Рішення № 138010384, 07.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/12632/24

провадження № 2/361/6457/24

07.07.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

7 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінпром Маркет». В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики

№ 1339677, за яким останній отримав кредит на суму 5 000 грн строком на 15 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,99 % на день. Даний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на електронну адресувідповідача.

Умови договірних зобов`язання позивач виконав, перерахувавши суму кредиту на картковий рахунок відповідача, вказаний у договорі. Натомість позивач порушив умови договору, суму позики не повернув, відсотки за користування позикою не сплатив у передбачені договором строки.

26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу №2610, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 за договором позики № 1339677 від 23.04.2021.

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 1339677 від 23.04.2021, заборгованість якого у загальному розмірі становить 15 447 грн 50 коп, з яких: 5 000,00 грн борг за основою сумою боргу, 10 447,50 грн борг за відсотками.

З наведених підстав, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов договірних зобов`язань, ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 1339677 від 23.04.2021 у загальному розмірі 15 447 грн 50 коп, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М. від 25 грудня 2024 року відкрито провадження в справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 01 жовтня 2025 року прийнято справу до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за адресою його реєстрації, проте до суду повернувся конверт із поштовою відміткою про причини повернення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Позивачем до суду подана заява про розгляд даної справи без його представника, проти постановлення заочного рішення позивач не заперечує, інших додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення.

Обставини справи, що встановлені судом

23 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1339677, за яким останній отримав кредит на суму 5 000 грн, строком на 15 дні, з 23.04.2021 по 08.05.2021, зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,99 % на день.

Відповідно до п. 2 договору визначено знижену процентну ставку у розмірі 1,79 % на день, яка застосовується у відповідності до умов Програми лояльності), процентну ставку за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,7 % за день. Загальна вартість кредиту згідно додаткової угоди становить 6 342,50 грн.

Відповідно до Довідок про ідентифікацію, ОСОБА_1 уклав вищевказаний договір позики в електронному вигляді шляхом підписання одноразовим ідентифікатором «P9Wx3o17TM» , направленими на електронну адресу відповідача.

Згідно Довідок ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000002412/ТНПП від 18.11.2024, 23 квітня 2021 року, та копії платіжної інструкції, відповідачу ОСОБА_1 перераховано суму позики у розмірі 5 000 грн на картку № НОМЕР_1 , номер котрої також міститься в договорі.

26 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу №2610, за умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрах заборгованостей.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 до вищевказаного договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 1339677 від 23.04.2021, загальна заборгованість якого складає 15447,50 грн.

03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 1339677 від 23.04.2021, заборгованість якого у загальному розмірі становить 15 447,50 грн, з яких: 5000,00 грн борг за основою сумою боргу, 10 447,50 грн борг за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість відповідача становить 15 447 грн 50 коп., з яких: 5 000,00 грн борг за основою сумою боргу, 10 447,50 грн борг за відсотками.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав вищезазначений договір, за умовами якого отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписані накладенням електронних підписів, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «P9Wx3o17TM», надісланого на електронну адресу відповідача.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний Договір позики №1339677 від 23 квітня 2021 року, прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1048 ЦК України право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з

ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від

28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі

№ 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі

№ 300/438/18.

Так, згідно кредитного договору №1339677 від 23 квітня 2021 року, ОСОБА_1 отримав від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит на суму 5 000 грн., строком на 15 днів, тобто до 08.05.2021 року. Згідно даного договору проценти за користування кредитом, за період (з 23.04.2021 по 08.05.2021) складають 1 342,50 грн. в грошовому виразі (без врахування (тіла) кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 6 342,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином договірні зобов`язання за наведеними договорами не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у даній справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв.

Враховуючи вищевикладене, нарахування та стягнення процентів за користування позикою з відповідача ОСОБА_1 поза визначеним договором позики, строком суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи, що строк дії договору позики №1339677 від 23.04.2021 року, встановлено їх умовами, проценти після закінчення строку дії даного договору, нараховувалися безпідставно, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача заборгованості за вищевказаними договорами у розмірі загальної вартості позики.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суми заборгованості за Договором позики №1339677 від 23 квітня 2021 року у розмірі 6 342,50 грн, з яких: 5 000 грн борг за тілом кредиту, 1342,50 грн борг за відсотками.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції № 579930572.1 від 09.12.2024, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, позивачу відповідно до Договору № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року надавалася правова допомога адвокатом Ткаченко Ю.О. Згідно Витягу з Акту № 1-П приймання-передачі надання правничої допомоги за вищевказаним договором від 02.12.2024, вартість наданих послуг становить 3 500 грн.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 994,60 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 1 437,10 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 273, 274, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики №1339677від 23 квітня 2021 року у розмірі 6 342 (шість тисяч триста сорок дві) гривні 50 копійок, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1 342,50 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 994 (дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні, 60 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 1 437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень, 10 копійок.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, адреса місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, оф. 204, м. Ірпінь, 08200.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН