Рішення № 138010222, 06.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/652/26 Провадження № 2/358/761/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача.

14.04.2026 до Богуславського районного суду Київської області звернулось Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1Д) з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 192, 27 грн. та судових витрат по справі.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 09.09.2019 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із застосуванням власноручного підпису на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 "Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 07/23, тип - "Універсальна", також згодом ОСОБА_1 було отримано: кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії 03/28, тип - Картка "Універсальна", що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до умов договору тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000,00 грн., тип кредитної карти: Картка "Універсальна", строк кредитування 20 років, процентна ставка, відсотків річних 43,2 %, кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня 100 % від заборгованості.

В порушення умов кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого, станом на 25.03.2026 виникла заборгованість в сумі 31 192, 27 грн., з яких: 25 069, 77 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 122, 50 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

2. Процесуальні дії у справі, клопотання сторін

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючою суддею від 14.04.2026 визначено суддю Буравову К.І. (а.с.113).

15.04.2026 суддя направила запит до Єдиного демографічного реєстру. Відповідно до отриманої відповіді № 2609732 від 15.04.2026, за вказаними параметрами: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , особу не знайдено (а.с.114).

Крім того, відповідно до відповіді № 2609894 від 15.04.2026, отриманої з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відомості про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу внутрішньо переміщеної особи відсутні, довідка ВПО не видавалась (а.с. 115).

15.04.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддя звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 117).

21.04.2026 до суду надійшла відповідь відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області за № 23-23/1436/2026, з якої убачається, що інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня в реєстрі територіальної громади (а.с.118).

Ухвалою судді від 22.04.2026 витребувано від Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо останнього відомого зареєстрованого на території України місця проживання/перебування, фактичного або повідомленого відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 120121).

07.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від Державної міграційної служби України надійшла витребувана інформація. За наявною в ДМС інформацією місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено (а.с.123).

Ухвалою судді від 08.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалено виклик відповідачки здійснити через оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України». Судове засідання призначено на 08 червня 2026 року о 16 год. 30 хв., яке в подальшому востаннє було відкладено на 06 липня 2026 року о 14 год. 30 хв. (а.с. 125-126, 133).

У судове засідання, призначене на 06.07.2026, представник позивача не з`явився, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 06.07.2026, не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Заяв, клопотань, чи повідомлень про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював повідомлення відповідачки у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції за адресою його останнього відомого зареєстрованого місця проживання. Разом із тим, поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який здійснює комунікацію з учасником справи через повідомлені ним засоби зв`язку, діє правомірно та добросовісно, а тому застосовується презумпція обізнаності особи про направлені їй судові повідомлення.

Крім того, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 та частини десятої статті 187 ЦПК України, відповідачку було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення про виклик до Богуславського районного суду Київської області на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 129, 134).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді не скористалася.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідачка не з`явилася на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи у її відсутності не надала, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалою від 06.07.2026 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 09.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банк та підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с.85-95).

На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 07/23, тип - "Універсальна". У подальшому ОСОБА_1 також було отримано кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії 03/28, тип - Картка "Універсальна", що підтверджується випискою по рахунку (а.с.84).

Згідно п. 2.1.1.1.1 Договору (преамбула) Паспорт споживчого кредиту та Тарифи банку є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до положень Договору, викладених в п. 1.2 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума кредитного ліміту - не перевищує 50 000 грн для карт «Універсальна», 75 000 грн для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування 20 років; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк кредитування безготівковим шляхом.

В п. 1.3 Заяви викладена Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка, відсотків річних: 43,2% для карт «Універсальна», 42,0% для карт «Універсальна Gold».

Згідно п. 2.1.1.2.1. договору Банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.5 договору тип кредиту відновлювальна - кредитна лінія, мета кредиту споживчі цілі. Строк кредиту 20 років, сторони узгодили, що строком повернення кредиту є останній день відповідного календарного місяця останнього року дії строку Договору. Загальний розмір кредиту не перевищує 50 000 грн для карт «Універсальна», 75000 грн для карт «Універсальна Gold». При цьому сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення та не потребує додаткового погодження із клієнтом.

Відповідно до п. 2.1.1.2.12 договору сторони дійшли згоди, що в разі, зокрема, неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4 цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або в разі, якщо клієнт не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1 цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку, та/або в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1 цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5 Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 86,4% - для картки «Універсальна»; - 84,0% - для картки «Універсальна Голд»; - 74,4 % - для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.

За п.п. 2.1.1.3.1 - 2.1.1.3.3 договору сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Погашення кредиту та процентів здійснюється Клієнтом щомісяця в такому порядку: Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання). В разі, якщо у Клієнта повністю використаний кредитний ліміт та / або в разі виникнення у Клієнта прострочених зобов`язань за Договором, доручення Клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується. - крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим п.2.1.1.3.1., погашення кредиту та процентів здійснюється шляхом внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; При цьому, якщо до 25 числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, Клієнт самостійно не здійснить платіж в готівковій або безготівковій формі у розмірі Мінімального платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, Клієнт доручає Банку при настанні термінів платежів здійснювати списання грошей у валюті кредитного ліміту з усіх рахунків Клієнта, відкритих в Банку, та рахунків, що будуть відкриті Клієнтом Банку в майбутньому, в розмірі заборгованості, яка підлягає сплаті Банку за цим Договором (здійснювати договірне списання). В разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими. При цьому Сторони, на підставі ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.3.5 Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Згідно п. 2.1.1.5.1 Договору клієнт зобов`язаний погашати кредит у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1 та п. 2.1.1.3.2 Договору.

Згідно п. 2.1.1.9.1 Договір починає діяти з дати встановлення кредитного ліміту на картці та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як убачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на відповідачку (договір б/н), старт карткового рахунку відбувся 09.09.2019, неодноразово здійснювалась зміна кредитного ліміту, зокрема 09.09.2019 зменшення кредитного ліміту 500,00 грн, 09.09.2019 зменшення кредитного ліміту 0,00 грн, 07.08.2020 збільшення кредитного ліміту 5 000,00 грн, 14.02.2021 зменшення кредитного ліміту 0,00 грн, 22.12.2024 збільшення кредитного ліміту 25 000,00 грн, 22.12.2024 зменшення кредитного ліміту 10 000,00 грн, 05.06.2025 збільшення кредитного ліміту 25 000,00 грн., 16.06.2025 зменшення кредитного ліміту 23 659,09 грн., 08.09.2025 зменшення кредитного ліміту 23 659,09 грн., 19.09.2025 зменшення кредитного ліміту 23 659,09 грн., 21.10.2025 зменшення кредитного ліміту 23 659,09 грн., 03.11.2025 зменшення кредитного ліміту 0,00 грн. (а.с. 83).

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, а тому порушила умови Договору.

Із наданої виписки за договором № б/н за період з 09.09.2019 по 26.03.2026 убачається, що відповідачка користувалася кредитними картками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , здійснювала оплату товарів та банківських послуг за допомогою із використанням зазначених кредитних карток (а.с.23-82).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09.09.2019 ОСОБА_1 періодично, але не в повному обсязі, було погашено заборгованість за поточним тілом кредиту 319 026, 46 грн, погашена заборгованість за простроченим тілом кредиту 1 795, 43 грн., погашена заборгованість по нарахованим відсоткам 1 731,32 грн. (а.с.9-22)

Станом на 25.03.2026, відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачка має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк», у загальному розмірі 31 192, 27 грн, з яких: 25 069,77 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 122, 50 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.9-22).

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідачем не подано.

4. Застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини 2 статті 1046 ЦК України).

За змістом п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Судом установлено, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 09.09.2019 підписана відповідачкою та у сукупності з випискою про рух коштів по рахунку, з якої убачається активне користування позичальником кредитними коштами, підтверджують факт визнання відповідачем договірних кредитних правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк».

Також встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти в повному обсязі.

Доказами наявності заборгованості та її розміру є виписки по рахунку відповідача і розрахунок заборгованості, які є первинними документами відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зазначені документи підтверджують, що відповідачка користувалася кредитними коштами, здійснював операції за платіжними картками, однак належним чином кредитні зобов`язання не виконала.

Відповідачка не надала суду доказів погашення заборгованості, не спростувала розрахунок позивача та не подала заперечень щодо суми боргу.

5. Мотиви та висновки суду

Відповідачка належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернула кредит, у зв`язку з чим у відповідачки утворилась заборгованість, яка становить 31 192, 27 грн. та складається із загального залишку заборгованості за даним кредитом (за тілом кредиту) та заборгованості за простроченими відсотками.

Факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується деталізованою випискою про рух коштів по картковому рахунку за період з 09.09.2019 по 26.03.2026 (а.с. 23-82).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, оскільки підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, містять відомості про операції, здійснені протягом операційного дня, та засвідчують виконання таких операцій. Відтак виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами на підтвердження заборгованості за кредитним договором.

Отже, наявні в матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними і допустимими доказами наявності заборгованості позичальника, що узгоджується з правовою позицією Верховний Суд, викладеною у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористалася своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти нього. Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з банком договору відповідачем не надано.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.

Будь - якого належного та допустимого доказу того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості та відомості, які містяться у матеріалах справи не відповідають дійсності, відповідачем надано не було.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 34 375, 65 грн. підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати у виді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн. (а.с.112).

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила судовий збір в розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 610, 612, 615, 634, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 280289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місця реєстрації значиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ:14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 09.09.2019 в розмірі 31 192 (тридцять одна тисяча сто девяносто дві) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місця реєстрації значиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ:14360570) судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК», місцезнаходження: код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1Д.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місця реєстрації значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя К. І. Буравова