Рішення № 138011214, 22.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/747/26

номер провадження 2/531/777/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

У грудні 2025 року позивач ТОВ «Він Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить поновити строк позовної давності для пред`явлення даного позову, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 135580 від 20.04.2018 в розмірі 19120,79 гривень, яка складається з: суми заборгованості 14610,00 грн, суми інфляційних втрат 3194,59 грн, суми 3% річних 1316,10 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 135580, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 3500 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3500 грн, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Він Фінанс». 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «Він Фінанс») укладено договір факторингу № 1 на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 14610,00 грн, а саме: сума основного боргу 3500,00 грн, сума боргу за процентами 1890,00 грн, сума боргу за пенею і штрафами 9220,00 грн. Позивач також нарахував суму збитків з урахуванням інфляції 3194,69 грн, 3 відсотки річних 1316,10 грн. Загальний розмір заборгованості складає 19120.79 грн.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем його реєстрації, судова повістка повернулась до суду без вручення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), за клопотання позивача витребувано докази (а.с.38).

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.50).

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 20.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 135580, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу грошові кошти в сумі 3500 грн.на строк 30 днів, відсоткова ставка є фіксованою і у день становить 1,71%, відсоткова ставка річних становить 624,00% (а.с. 11-12).

Із довідки про ідентифікацію ТОВ «Дінеро», вбачається, що особою позичальника є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладений договір в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця № L8192129 від 14.05.2019, сума кредиту у розмірі 10 000,00 грн. Сума отриманих коштів становить 10 000,00 грн, дата заявки на кредиту та дата банківського переказу вказана - 14.05.2019 (а.с. 30

Встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.

Судом встановлено, що відповідач свого зобов`язання за договором належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кредитні кошти в повному обсязі не повернув.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «Він Фінанс») укладено договір факторингу № 1 та додаткові угоди, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 135580 від 20.04.2018 в сумі 5390,00 грн (а.с. 15-22, 26).

Вирішуючи питання про розмір заборгованості судом враховується наступне.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором№ 135580 від 20.04.2018 на загальну суму 5390,00 грн, яка складається із заборгованості по основному боргу- 3500,00 грн, заборгованості по відсотках 1890,00 грн.

Інформації щодо переходу до позивача права вимоги за пенею і штрафами на суму 9220,00 грн, як про те зазначає позивач в поданій до суду позовній заяві, реєстр не містить.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині включення до суми 9220,00 грн, як сум боргу за пенею і штрафами є безпідставними.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Для покладення на відповідача обов`язку зі сплати 3 % річних обов`язковою умовою є визначення суми заборгованості, на яку їх нараховано.

Базою нарахування 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, базою нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат обраховує суму боргу в розмірі 14610,00 грн, а не в розмірі 5390,00 грн, як належить, що є безпідставним. Відповідно, розрахунок 3 % річних та індексу інфляції є необґрунтованим.

Тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в сумі № 135580 від 20.04.2018 в розмірі 5390,00 гривень.

Розглядаючи доводи позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає, що за вимогами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою нею до винесення рішення.

Натомість відповідачем заява про застосування строку позовної давності не подавалась.

Судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивачу підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 750,51 гривень.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою . Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правової допомоги №33 від 22.03.2024, укладений між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», додаткову угоду до вищевказаного договору, згідно якої розширено розділ «Предмет договору» та доповнено новим пунктом за яким Адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі про стягнення заборгованості з Тихонова А.В.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Міньковської А.В.; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» щодо стягнення кредитної заборгованості, де вказаний вид виконаних робіт: підготовка позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості з додатками на суму 5 000,00 грн; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом на суму 5 000,00 грн, з якого вбачається, що вказана сума становить за підготовку позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «Він Фінанс», суд враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 135580 від 20.04.2018 в розмірі 5390,00 гривень (п`ять тисяч триста дев`яносто гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» судовий збір в розмірі 750,51 гривень (сімсот п`ятдесят гривень 51 коп) та 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 коп) витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіакорнструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Л.С.Фисун