Ухвала суду № 138010240, 30.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-о/359/213/2026

Справа № 753/6757/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

30 червня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-

встановив:

26.06.2026 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з Дарницького районного суду міста Києва за підсудністю надійшла вищезазначена заява.

Згідно із ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Крім того відповідно д ч. ч. 1-4 ст. 109 Сімейного кодексу України, 1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. 2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. 4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Вивченням заяви та доданих до неї документів встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177, 293 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 109 Сімейного кодексу України.

Так, до заяви не додано свідоцтво про одруження, свідоцтва про народження дітей, нотаріально завірений письмовий договір про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей та договір між подружжям про розмір аліментів на дітей.

З поданої заяви вбачається, що заява про розірвання шлюбу подана виключно від імені заявника ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості перевірити наявність взаємної згоди подружжя щодо розірвання шлюбу.

Крім того до заяви не долучено докази сплати судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону становить - 665 грн.60 коп.

Згідно із п. 13) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються : учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З чого вбачається, що при подачі заяви про розірвання шлюбу заявник не звільнений від сплати судового збору, оскільки справа не пов`язана з порушенням прав заявника як учасника бойових дій, та не звільняється від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того слід зазначити, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

При цьому зазначено, що з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

При цьому заявник повинен викласти обставини та зазначити докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами : отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Бориспіл.міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) - 899998 , Рахунок отримувача - UA908999980313141206000010778, Код класифікації доходів бюджету - UA908999980313141206000010778, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких недоліках вважаю, що заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вище зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя залишити без руху та надати строк 10 (десять) днів з дня отримання заявником копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Ухвала самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Муранова-Лесів