Рішення № 138010992, 29.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1039/26

381/602/26

Рішення

Іменем України

29 червня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

Встановив:

04 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представниця позивачки звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що 0ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавець заповіт не складав, тому право на спадкування за законом одержали позивачка - ОСОБА_1 (дружина спадкодавця) та діти спадкодавця, як спадкоємці першої черги.

Позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Першої фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О., інші спадкоємці за законом від прийняття спадщини відмовились, подавши нотаріусу відповідні заяви.

24 липня 2025 року нотаріус письмово відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи свою відмову тим, що в Державному реєстрі речових прав вже міститься інформація про зареєстровані права інших осіб на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачка позбавлена можливості усунути виявлені розбіжності в позасудовому порядку та зареєструвати право власності померлого на частину квартири в Державному реєстрі речових прав, оскільки Фастівською міською радою їй було відмовлено у впорядкуванні поштової адреси (лист № П5807/315 від 08.07.2025 року). Відповідно, позивачка не може реалізувати свої спадкові права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 матеріали цивільної справи надійшли в провадження судді Самухи В.О.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено проводити судовий розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. За клопотання позивачки залучено до участі у вищевказаній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , а також витребувано матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На адресу суду надійшли витребувані матеріали.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивачка, представниця позивачки не з`явилися, про день слухання справи повідомлені судом належним чином, від представниці позивачки через систему «Електронний суд» надійшла заява з проханням провести судове засідання за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Інші учасники судового процесу в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і дату проведення судового засідання, не з`явилися.

В силу приписів частини 1 статті 223 ЦПК України, судом прийняте рішення про проведення судового засідання без участі сторін та їх представників, а також третьої особи без самостійний вимог на предмет спору.

У відповідності до приписів статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних засобів не здійснювалось.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, у відповідності до приписів частини 1 статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 29 червня 2026 року до 11 години 00 хвилин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 0ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Зазначена обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 05 квітня 2021 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 .

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що померлий залишив заповіт, тому в силу приписів ст.ст. 1223, 1261 ЦК України право на спадкування за законом одержали позивач - ОСОБА_1 (дружина спадкодавця) та діти спадкодавця, як спадкоємці першої черги.

У визначений законом шестимісячний термін позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Першої фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О., тому в силу ст. 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину.

Інші спадкоємці за законом від прийняття спадщини відмовились, подавши нотаріусу відповідні заяви.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні копіями матеріалів спадкової справи.

Судом встановлено, що позивачка не може реалізувати своє право на спадкування 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , адже 24 липня 2025 року державний нотаріус Першої фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , оскільки в Державному реєстрі речових прав вже міститься інформація про зареєстровані права інших осіб на квартиру АДРЕСА_1 , і це унеможливлює вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відмова нотаріуса є обґрунтованою, оскільки викладені обставини згідно з п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.12 та ст. 49 Закону України «Про нотаріат» дійсно є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.08 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічну позицію викладено і в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.13 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», згідно з п. 3.1 якого визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.

Стосовно набуття права власності спадкодавцем на частину квартири судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 набув за життя у власність 1/4 квартири АДРЕСА_1 . Право власності спадкодавця на частину квартири підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 03.10.2000 року, виданим Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації. Його право власності на частину квартири зареєстроване в БТІ в реєстрову книгу за № 111, реєстр 8772.

Разом з тим, судом встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мститься інформація про зареєстроване право власності на квартиру за тією ж адресою на ім`я інших осіб.

Разом із тим, до складу спадщини входило і інше нерухоме майно, зокрема, будинок та земельна ділянка, на яке позивачці, як спадкоємиці за законом, було видано свідоцтва про право на спадщину, чим підтверджено її право на спадкування та дотримання процедури і строків звернення з заявою для отримання спадщини.

Далі, відповідно до довідки КП ФМР «Фастівське БТІ» від 29 липня 2925 року № 965, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано дві квартири з номером АДРЕСА_1 . Один будинок двоквартирний, а інший п`ятиквартирний, у якому зареєстроване право власності спадкодавця на частину квартири АДРЕСА_3 .

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки Фастівського БТІ вбачається, що відбулась подвійна помилкова нумерація житлових будинків. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Площа квартири 21,3 квадратних метри. В той час, як площа квартири, співвласником якої був спадкодавець, становить 59,3 квадратних метри, що підтверджується відомостями, викладеними в свідоцтві про право власності на житло.

Залучений, як третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , для участі у справі не з`явився, заперечень щодо позову не подав, тверджень позивачки щодо співпадіння адрес у двох відмінних об`єктах нерухомості не заперечував.

Позивач надала до суду докази того, що з метою усунення невідповідностей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вона та її доньки (як спадкоємці та співвласники квартири) 21.06.2025 року звернулись з письмовою заявою до Фастівської міської ради про зміну адреси квартири АДРЕСА_1 , але отримали лист відповідь № П5807/315 від 08.07.2025 року, зі змісту якої вбачається, що питання зміни адреси об`єкту нерухомого майна може бути розглянуте після державної реєстрації даного нерухомого майна в порядку спадкування.

Враховуючи подвійну нумерацію житлових будинків та неможливість державної реєстрації права власності на частину квартири в житловому будинку на ім`я спадкодавця, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом, інші засоби, крім захисту прав позивача в судовому порядку вичерпано, а підстав для оскарження дій нотаріуса немає.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином Цивільний кодекс України передбачає можливість визнання права власника майна і в тому разі, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами або підлягає сумніву.

Позивачем надавалися необхідні документи до Фастівської міської ради для зміни адреси, однак згідно листа Фастівського міського голови, вказані дії вчинити неможливо у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності в порядку спадкування. При цьому зареєструвати право власності на частину квартири, без упорядкування адреси неможливо.

Присвоєння та зміна адрес об`єктам нерухомого майна регулюється у відповідності до «Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна», затвердженого Постановою КМУ № 690 від 07.07.2021 року. Пунктом 10 цього Порядку регламентовано, що у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об`єкта зміна (коригування) адреси здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку, визначеного абзацом другим цього пункту. У разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду (п. 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна).

Вирішуючи питання про визначення частки померлого у праві власності на квартиру суд виходить з наступного.

Зокрема, згідно приписів частини 1статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно приписів частини 1, 2статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно приписів частини 1статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно приписів частини 2 цієї статті, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно приписів частини 1статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно приписів частини 2статті 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 17 Постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Аналогічні за змістом роз`яснення викладені в абзаці 3 пункту 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на дату отримання свідоцтва про право на спадщину), Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Згідно приписів статті 112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент отримання свідоцтва про право власності на квартиру), майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Згідно приписів частини 1 статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно приписів частини 1 статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно приписів частини 1 статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно приписів частини 1 статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Далі, згідно приписів частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів частини 1статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно приписів частини 1статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до приписів пункту 1 частини 2статті 16 ЦК України, одним із способів захисту права є визнання права.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та правових норм, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що спадкодавець разом з членами родини у передбачений законом спосіб набули право спільної сумісної власності на квартиру. Це право підтверджено належним правовстановлюючим документом та ніким не оспорюється.

Суд звертає увагу, що у свідоцтві про право власності на квартиру не зазначено розмір часток співвласників.

При цьому суд, враховуючи законодавчо унормований принцип рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності, вважає, що спадкодавцеві та членам його родини, всього чотирьом співвласникам, належало по 1/4 частці у праві спільної сумісної власності на квартиру. Також, судом не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність відступу від засад рівності часток співвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно приписів статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Отже, позивачка вжила належних заходів для реалізації своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, однак зазначене виявилось неможливим з об`єктивних причин. При цьому, обставини щодо обсягу спадкового майна та належності його спадкодавцеві ніким не оспорюються, а співпадінні адрес щодо об`єктів нерухомого майна не може бути об`єктивною перешкодою для реалізації права власника, інше тлумачення суперечило б приписам статті 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно доведеними та обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.12,76-81,223,258-259,264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1 ч. 2 ст. 16, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України,постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.13 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» суд,-

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Фастівська міська рада Київської області, ЄДРПОУ 04054926, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1.

Третя особа: ОСОБА_2 ,місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя В.О.Самуха