Рішення № 138007701, 07.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3391/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Гедз Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача - адвокат Кізко Л.С. звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором № CL-138599 від 09.10.2018 у розмірі 81016,13 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 37453,18 грн, заборгованість за відсотками 43562,95 грн та стягнути судові витрати. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 09.10.2018 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-138599. Відповідно до умов Кредитного договору № CL-138599 від 09.10.2018 банк зобов`язувався надати позичальнику у власність грошові кошти на умовах повороотності, строковості, плавності та цільового характеру використання у розмірі 50000 грн, а позичальник зобов`язався у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом у сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Також, відповідно до пунктів кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та строки, передбачені договором. АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, та надало позичальнику грошові кошти у користування, натомість відповідач як позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором № CL-138599 від 09.10.2018 у розмірі 81016,13 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 37453,18 грн, заборгованість за відсотками 43562,95 грн. 25.06.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за кредитним договором CL-138599 від 09.10.2018 у розмірі 81016,13 грн, перейшли на нового кредитора. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу роз`яснено право та порядок подання відзиву на позовну заяву та встановлено п`ятнадцятиденний строк для його подання.

Судом вживались заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 скеровувались ухвала про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак як вбачається із наявних у матеріалах справи поштових конвертів, такі повернуті на адресу суду неврученими аресату із зазначенням причини повернення згідно довідок АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем відзиву до суду не подано, про наявність поважних причин не подання відзиву у встановлений строк суду не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09.10.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-138599.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов?язувався надати позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.3 договору встановлено строк (термін) кредитування до 08.04.2020 року. пунктом 6.2 договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за Кредитним договором відповідно до Графіку платежів. Всього позичальник зобов?язаний здійснити 18 Щомісячних платежів по 4105 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 18 місяців з дати укладання Кредитного договору. Щомісячні платежі з 09.10.2018 до 08.04.2020 погашаються в однаковому порядку (арк. 40-42)

Згідно з п. 6.3 договору позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 кредитного договору).

Сума виданого кредиту складає 50000,00 грн. терміном виконання до 08.04.2020. Сума щомісячного платежу 4105 грн. процентна ставка: фіксована та складає 52,99% річних. Проценти за користування кредиту нараховують щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» за ставкою, визначеною п.4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору. Реальна річна процентна ставка 67,93% річних (п. 4.5 Кредитного договору) Загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 74087,14 грн. ( п. 4.6 кредитного договору).

Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

Банк належним чином виконав свій обов?язок щодо надання позичальнику кредиту, надавши суму 50000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується копією меморіального ордеру № 56630351 від 09.10.2018 (арк. 7).

Позичальник своїх зобов?язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого наявна заборгованість за кредитним договором № CL-138599 від 09.10.2018 у розмірі 81016,13 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 37453,18 грн, заборгованість за відсотками 43562,95 грн.

На адресу реєстрації ОСОБА_1 банк направляв досудову вимогу з пропозицією погасити заборгованість. Вищевказана вимога залишена без виконання.

Встановлено також, що 09.10.2018 ОСОБА_1 підписав також паспорт споживчого кредиту, який містить повну інформацію щодо основних умов кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту (арк.зв.43 - 45)

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту № CL-138599 від 09.10.2018 внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість на загальну суму - 81016,13 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 37453,18 грн, заборгованість за відсотками 43562,95 грн.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Так, судом встановлено, що 25.06.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за кредитним договором CL-138599 від 09.10.2018 у розмірі 81016,13 грн, перейшли на нового кредитора. Згідно із умовами договору факторингу права вимоги переходять до фактора після підписання акту приймання передачі Реєстру Боржників.

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників від 25.06.2021 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором.

Суд бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості, оскільки будь-яких доказів чи власних розрахунків на спростування таких відповідачем не надано. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали б підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків, та погашення виниклої заборгованості перед банком, відтак заявлені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).

Згідно з наявним у матеріалах справи договору про надання правової (правничої) допомоги № 07/10/2021 від 07.10.2021, укладеного між позивачем ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» та АО «СмартЛекс» на суму 12 152,42 грн.

Водночас, представником позивача не долучено Акт наданих послуг/виконаних робіт, підписаний сторонами, чи інших документів на підтвердження надання правничої допомоги.

Долучений договір не містить ідентифікуючих ознак такої допомоги та не дозволяє зробити висновок про те, що адвокат надав правничу допомогу саме у цій справі та у тому обсязі у якому зазначено в договорі.

Отже, суд дійшов висновку про те, що обставина надання правничої допомоги не доведена позивачем, і відповідна вимога про стягнення витрат на неї не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за Кредитним договором № CL-138599 від 09.10.2018 у розмірі 81016(вісімдесят одна тисяча шістнадцять) гривень 13 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 2662 (дві тисячі шістсот дві) гривні 40 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», ЄДРПОУ 37356981, інд. номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у АТ Кредобанк МФК 325365 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.07.2026.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал рішення у справі № 462/3391/26.

Суддя Б.М.Гедз