Єдиний державний реєстр судових рішень 606/1074/26
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
06 липня 2026 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 158,56 грн, з яких: 5 600,00 грн заборгованість за кредитом; 10 918,56 грн заборгованість за нарахованими процентами, 2 800,00 грн заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України, 840,00 грн заборгованість за комісією, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Обґрунтовучи позовні вимоги, представник позивача вказав, що 03.09.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1596-5666, який разом з правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту складають єдиний договір. Із умовами кредитного договору відповідач був попередньо ознайомлений.
У позові представник позивача зазначив, що відповідно до умов договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 2 000,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, промо-ставка 0,60 % в день, знижена процентна ставка 1,00 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, промо-ставка та/або знижена та/або пільгова процентна ставка 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Також додатковою угодою № 1 від 18.09.2025 до договору про відкриття кредитної лінії № 1596-5666 від 03.09.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 600,00 грн.
Однак, відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 10.04.2026 у неї виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 20 158,56 грн, з яких: 5 600,00 грн заборгованість за кредитом; 10 918,56 грн заборгованість за нарахованими процентами, 2 800 грн заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України, 840,00 грн заборгованість за комісією.
Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, призначено судове засідання для розгляду справи по суті із викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, 17.06.2026 через підсистему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що не погоджується з нарахованими позивачем відсотками, штрафними санкціями та іншими платежами, вважає їх завищеними, у зв`язку з чим просила суд перевірити правильність здійснених нарахувань. Крім того, послалася на скрутне матеріальне становище, зумовлене необхідністю нести витрати на лікування хворої матері. Також подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, відповідь на відзив не подав, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ІК № 116 від 01.08.2013, яке видане Національним банком України.
03.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 1596-5666 на суму 2 000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів, базовий період складав 30 календарних днів, зі сплатою відсотків. Того ж дня 03.09.2025 відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів).
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
18.09.2025 додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 1596-5666 від 03.09.2025 відповідачу надано додаткові кошти у кредит в сумі 3 600,00 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що відповідач всупереч умовам договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5 600,00 грн підтверджено договором про відкриття кредитної лінії № 1596-5666, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7033; довідкою про перерахування суми кредиту від 03.09.2025 за № 1596-5666, згідно з якою ОСОБА_1 через платіжну систему EasyPay видано 03.09.2025 кредит у сумі 2 000,00 грн, card_mask НОМЕР_1 та 18.09.2025 видано добір кредиту у сумі 3 600,00 грн, card_mask НОМЕР_2 , разом 5 600,00 грн; довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 № 270552-1668461900-15042026, згідно із якою виконано запит про успішність операції, № транзакції: 1668461900, сума: 2 000,00 грн, дата: 03.09.2025 о 15 год. 50 хв., номер картки: НОМЕР_3 , статус: виконано; довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 14.04.2026 № 267523-1676788492-14042026, згідно із якою виконано запит про успішність операції, № транзакції: 1676788492, сума: 3 600,00 грн, дата: 18.09.2025 о 11 год. 53 хв., номер картки: НОМЕР_4 , статус: виконано; розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1596-5666 від 03.09.2025, згідно із яким станом на 10.04.2026 сума основного боргу позичальника складає 5 600,00 грн, залишок відсотків 10 918,56 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 2 800,00 грн, залишок комісії 840,00 грн, загальна сума складає 20 158,56 грн.
Слід зазначити, що відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір від 03.09.2025 № 1596-5666 укладений у спосіб, визначений законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення.
В силу вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, проаналізувавши наявні у справі докази, перевіривши поданий позивачем розрахунок заборгованості та оцінивши доводи, наведені відповідачем у відзиві, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що нарахування заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 600,00 грн та процентів за користування кредитом у сумі 10 918,56 грн здійснено відповідно до умов кредитного договору, а тому зазначені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас суд частково погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення відсотків, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, та комісії, у зв`язку з чим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2 800,00 грн, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено 03.09.2025, відповідно і заборгованість за нарахованими відсотками на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2 800,00 грн. виникла після 24.02.2022.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК України необхідно відмовити.
Також щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у сумі 840,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, у кредитному договорі № 1596-5666 від 03.09.2025, укладеним між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми виданого кредиту, тобто 840 грн.
Як вбачається із розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 1596-5666 від 03.09.2025 у відповідача наявна заборгованість за комісією, яка становить 840,00 грн.
Проте, суд звертає увагу, що в кредитному договорі не міститься зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.
Позивач не надав доказів наявності, переліку послуги, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, зазначений позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу і погодження її зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. В зв`язку з чим положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з наданням кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2024 року в справі 727/5461/23, від 09 жовтня 2024 року в справі 582/202/22.
За таких обставин, пункт кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемним, а тому вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог (ціна позову 20 158,56 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимог на суму 16 518,56 грн, що становить 81,94 %): судовий збір у розмірі 2181,57 грн.
Керуючись статтями 12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1596-5666 від 03.09.2025 в сумі 16 518 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 56 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 5 600,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 10 918,56 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 181 (дві тисячі сто вісімдесят одна) грн 57 коп.
Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: Л.С. Ромазан
Судове рішення № 138008391, Теребовлянський районний суд Тернопільської області було прийнято 06.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 606/1074/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: