комітетом Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Крім того, ОСОБА_2 є матір`ю двох дітей від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дітей записаний ОСОБА_3 , що стверджується даними їх свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , виданих Люхчанською сільською радою Сарненського району Рівненської області відповідно 19 серпня 2009 року та 11 липня 2012 року.

Згідно даних посвідчення НОМЕР_6 , виданого Управлінням соціального захисту населення Рівненської РДА, сім`я позивача ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 має статус багатодітної.

Також судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 24 липня 2025 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, де за період з липня по грудень 2025 року отримав дохід, що становить 295 645,81 грн та що стверджується даними довідок за № 715/3/47/253 та № 715/3/13/294 від 24 лютого 2026 року.

Відповідно до довідки № 01-23/104 від 31 березня 2026 року, виданої ОСОБА_2 ОЗ «Бугринський ліцей», встановлено, що відповідач працює в ОЗ «Бугринський ліцей» та займає посаду асистента вчителя, дохід за період з березня 2025 року по лютий 2026 року склав 137 369 гривень 94 копійок.

З акта обстеження житлово-побутових умов проживання від 26 березня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною вище адресою проживають та зареєстровані мати - ОСОБА_10 , діти - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , чоловік ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, проживає без реєстрації. Батьками створені належні умови для повноцінного розвитку та комфортного проживання дітей, окремі кімнати, місця для сну, вивчення уроків, гри. Батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_1 належним чином виконують батьківські обов`язки та забезпечують дітей. Батько старших дітей ОСОБА_3 не приймав участі у вихованні та утриманні дітей, має заборгованість з виплати аліментів.

Як убачається із характеристик, виданих ОЗ «Бугринський ліцей» Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, діти відповідачів ОСОБА_6 , 2012 року народження, та ОСОБА_5 , 2009 року народження, навчаються у Бугринському ліцеї, фізично розвинені, товариські, дисципліновані. Батьки розлучені і проживають окремо, матір бере активну участь у навчанні та вихованні синів та приділяє їм належну увагу. Стосовно участі батька у вихованні дітей з характеристик установлено, що батько не цікавиться навчанням та вихованням молодшого сина ОСОБА_6 та не відвідує батьківські збори. Водночас щодо старшого сина ОСОБА_5 зазначено, що батько проходить військову службу в Збройних Силах України та під час перебування у відпустці відвідував школу.

Даними розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63657258 та роз`яснень Гощанського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 2308 від 27 лютого 2026 року встановлено, що відповідач ОСОБА_3 станом на 27 лютого 2026 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 126 183,10 грн.

Згідно довідки № 2124 від 26 лютого 2026 року, виданої Гощанським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещуку Б.Ю., вбачається, що у Гощанському відділі на виконанні не перебувають виконавчі провадження про стягнення аліментів.

Представник позивача, вказуючи на наявність у позивача та його дружини однієї спільної дитини, наполягає на встановленні факту перебування на утриманні позивача двох дітей його дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки такий факт має юридичне значення для останнього, так як слугуватиме підставою для його звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Загальний порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов`язків закріплено у статтях 14, 15 СК України.

Згідно з частиною першою статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та ст. 125 цього Кодексу.

В силу статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 155 СК України унормовано, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом. Якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання. Майновий обов`язок недієздатної особи за її рахунок виконує опікун. Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.

Як вказувалося, законодавчо обов`язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, які не досягли 18 років, покладено виключно на батьків. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (частина друга статті 166 СК України).

Відповідно до статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до частини першої статті 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм, Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року № 160/11228/23 зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір`ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Отже, вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Представник ОСОБА_1 , звертаючись до суду в його інтересах, просить встановити факт перебування на його утриманні дітей дружини ОСОБА_2 , вказуючи, що встановлення цього факту є необхідним з метою реалізації наміру оформлення в установленому законом порядку звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану на таких підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану у зв`язку із перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначеного в додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 1709 (зі змінами станом на 30 січня 2026 року), через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (під час дії воєнного стану) зокрема, копія свідоцтва про народження кожної дитини із зазначенням батьківства (материнства) військовослужбовця та / або рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовослужбовця (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовослужбовця виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності).

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками однієї малолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , водночас ОСОБА_2 є матір`ю ще двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від попереднього шлюбу, щодо яких позивач є вітчимом.

Позивач з 24 липня 2025 року перебуває на військовій службі під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, отже є військовослужбовцем.

Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо пасинка, падчерки.

У батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Доведення факту перебування дитини на утриманні стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки, сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо утримання дитини, то факт утримання дитини вітчимом може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі щодо виконання батьками обов`язків з виховання та утримання дитини.

У ході розгляду справи стороною позивача не доведено обставин, які входять до предмету доказування, а саме, що неповнолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не мають матері або батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, що виключає можливість виникнення у позивача обов`язку, передбаченого частиною першою статті 268 СК України.

Якщо ж вітчим самостійно (з власної ініціативи) надає матеріальну допомогу дітям дружини, така його поведінка може свідчити про дотримання загальних засад поведінки у сімейних правовідносинах. Проте, з позиції норм СК України таку поведінку вітчима не можна назвати «утриманням», бо «утримання», це не «право», а безальтернативний та імперативно визначений «обов`язок» батьків по відношенню до неповнолітніх дітей.

Що стосується наданого до суду такого доказу, як акт обстеження матеріально-побутових умов від 26 березня 2026 року, то такий підтверджує лише факт спільного проживання позивача (без реєстрації) з відповідачем ОСОБА_2 та дітьми, проте такий документ не свідчать про утримання позивачем дітей його дружини.

В свою чергу посвідчення багатодітної сім`ї, видане ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої багатодітна сім`я це сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує, свідчить про те, що у розумінні такого закону для отримання статусу багатодітної сім`ї необхідно здійснювати виховання трьох і більше дітей, а не їх утримання, що вочевидь не є тотожними поняттями.

Окрім того, як установлено судом, наразі позивач перебуває на військовій службі, в свою чергу саме відповідач ОСОБА_2 , яка працює в ОЗ «Бугринський ліцей» та отримує з вересня 2025 року щомісячний дохід, здійснює догляд, займається вихованням та надає дітям належне утримання у вигляді щоденного догляду і забезпечення їх щоденних побутових потреб.

Що стосується наявної у відповідача ОСОБА_3 заборгованості зі сплати аліментів, яка убачається із наданого розрахунку державного виконавця, то суд зауважує, що відсутність у матері чи батька дітей доходу протягом певного періоду часу не звільняє їх від покладеного на них законом обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, у тому числі і за допомогою держави у певних випадках, і не робить автоматично вітчима зобов`язальною особою з утримання дітей дружини.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не заборонено добровільно утримувати неповнолітніх синів своєї дружини, дбати про їх всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про їх духовний та фізичний стан, проте таке право позивача не породжує юридичного значення та підстав для встановлення факту перебування дітей саме на його утриманні.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки судом встановлено, що у неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідні батько та матір - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зобов`язані утримувати своїх синів, суд приходить висновку, що підстави для встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні їх вітчима, тобто позивача, відсутні, у зв`язку з цим позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України та у зв`язку з відмовою в позові судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

-відповідачі: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ; ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

-треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: 35442, Рівненська область, Рівненський район, с. Бугрин, вул. Перемоги, буд. 1, ЄДРПОУ 40130624; військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 .

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.