Рішення № 138007857, 06.07.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/613/25 Справа №447/661/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

06.07.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 22.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №22.04.2024-100000491. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн, строком на 126 дні, тобто до 25.08.2024 за процентною ставкою 1 %. Відповідно до договору від 22.04.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 13 000 грн. строком на 126 днів, ОСОБА_1 22.04.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 13 000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25.08.2024 утворилась заборгованість у розмірі 28 018,03 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 888,40 грн, заборгованості за процентами в розмірі 10 019,63 грн та заборгованості по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання в розмірі 6 110 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Ухвалою суду від 09.04.2025 розгляд справи відкладено.

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 16.05.2025 позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість у розмірі 21 908,03 грн, з яких: 11 888,40 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 019,63 грн заборгованість за відсотками, та судовий збір у розмірі 1 894,13 грн.

Через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Кінаша Д.В., надійшла заява про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16.05.2025 у справі №447/661/25. В обґрунтування заяви покликається на те, що рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16.05.2025 у справі №447/661/25 не було вручено відповідачу в день його проголошення та отримано ним 11.05.2026 в приміщенні суду, про що він розписався у власній заяві про видачу копії рішення суду. Військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою №1843/8689 від 07.05.2026 підтверджується, що відповідач з 15.01.2023 по теперішній час проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , місцем постійної дислокації якої є АДРЕСА_1 . Посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 23.01.2024 підтверджується, що відповідач є учасником бойових дій. У зв`язку з наведеним відповідач фактично не мав можливості отримувати від суду поштову кореспонденцію, з`являтися у судові засідання та подати відзив на позовну заяву. З рішення суду вбачається, що заборгованість у розмірі 21 908,03 грн складається з: 11 888,40 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 019,63 грн заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 22.04.2024 по 25.08.2024. Водночас, у вказаний період відповідач проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , а також брав участь у бойових діях, відтак у нього був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Враховуючи вищенаведене, просив скасувати заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16.05.2025 у справі №447/661/25 та призначити справу №447/661/25 до нового розгляду.

Ухвалою суду від 29.05.2026 заяву залишено без руху, відповідачу надано строк для усунення недоліків.

Через систему «Електронний суд» 03.06.2026 від представника відповідача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04.06.2026 заяву прийнято до розгляду. Клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволено.

Ухвалою суду від 15.06.2026 заяву представника відповідача Кінаша Д.В. про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області 16.05.2025 у справі №447/661/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Через систему «Електронний суд» 18.06.2026 від представника відповідача Кінаша Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем подано позов до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 28 018,03 грн, з яких: 11 888,40 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 10 019,63 грн заборгованість за відсотками, 6 110 грн заборгованість за неустойкою, а також судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за відсотками нарахована за період з 22.04.2024 по 25.08.2024. Водночас, у вказаний період відповідач проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , а також брав участь в бойових діях, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , довідкою №1843/8689 від 07.05.2026 та посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 23.01.2024. Таким чином, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до відповідача не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов?язань за користування кредитом, а також в останнього був відсутній обов?язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Крім того, зазначив, що на підставі норми, передбаченої п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідач звільнений від обов?язку сплати неустойки, зокрема, пені та штрафів в період дії воєнного стану. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 019,63 грн заборгованості за відсотками та 6 110 грн заборгованості за неустойкою.

Через систему «Електронний суд» від представника відповідача Кінаша Д.В. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надсилав, про час та місце судового засідання повідомлений через систему «Електронний суд».

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 22.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №22.04.2024-100000491. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн, строком на 126 дні, тобто до 25.08.2024 за процентною ставкою 1 %.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).

Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - черговий період) (п.5 Заявки).

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п.п.6, 7, 8, 9 Заявки).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 13 000 грн підтверджено квитанцією сервісу LiqPay, платіж 2452937283 від 22.04.2024, призначення платежу: видача за договором №22.04.2024-100000491.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №22.04.2024-100000491 від 22.04.2024, за період з 22.04.2024-25.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 28 018,03 грн., що складається з заборгованості : основний борг - 11 888,40 грн., проценти - 10 019,63 грн., неустойка - 6 110 грн.

Норми права, які застосував суд

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено сторонами не спростовано, що 22.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №22.04.2024-100000491. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн, строком на 126 дні, тобто до 25.08.2024 за процентною ставкою 1 %.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи (зокрема розрахунком заборгованості), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед ТОВ «Аванс кредит».

Надаючи оцінку сумі заборгованості щодо тіла кредиту, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

Щодо стягнення відсотків за кредитним договором №22.04.2024-100000491 від 22.04.2024 в розмірі 10 019,63 грн, суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Особа набуває право на пільги згідно із п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII з моменту підтвердження статусу отримання посвідчення учасника бойових дій (УБД) або довідки про участь у відсічі збройної агресії.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 019,63 грн заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, нарахованими за період з 22.04.2024 по 25.08.2024.

Водночас ОСОБА_1 є учасником бойових дій, з 15.01.2023 по 07.05.2026 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою №1843/8689 від 07.05.2026 а також брав участь в бойових діях, що підтверджується наявними в матеріалах справи військовим квитком серії НОМЕР_1 та посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 23.01.2024

Таким чином, оскільки відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 019,63 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про нарахування неустойки на суму 6 110 грн. суд зазначає наступне.

У п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок неустойки з 2024 року, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованість у сумі 11 888,40 грн.

З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1 027,85 грн стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий цетнр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість у розмірі 11 888 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 40 (сорок) коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 027 (одна тисяча двадцять сім) грн 85 (вісімдесят п`ять) коп.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, номер телефону: НОМЕР_4 , електронна пошта: info@sgroshi.com.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Друзюк М. М.