Рішення № 138011756, 02.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/46/26

номер провадження 2/546/288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу №546/46/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

23.01.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2756751 від 08.08.2020 року в загальному розмірі 42930,00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2756751, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 42930,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 15000 грн.; заборгованість за процентами 27930 грн.

26.02.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення права вимоги № ККАУ-26022021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2756751 від 08.08.2020 року.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 23.01.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 26.01.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 30.01.2026.

Ухвалою судді від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, за клопотанням позивача у АТ «Креді Агріколь Банк» витребувано додаткові докази.

16.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 60-63), в якому вказано, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою виходячи з наступного. Відповідачем у відзиві вказано, що ним не отримано ні від позивача, ні від первісного кредитора - ТОВ «Авентус Україна» доказів щодо зміни кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з чим у відповідача відсутній обов`язок виконання зобов`язання новому кредитору, відповідачем не отримано досудової вимоги, у договорі про відступлення прав вимоги не йде мова про відповідачку, як боржника, у додатку № 1 до вказаного договору міститься лише ПІП відповідачки, додаток не містить його дати, а також в назві додатку не зазначено, що він є невід`ємною частиною договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Авентус Україна». Також відповідачем зазначено, що з редакцією доданого до позовної заяви договору та Правил про надання грошових коштів у позику відповідачка ознайомилася вперше під час правового аналізу позову. Щодо стягнення з відповідачки судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу у відзиві зазначено, що такі вимоги не підлягають до задоволення у зв`язку з безпідставністю позовних вимог. Відповідачка вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні позову у зв`язку з тим, що ним не надано належних доказів, які б підтверджували законність його вимог.

20.02.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, а також повідомив, що на підтвердження надіслання відповідачці досудової вимоги, копій паспорту споживчого кредиту, договору про надання споживчого кредиту, платіжного доручення, відомостей про щоденні зарахування та погашення, договору відступлення, витягу з реєстру боржників до позовної заяви додано опис вкладення до № 0503797224270. Представник позивача в заяві зазначив, що відповідно до п. 13.7. договору всі додатки до договору складають його невід`ємну частину, товариство позбавлене можливості надати цілий Реєстр боржників до договору відступлення прав вимоги, оскільки такий містить банківську таємницю щодо осіб, що не є учасниками даної справи, у зв`язку з чим позивачем до позову додано витяг з Реєстру боржників, з якого слідує що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 . Представник позивача в заяві наголосив, що відповідачка добровільно уклала договір про надання споживчого кредиту, погодившись з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів), та зобов`язалась неухильно дотримуватись його умов, а також Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства. Щодо твердження відповідачки про відмову нести судові витрати представник позивача зазначив, що у разі задоволення позовних вимог, витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в розумному та співмірному розмірі.

25.02.2026 до суду на виконання вимог ухвали від 05.02.2026 від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшов лист № 12829/2/93 від 18.02.2026, в якому вказано про неможливість надати запитувану ухвалою суду інформацію, оскільки банківська картка, номер якої зазначено в ухвалі суду № НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Підготовчі засідання, призначені на 05.03.2026 та 06.04.2026, за клопотанням відповідачки були відкладені.

Ухвалою суду від 02.06.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.07.2026.

У судове засідання 02.07.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.5 оборот).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, що отримані відповідачем особисто, про що свідчать особисті підписи на рекомендованих поштових повідомленнях (а.с. 79, 86, 93). 02.07.2026 від відповідачки до суду надійшла заява, в якій просила провести розгляд справи без її участі, повідомила, що коштів не отримувала, а також листів та попереджень про заборгованість, позовні вимоги не визнає в повному обсязі та заперечує проти їх задоволення, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. вважає необґрунтованими та просить їх зменшити.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2756751, відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 15000,00 грн строком на 8 днів (а.с. 9-11). Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору (пункт 1.4. договору).

Згідно п. 1.1. кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:

1.5.1. Знижена процентна ставка 1,43% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку;

1.5.2. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується:

- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови, зазначені в п. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п 4.1-4.6 цього договору,

у межах прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 частини 1 статті 1048 ЦК України.

Згідно п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно п. 3.1. кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору.

Згідно п. 4.2. кредитного договору Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору.

Згідно п. 4.3.кредитного договору пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно п. 4.4. кредитного договору Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою (пункт 4.5. кредитного договору).

Згідно п. 4.6. кредитного договору вказаний порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

Згідно п. 9.6. кредитного договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відбитку печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання в особистому кабінеті Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефон. Повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства, зазначений в цьому договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Договір містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 08.08.2020 о 13:38:58 за допомогою одноразового ідентифікатора М166974.

Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №2756751 від 08.08.2020, визначено, що сума нарахованих процентів за користування кредитом становлять 1710,00 грн, загальна вартість кредиту 16710,00 грн. Додаток підписаний ОСОБА_1 08.08.2020 о 13:38:58 за допомогою одноразового ідентифікатора М166974 (а.с.12).

В паспорті споживчого кредиту також вказані всі погоджені сторонами умови кредитування, зокрема сума кредиту 15000,00 грн, строк кредитування 8 днів, знижена процентна ставка 521,55 % річних (1,43% в день), стандартна процентна ставка 695,40 % річних (1,90% в день), загальні витрати за кредитом за зниженою ставкою 1710,00 грн, загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою 2280,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою ставкою 16710,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 17280,00 та інші. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 08.08.2020 о 13:38:58 за допомогою одноразового ідентифікатора М166974 (а.с.7-8).

Довідкою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про ідентифікацію підтверджено ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою було укладено договір № 2756751 від 08.08.2020, що зі сторони клієнта підписано електронним підписом, створеним з використанням одноразового ідентифікатора М166974, час відправки ідентифікатору клієнту 08.08.2020 о 13:38:58, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_3 (а.с. 12 оборот).

Листом №6512-ВП від 16.12.2025 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомило про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 08.08.2020 на суму 15000,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , код авторизації: НОМЕР_5 , номер транзакції в системі WayForPay creditplus-9763729 (а.с. 13).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна», у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 2756751 від 08.08.2020 в сумі 42930,00 грн., з яких 15000,00 грн. основний борг за тілом кредиту, 27930,00 грн. заборгованість за процентами.

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

Договір про надання споживчого кредиту № 2756751 від 08.08.2020 та додатки до нього містять реквізити сторін та підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (пункт 4.1.3. договору).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що 26.02.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. (а.с. 18 оборот-22).

Згідно з п. 1.1. вказаного Договору Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами, вказаними в Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором та Боржниками (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 6.2.3. договору права вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно п. 7.1. договору про відступлення прав вимоги за придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1 633 761,43 грн.

Додатком до даного договору є Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 26.02.2021 за договором відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021 від 26.02.2021 (а.с.23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021 від 26.02.2021, ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42930,00 грн (а.с.22 оборот).

Згідно платіжної інструкції №25759 від 26.02.2021 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» сплатило на користь ТОВ «Авентус Україна» плату за відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги № ККАУ-2602021 від 26.02.2021 в розмірі 1 633 761,43 грн.

Таким чином, судом встановлено передача від первісного кредитора позивачу права вимоги за договором відступлення прав вимоги № ККАУ-2602021 від 26.02.2021.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Главою 3 цього закону визначено порядок виконання платіжних операцій.

Так, статтями 39, 40 даного закону визначено, що положення цієї глави застосовуються до платіжних операцій, що виконуються на території України, у тому числі до тих, що розпочинаються або завершуються на території України. Форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством. Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом. Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання(або відмови в її прийнятті),виконання платіжної інструкції. Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Однак платіжних інструкцій, які б підтверджували перерахування відповідачу кредитних коштів, чи інших належних доказів на підтвердження указаних обставин, матеріали справи не містять.

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до листа АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» №12829/2/93 від 18.02.2026, наданого на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2026 (а.с. 69), маска банківської картки № НОМЕР_1 , на яку згідно п. 2.1. кредитного договору повинні бути надані кредитні кошти, не належить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Із наведеного слідує, що саме по собі підписання кредитного договору відповідачкою не є підтвердженням перерахування коштів за його умовами та не доводить факту видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів.

Позиція ВС/КЦС у справі N 278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: "Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним, договором".

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18 зазначив, що «....Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано....».

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника у розмірі, зазначеному в договорі про надання кредиту. Зокрема, позивачем не надано суду копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано, зокрема, копію договору про надання фінансового кредиту, складений первісним кредитором розрахунок заборгованості, лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про підтвердження перерахування грошових коштів в сумі 15000,00 грн. на картку № НОМЕР_4 . Разом з цим, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повідомило, що маска банківської картки № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання та використання кредитних коштів за вказаним кредитним договором саме відповідачкою.

За змістом положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобовязана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов`язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, виникнення у первісного кредитора ТОВ "Аванс кредит" права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 2756751 від 08.08.2020, а відтак і право позивача вимагати стягнення заборгованості з відповідачки за вказаним кредитним договором, оскільки банківська картка, на яку були перераховані кредитні кошти, відповідачці не належить.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є недоведеними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за недоведеністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4527 від 20.01.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.46).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 26 оборот), копію акту № 1427 наданих послуг від 12.01.2026 (а.с. 27), детальний опис наданих послуг до акту № 1427 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 27 оборот), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 28).

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то судові витрати, понесені позивачем у справі, відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 517, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 641, 1048, 1049, 1049, 1050, 1054, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі за недоведеністю.

Судові витрати, понесені позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення суду складено 06 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, 79029, телефон: +38(032)242-99-08, ел.пошта: info@kredyt-kapital.com.ua, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

представник позивача Адвокатське об`єднання «Апологет», ЄДРПОУ 41557199, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, м. Львів, 79029, телефон: +38(075)369-10-71, е. пошта: 2apologet@gmail.com, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

представник позивача від АО «Апологет» - адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, м. Львів, 79029, телефон: НОМЕР_7 , е. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , пошт. індекс: 38413, тел.: НОМЕР_3 , кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» відсутній.

Суддя О.О. Романенко