Рішення № 138007712, 06.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9530/23

Провадження № 2/643/106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Осадчого О.В.,

за участі секретаря судового засідання Жівотченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просять стягнути з відповідача на свою користь суму матеріальної шкоди завданої в наслідок ДТП у розмірі 389324,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.09.2020 о 23.30 год у м. Харкові по вул. Тюрінській, буд.148-А сталася дорожньо транспортна пригода, за участю автомобіля швидкої та невідкладної допомоги «Peugeot Boxer» держаний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Kia Optima» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль швидкої та невідкладної допомоги «Peugeot Boxer» держаний номерний знак НОМЕР_1 . 10.12.2020 Московським районним судом м. Харкова було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП у відповідності до якої, судом встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot Boxer» держаний номерний знак НОМЕР_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 свою вину визнав, про що надав письмові пояснення. Згідно звіту про оцінку майна №476/2020 автомобіль «Peugeot Boxer» держаний номерний знак НОМЕР_1 від 22.01.2021 вартість матеріальної шкоди заподіяної особі в результаті його пошкодження при ДТП становить 517824,00 грн. Відповідальність водія автомобіля «Kia Optima» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована в АТ «СГ» «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників транспортних засобів. 18.06.2021 АТ «СГ» «ТАС» сплачено позивачу страхове відшкодування за авто «Peugeot Boxer» держаний номерний знак НОМЕР_1 по Договору №ЕР181569354 від 12.04.2020 у розмірі 125800 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.09.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 18.09.2023 від представника позивача надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справи у порядку спрощеного позовного провадження.

На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Квартенка О.Р. надійшло клопотання про призначення експертизи.

Від представника позивача ОСОБА_3 на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких просили відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи посилаючись на те, що у справі наявний звіт про оцінку матеріального збитку завданого власникові автомобіля «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, а жодного доказу про наявність іншого висновку стороною відповідача на надано. Посилання на завищення ремонтної калькуляції автомобіля вважала необґрунтованими, оскільки оцінка пошкоджень відбувалась на момент пошкодження транспортного засобу.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.01.2024 клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Квартенка О.Р. задоволено, призначено судову транспортно товарознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 4273-IX від 26.02.2025 змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.

На адресу суду 06.01.2026 від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» надійшов висновок експерта №754 від 26.12.2025.

Ухвалою Салтівського районного суду від 06.01.2026 відновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Квартенка О.Р. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що відповідно до висновків експертизи № 754 від 26.12.2025 року варіант №1 вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 13.09.2020, станом на дату ДТП, становить: 307 517,87 грн. та варіант №2 вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 13.09.2020, станом на дату ДТП, становить: 273 012,50 грн. Зроблений КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» розрахунок суми, що стягується з урахуванням висновків експертизи № 754 від 26.12.2025 повинен зменшитись при врахуванні варіанта №1 до 179 017,87грн. та при варіанті №2 до 144512,50 грн. З урахуванням висновку судової експертизи №754 від 26.12.2025, а також відшкодованої суми, максимально можливий розмір стягнення не може перевищувати 144 512,50 грн., а тому вважає, що заявлена позивачем сума стягнення у розмірі 389324,00 грн є такою, що перевищує встановлений експертизою розмір матеріального збитку.

Представник позивача Шовкова Л.В. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його та відповідача відсутності, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Постановою Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2020 року по справі №643/15582/20 було притягнено ОСОБА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

У відповідності до даної постанови встановлено, що ОСОБА_1 13.09.2020 року о 23.30 годині, керуючи автомобілем «Кіа Optima» державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Харкові по вул. Тюрінській, буд. 148-А, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, Московським районним судом м. Харкова було визнано винним водія ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто його до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Зазначена постанова набрала законної сили.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд вважає встановленим факт, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 13.09.2020 року за участю водіїв транспортних засобів «Кіа Optima» державний номерний знак НОМЕР_2 та «Peugeot Boxer» державний номерний знак НОМЕР_1 , відбулася з вини відповідача ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та іншим.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування автомобілем має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на нього, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб (п. 2.2 Правил дорожнього руху України), то саме ця особа буде нести відповідальність за заподіяння шкоди.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "Peugeot Boxer", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить КНП Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки, передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом першим частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

У випадку укладення між страховою організацією та юридичними або фізичними особами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором, є страховик (страхова організація).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Згідно з п. 36-1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з частиною першою статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідальність водія автомобіля «Кіа Optima» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована в АТ «СГ» «ТАС» (приватне) згідно полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів.

АТ «СГ» «ТАС» 18.06.2021 року сплачено на користь КНП Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" страхове відшкодування за авто «Peugeot Вохеr» державний номер НОМЕР_1 по Договору №EP181569354 від 12.04.2020 року у розмірі 128 500 гривень.

Якщо позивачу недостатньо страхового відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 333/1050/15-ц).

З наданого позивачем звіту №476/2020 про оцінку автомобіля «Peugeot Boxer» державний номер НОМЕР_1 від 22.01.2021 року складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріальної шкоди заподіяної особі, що володіє автомобілем «Peugeot Boxer» держаний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 13.09.2020 року, становить - 517 824,00 гривень.

Суду також був наданий, представником відповідача звіт №78-D/86/4 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 04.04.2021 року складений ФОП ОСОБА_5 , згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Peugeot Boxer» (державний номер НОМЕР_1 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 13.09.2020, складає 344 035,66 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали).

На виконання ухвали суду від 09.01.2024 про призначення експертизи до Салтівського районного суду міста Харкова надійшов висновок експерта за результатами проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № 754 від 26.12.2025 по матеріалам цивільної справи № 643/9530/23.

Відповідно до зазначеного висновку варіант №1 вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 13.09.2020, станом на дату ДТП, становить: 307517,87 грн. та варіант № 2 вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 13.09.2020, станом на дату ДТП, становить: 273 012,50 грн.

Наявність двох варіантів у висновку обумовлена наявністю двох звітів які були зроблені на підставі різних актів огляду транспортного засобу, а саме звіт №78-D/86/4 від 04.04.2021 року був складений на підставі протоколу огляду автомобіля від 30.03.2021 року, а звіт №476/2020 від 22.01.2021 року був складений на підставі протоколу огляду автомобіля від 03.11.2020 року які в переліку пошкоджень мають відмінності.

При цьому суд враховує, що в рамках судової експертизи № 754 судовим експертом, ОСОБА_6 , було надано клопотання від 07.02.2024 про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, зокрема в якому було запропоновано надати автомобіль «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_1 , для проведення технічного огляду, з метою визначення характеру та об`єму пошкоджень, які були утворені внаслідок ДТП 13.09.2020 року.

Листом КНП Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" від 13.03.2024 року було зазначено, що автомобіль «Peugeot Boxer» державний номер НОМЕР_4 для проведення технічного огляду, з метою визначення характеру та об`єму пошкоджень, які були утворені внаслідок ДТП 13.09.2020 року, надати не представляється можливим, оскільки автомобіль не підлягав подальшій експлуатації та його було списано.

У зв`язку із ненаданням об`єкта дослідження експерт був позбавлений можливості перевірити фактичний характер та обсяг пошкоджень, зіставити їх із механізмом дорожньо-транспортної пригоди та усунути наявні розбіжності між двома актами огляду транспортного засобу. Вказані обставини безпосередньо вплинули на можливість проведення повного експертного дослідження та стали підставою для складання альтернативних варіантів висновку.

Суд враховує, що саме позивач відповідно до положень ЦПК України повинен довести розмір заявленої до стягнення шкоди. При цьому процесуальні наслідки неможливості дослідження доказів, необхідних для підтвердження відповідних обставин, покладаються на ту сторону, яка посилається на ці обставини як на підставу своїх вимог.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено статтями 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J. K. AND OTHERS v. SWEDEN") зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Статтею 109 ЦПК України визначено наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зазначена норма процесуального права є імперативною щодо правових наслідків ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі. Законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо провести експертизу для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 686/3582/16-ц (провадження № 61-6484св22) та інших.

Таким чином, положенням ЦПК встановлено, що негативні наслідки, пов`язані з ненаданням експерту на дослідження об`єктів дослідження, покладається на сторону яка не подала такі об`єкти.

Суд зазначає, що позивачу було достеменно відомо про існування суттєвих розбіжностей між двома протоколами огляду транспортного засобу, які суперечать один одному. Крім того, оскільки виплачене страхове відшкодування не покривало завдану майнову шкоду, позивач мав передбачити необхідність судового захисту своїх прав шляхом пред`явлення позову до ОСОБА_1 , а отже і обов`язок доведення розміру збитків. Попри це, позивач списав транспортний засіб, не забезпечивши збереження предмета дослідження, та не надав його для проведення судової експертизи. Така процесуальна поведінка позбавила експерта можливості безпосередньо дослідити автомобіль, усунути розбіжності між протоколами огляду та визначити розмір шкоди у категоричній та однозначній формі.

При цьому під час судового розгляду представник позивача не висловила чіткої процесуальної позиції щодо суті наявних розбіжностей та не надала належних доказів на підтвердження більшої суми збитків. За таких обставин, покладання на відповідача негативних наслідків у вигляді стягнення недоведеного (більшого) розміру шкоди суперечило б принципу змагальності сторін, оскільки саме на позивача покладено тягар доказування своїх вимог (ст. 81 ЦПК України).

У зв`язку із вище викладеним, оскільки позивачем не було забезпечено можливість проведення безпосереднього огляду транспортного засобу експертом, а матеріали справи містять різні відомості щодо обсягу пошкоджень автомобіля, суд дійшов висновку, що відсутні достатні підстави для покладення в основу рішення більшого розміру матеріальної шкоди, визначеного у варіанті №1 експертного висновку.

Натомість варіант №2 експертного висновку ґрунтується на більш консервативному визначенні обсягу пошкоджень, не включає пошкодження, достовірне існування яких не могло бути перевірено експертом через ненадання транспортного засобу для огляду, а тому за встановлених обставин є більш обґрунтованим та таким, що відповідає принципу доведеності розміру збитків.

Таким чином, суд бере за основу висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи №754 від 26.12.2025 року за варіантом №2, відповідно до якого вартість матеріальної шкоди становить 273 012,50 грн.

Доказів того, що відповідачем в добровільному порядку відшкодовано завдані КНП Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" матеріальні збитки, матеріали справи не містять.

Оскільки АТ «СГ «ТАС» здійснило страхове відшкодування у розмірі 128 500,00 грн., з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 144 512,50 грн. (273 012,50 грн. 128 500,00 грн.).

Таким чином, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у розмірі 144 512,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд, ухвалюючи рішення дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2167,17 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.13,81,141,279,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 144 512 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот дванадцять) грн 50 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 2167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн 17 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06.07.2026

Учасники справи:

Позивач: Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», код ЄДРПОУ: 38494108, адреса: м. Харків, просп. Незалежності, 13;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Осадчий