Постанова № 138008886, 02.07.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/884/26

Провадження № 3/163/715/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0118/UA205000/2016 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , в період з 27.09.2021 по 29.05.2024 директора ПП "ВЕЛКРАФТ" (код ЄДРПОУ 44509525), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , перебуваючи в період з 27.09.2021 по 29.05.2024 на посаді директора ПП "ВЕЛКРАФТ" (код ЄДРПОУ 44509525), під час митного оформлення товарів: «легковий автомобіль «VOLVO XC40», 2019 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2 », «легковий автомобіль «BMW 520D», 2020 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 », «легковий автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2015 року виготовлення, кузов № НОМЕР_4 » за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №23UA205140069191U7 від 28.08.2023, №23UA205140061562U2 від 02.08.2023, №23UA205140058160U9 від 20.07.2023 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 217132,06 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0007812 від 25.08.2023, №PL/MH/AV 0007658 від 24.07.2023, №PL/MH/AV 0007552 від 17.07.2023, які не були підтверджені зазначеною у них митницею у Вроцлаві Республіки Польща та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вказаних митних деклараціях, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку за його зареєстрованим місцем проживання та за відомою з матеріалів справи електронною адресою.

Надіслані за місцем проживання ОСОБА_1 судові повідомлення повернулись до суду без вручення з причин відсутності адресата за цією адресою.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Надіслані на електронну пошту судові повідомлення доставлено до електронної скриньки 09.04.2026 та 14.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Крім цього, про час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Про причини неявки на розгляд справи в суд ОСОБА_1 не повідомив, будь-яких клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подав.

Суд вичерпав усі можливі і передбачені законом заходи для сповіщення про розгляд справи, тому підстав для чергового відкладення судового розгляду не вбачає і вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ПП "ВЕЛКРАФТ" (код ЄДРПОУ 44509525) товарів: «легковий автомобіль «VOLVO XC40», 2019 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2 », «легковий автомобіль «BMW 520D», 2020 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 », «легковий автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2015 року виготовлення, кузов № НОМЕР_4 » і випуск їх у вільний обіг підтверджується копіями митних декларацій типу ІМ40ДЕ №23UA205140069191U7 від 28.08.2023, №23UA205140061562U2 від 02.08.2023, №23UA205140058160U9 від 20.07.2023.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена польська компанія «VP AUTOSELECTION S.Z.O.O».

Керівником фірми отримувача товару ПП "ВЕЛКРАФТ" на час декларування товару був ОСОБА_1 , що підтверджується роздруківкою з АІС «Податковий блок» по суб`єкту ЗЕД.

Декларування товарів здійснював представник ТОВ «МІ-7» на підставі укладеного із ПП "ВЕЛКРАФТ" договору доручення на декларування та митне оформлення товарів від 01.02.2022 № 01/02.

Пунктом 6.2 договору доручення передбачено, що замовник, тобто ПП "ВЕЛКРАФТ", несе повну юридичну відповідальність за достовірність даних, у наданих ним документах виконавцю та митним органам.

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV 0007812 від 25.08.2023, №PL/MH/AV 0007658 від 24.07.2023, №PL/MH/AV 0007552 від 17.07.2023, у яких органом їх видачі зазначено митницю у Вроцлаві Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональне управління Податкової адміністрації у м.Вроцлав Республіки Польща листом від 30.10.2025 №0201-ІGC.4331.376-1287.2025, №0201-ІGC.4331.1306-1585.2025, №0201-ІGC.4331.2024-2253.2025 повідомило, що проведена перевірки щодо вищевказаних сертифікатів дала негативний результат. Зазначені сертифікати відсутні в реєстрі EKS. Печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток посадових осіб, уповноважених легалізувати сертифікати на їх митниці.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці від 04.12.2025 № 15/15-03/13900 констатувала, що зазначені сертифікати не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товари, що в них зазначені не мають преференційного походження.

Цією ж доповідною запискою, у її додатку, визначено суми митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за 3-ма аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, а саме всього 217 132,06 грн, у тому числі: ввізне мито 180 943,38 грн, ПДВ 36 188,68 грн.

Аналогічна сума недоборів митних платежів у своєму підсумку відображена у наданих службовою запискою начальника УК та АМП від 16.03.2026 № 15/15-01/3162 довідках-розрахунках за кожною митною декларацією окремо.

Підрозділу проведення митного аудиту запропоновано здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ПП "ВЕЛКРАФТ" за місцем його реєстрації.

У зв`язку із зміною 01.08.2025 ПП "ВЕЛКРАФТ" свого зареєстрованого місця знаходження з м.Луцьк на м.Суми відповідні матеріали для вжиття контрольно-перевірочних заходів були направлені Сумській митниці.

Сумська митниця листом від 17.03.2026 № 7.24-2/19/7/999 повідомила, що реалізація матеріалів буде здійснюватись після виключення Сумської територіальної громади з переліку території можливих бойових дій, припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

Підпункт 1 пункту 912 розділу ХХІ МК України визначає, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (крім випадків, передбачених підпунктами 1 і 2 цього пункту):

1) документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються до 1 травня 2024 року, акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються). З 1 травня 2024 року поновлюються на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім документальних перевірок, зустрічних звірок, на які пунктом 934 цього розділу встановлено мораторій.

Особливості проведення митними органами документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, встановлені пунктом 934 цього розділу.

За змістом пункту 934 розділу ХХІ МК України тимчасово, з 1 травня 2024 року, діє мораторій на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо платників податків місцезнаходженням яких станом на дату початку:

можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до указаного Переліку включена Сумська міська територіальна громада.

Отже, враховуючи те, що ПП «ВЕЛКРАФТ» (код ЄДРПОУ 44509525) 01.08.2025 перереєструвало своє місце знаходження з міста Луцьк на місто Суми, тобто на територію бойових (можливих бойових) дій, митний орган позбавлений можливості у встановлені строки і порядку, провести контрольно-перевірочні заходи.

У зв`язку із цим та з огляду на положення підпункту 1 пункту 912 та пункту 934 розділу ХХІ МК України, наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 суд зважує на неможливість реалізації положень статей 345-354 МК України, тому з метою недопущення уникнення винної особи від відповідальності встановленої законом при визначенні розміру недоборів митних платежів зі сторони ПП «ВЕЛКРАФТ» вважає можливим прийняти до уваги службову записку начальника УК та АМП Волинської митниці з доданими довідками-розрахунками по кожній митній декларації окремо, відповідно до яких загальна сума недоплачених до Державного бюджету України митних платежів становить 217 132,06 грн, з яких: ввізне мито 180 943,38 грн, ПДВ 36 188,68 грн.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю у Вроцлаві Республіки Польща та проставлено відтиск печатки цього митного органу.

Проте, Регіональне управління Податкової адміністрації у м.Вроцлав Республіки Польща листом від 30.10.2025 №0201-ІGC.4331.376-1287.2025, №0201-ІGC.4331.1306-1585.2025, №0201-ІGC.4331.2024-2253.2025 спростувало видачу цих сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого польського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ПП «ВЕЛКРАФТ» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 підприємство ПП «ВЕЛКРАФТ».

Про такий висновок свідчить сума недоплачених митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку ПП «ВЕЛКРАФТ».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані сертифікатів для продавця товару польської компанії «VP AUTOSELECTION S.Z.O.O» по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитненні товару, ОСОБА_1 ні митному органу, ні суду не надав.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача яких не підтверджена.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ПП «ВЕЛКРАФТ» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 217 132 (двісті сімнадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 06 копійок.

Штраф у розмірі 217 132 (двісті сімнадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 06 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь