Ухвала суду № 138008323, 30.06.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/480/26

Провадження № 1-кс/602/204/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2026 р. м. Ланівці

Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140160001619 від 10.11.2025, про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Загірці, Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, який вибув у розпорядження начальника регіонального управління «Захід», солдата, із базовою середньою освітою, неодруженого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в :

28 червня 2026 року прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у згаданому вище кримінальному провадженні.

Клопотання обґрунтоване тим, що 24.06.2026 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, направлено для розгляду до суду, однак підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні ще не призначене. Разом з тим, 05.07.2026 спливає строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є необхідним продовження запобіжного заходу, оскільки ризики, які стали підставою для його застосування, продовжують існувати. На думку прокурора, це дає достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Прокурор просить продовжити на 60 діб строк застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.06.2026 матеріали клопотання передані слідчому судді Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 .

Судове засідання по розгляду клопотання призначене на 30.06.2026.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання з підстав, які у ньому наведені. Додатково повідомила, що ОСОБА_4 не звертався до прокурора чи слідчого з письмовим клопотанням про намір продовжувати військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 , якому слідчим суддею було роз`яснено його права, передбачені ч. 2 ст. 193 КПК України, у судовому засіданні не оспорюючи фактичних обставин, викладених у клопотанні, проти задоволення клопотання прокурора заперечив, висловив намір продовжити військову службу та просив допомогти йому у цьому.

Захисник ОСОБА_5 також заперечила проти задоволення клопотання через необґрунтованість ризиків, на які вказує прокурор. Вважає, що заявлені ризики є лише припущенням сторони обвинувачення, які не підтверджені доказами. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 07.05.2026 у цьому кримінальному провадженні застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чортківська УВП №26» на строк до 05.07.2026 включно. Визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

24 червня 2026 року обвинувальний акт про обвинувачення військовослужбовця ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, затверджено прокурором та направлено до Лановецького районного суду Тернопільської області (а.с.102-104).

Станом на дату розгляду клопотання підготовче судове засідання у кримінальному провадженні не призначено.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

З урахуванням наведеного вище, слід розглянути подане прокурором клопотання у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Зі змісту положень ст. 177, 184, 197, 199 КПК України у їх системному зв`язку слідує, що підставою для продовження строку тримання під вартою, окрім обставин, зазначених у ч.3 ст. 199 КПК, є ті ж обставини, які є підставою для застосування запобіжного заходу згідно з ч.2 ст. 177 КПК, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, яке було вчинене за наступних обставин.

Солдат військової служби ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимогам ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до розташування підрозділу в/ч НОМЕР_1 у Закарпатській області після щорічної основної відпустки 17.09.2025 без поважних причин не з`явився та не приступив до виконання службових обов`язків за посадою, та в подальшому проводив час на власний розсуд по 07.05.2026, до застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підтвердження зазначених обставин, окрім копії обвинувального акту, до клопотання додано копії: довідки ВЛК від 02.02.2024 №2016/02 (а.с. 72); сторінок військового квитка підозрюваного (а.с. 22-26); наказу командира в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2024 №37, яким солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія-сапера І інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки в/ч НОМЕР_1 та зараховано його до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 (а.с. 78); наказу т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 від 08.04.2025 №98, яким солдата ОСОБА_4 , призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 08.04.2025 №42/РС на посаду стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 6 батальйону охорони в/ч НОМЕР_1 , наказано вважати таким, що посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 75); Акту службового розслідування від 28.09.2025 (а.с. 9-17); повідомлення від 29.09.2025 №5/28/2994 командира в/ч НОМЕР_1 , адресованого директору ТУ ДБР, розташованого у м. Львові (а.с. 18-19); наказу т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 від 10.10.2025 №283, яким солдата ОСОБА_4 , стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 6 батальйону охорони, звільненого із займаної посади та зарахованого у розпорядження начальника регіонального управління «Захід» наказом від 07.10.2025 №28РС, наказано вважати таким, що справи здав та склав обов`язки за посадою і з 07.10.2025 вибув у розпорядження начальника регіонального управління «Захід» (а.с. 73); протоколів допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 15.04.2026 (а.с. 81-86); протоколу допиту підозрюваного від 06.05.2026 (а.с. 93-95); медичної характеристики та службової характеристики (а.с. 20-21).

Стосовно обґрунтованості підозри як підстави для продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зауважує, що це питання уже розглядалося і підтверджувалося слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного.

В подальшому, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми, прокурор передав обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні до суду.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, ОСОБА_4 наразі вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням сторони обвинувачення про вчинення ним інкримінованого злочину, а не лише обґрунтованим припущенням про те, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, котре мало місце на стадії досудового розслідування.

Зважаючи на викладене вище, слідчий суддя не вбачає підстав сумніватися в наявності «обґрунтованої підозри» у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину.

Стосовно продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у своєму клопотанні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є умисним тяжким злочином проти встановленого порядку несення військової служби, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Продовження існування ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, обґрунтовуються, насамперед, суворістю покарання, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв`язку з чим ОСОБА_4 , усвідомлюючи зазначену обставину, може вдатися до відповідних неправомірних дій.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги не лише суворість передбаченого покарання, але й ураховує обставини цього кримінального провадження.

Так, під час розгляду цього клопотання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 уже притягався до кримінальної відповідальності.

Вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 27.09.2023, який набрав законної сили 27.10.2023, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України і призначено йому покарання у виді громадських робіт строком 70 (сімдесят) годин (а.с. 57-59).

Вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 11.03.2026, який набрав законної сили 13.04.2026, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано, невідбуту частину покарання, призначеного вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 27.09.2023 року у виді 64 годин громадських робіт, які згідно з п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України відповідають 8 дням пробаційного нагляду, та визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 8 (вісім) днів (а.с. 53-55).

Згаданим вище вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 в період з 27.12.2023 по 17.01.2024 ухилився від відбуття покарання у виді громадських робіт, призначеного йому вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 27.09.2023.

Окрім того, встановлено, що під час розгляду судом кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився у судове засідання, не повідомивши про причини своєї неявки, у зв`язку з чим ухвалою суду від 23.02.2026 до нього було застосовано привід (а.с. 51-52).

Наведене вище негативно характеризує особу обвинуваченого і в сукупності з суворістю покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , свідчить про достатньо високу ймовірність згаданих вище ризиків та про те, що ці ризики продовжують існувати.

Наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні додатково обґрунтована тим, що ОСОБА_4 може вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками з числа знайомих йому військовослужбовців, схиляючи їх до зміни чи до відмови від наданих слідству показань.

Наведений ризик, за оцінкою слідчого судді, не зменшився з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки свідки у цьому кримінальному провадженні ще не допитані судом.

Щодо ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя в ухвалі від 07.05.2026 уже зазначав, що під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійшов висновку про недостатню обґрунтованість стороною обвинувачення цього ризику і про його абстрактний характер. Підстав для твердження про існування зазначеного ризику наразі теж немає, оскільки у розглядуваному клопотанні прокурором не наведено щодо цього жодного доводу.

Стосовно аргументів захисника про те, що заявлені ризики є лише припущенням сторони обвинувачення, які не підтверджені доказами, слідчий суддя звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є обґрунтоване припущення, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснював у минулому чи здійснюватиме у майбутньому відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя, суд застосовують стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до відповідних неправомірних дій.

З приводу усної заяви обвинуваченого про те, що він бажає повернутися на військову службу в іншу військову частину, слідчий суддя зауважує, що для того, щоб таке бажання мало передбачені законом юридичні наслідки, воно має супроводжуватися відповідними юридично значимими діями зі сторони обвинуваченого, зокрема, письмовим клопотанням до слідчого, прокурора чи суду про те, у якій конкретно військовій частині має намір продовжувати службу обвинувачений і до нього має додаватися письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Наразі ж, ОСОБА_4 не звертався письмово з таким клопотанням до слідчого чи прокурора, а заявив про це лише у судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою.

Таким чином, оцінивши, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, також у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік обвинуваченого та відсутність у нього важких чи хронічних захворювань; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання; відсутність у нього постійного місця роботи та офіційного джерела доходів; репутацію обвинуваченого (суперечливу характеристику за місцем служби та нейтральну за місцем проживання); ризики продовження та повторення протиправної поведінки; - слідчий суддя, з огляду на безальтернативність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема ст. 407 КК України, як це визначено ч. 8 ст. 176 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження на цій стадії кримінального провадження строку тримання ОСОБА_4 під вартою з визначеним раніше розміром застави та, у разі внесення застави, покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених п. 2, 3, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, керуючись статтями 2, 132, 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 376, 392-395КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загірці, Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , у вигляді тримання під вартою в державній установі «Чортківська установа виконання покарань № 26» (Тернопільська область, м. Чортків, вул. Лесі Українки, 3) з визначеною заставою в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн, до 23 год 59 хв 28 серпня 2026 року.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області на р/р UA 738201720355269001500003454, МФО 820172, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) 26198838, отримувач ДКСУ, м. Київ, призначення платежу: «застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62025140160001619 від 10.11.2025 за ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 червня 2026 року.».

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи чи служби;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а саме зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави у визначеному розмірі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків у разі внесення застави закінчується 28 серпня 2026 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, та направити начальнику державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26» для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений 03 липня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_8