Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 462/1991/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
07 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 39507529від 05.08.2024 року в розмірі 30192,79грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 05.08.2024 року між ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 39507529про надання кредиту в розмірі 4400,00 грн. строком на 360 днів із пільговою процентною ставкою у розмірі 1,4 % на день та стандартною процентною ставкою у розмірі 1,5 % на день. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 30.07.2025 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 30192,79грн., яка складається з: 4400 грн. заборгованості за тілом кредиту, 23592,79 грн. заборгованості за відсотками, 2200 грн. заборгованості за штрафами. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.
08.04.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.08.2024 року між ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 39507529про надання кредиту в розмірі 4400,00 грн. строком на 360 днів із пільговою процентною ставкою у розмірі 1,4 % на день та стандартною процентною ставкою у розмірі 1,5 % на день /а.с.5-11/.
Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору №39507529, строк кредиту 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 05.08.2024 року.
Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору №39507529, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточна дата повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 31.07.2025 року.
Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору №39507529, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1,4 % в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього Договору.
Згідно з пунктами 1.6, 1.7, 1.8 кредитного договору №39507529, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 % річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору. Пільговий період - це період, який обирає позичальник у особистому кабінеті на сайті кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів. Стандартний період - це період, який починається з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено договором.
Відповідно до пункту 6.5 кредитного договору №39507529, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до реквізитів кредитного договору №39507529від 05.08.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «nju7uvcz», що свідчить про те, що останньому достовірно було відомо про умови кредитування та зобов`язання, які на нього покладені кредитним договором /а.с.15/.
ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши йому 4400,00 грн. кредитних коштів на його платіжний рахунок. Факт отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» вих. № 3991-1450887755 від 19.12.2025 року, відповідно до якої останнім було здійснено перерахування коштів 05.08.2024 року у розмірі 4400 грн, номер транзакції в системі -1450887755 /а.с.15,зворот/.
Як убачається з розрахунку забогованості за Договором про споживчий кредит № 39507529від 05.08.2024 року, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв`язку із чим станом на 30.07.2025 року заборгованість відповідача складає 30192,79грн., а саме: 4400 грн. заборгованості за тілом кредиту, 23592,79 грн. заборгованості за відсотками, 2200 грн. заборгованості за штрафами /а.с.16-18/.
З метою досудового врегулювання спору ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» 02.02.2026 року було направлено на адресу відповідача претензію про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором, однак відповідачем не було вчинено жодних дій для погашення заборгованості /а.с.19/.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит та не сплатив відсотки в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідачем, всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасно виконання зобов`язань за кредитним договором та відсутності заборгованості перед позивачем за цим договором.
Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користуванням кредиту, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу він суду не надав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4400 грн. та процентами в розмірі 23592,79 грн., оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу, то суд приходить до наступних висновків.
Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2200 грн.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Відтак, нарахування штрафу не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4400 грн. та процентами в розмірі 23592,79 грн., і тому позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» сплачено 2662,40 грн. судового збору /а.с.24/.
Беручи до уваги, що позовні вимоги в розмірі 30192,79грн. були задоволені частково на суму 27992,79 грн., що становить 93% від ціни позову, суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді в сумі 2476 грн., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог (2662,40 грн. : 100% х 93% = 2476 грн.).
Щодо стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 8000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
З матеріалів справи убачається, що 02.07.2025 року між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» укладено Договір про надання правової допомоги №0207 за умовами якого адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору / а.с. 22/.
Згідно з актом наданих послуг №458 від 06.02.2026 року загальна вартість наданих адвокатським об`єднанням «Апологет» юридичних послуг становить 8000 грн. /а.с. 23/.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 39507529від 05.08.2024 року в розмірі 27992(двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2476 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
У решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28; ЄДРПОУ 43561909);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).
Суддя:
Оригінал рішення.
Судове рішення № 138007675, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/1991/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: