Ухвала суду № 138006986, 06.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/7927/25

Номер провадження 2-п/333/61/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого: судді Ковальовій Ю.В., секретар судового засідання Березовська Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича про перегляд заочного рішення суду від 21 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2026 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № № 22030000220147 від 13.11.2019 року в сумі 16008 /шістнадцять тисяч вісім/ гривень 73 копійки, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 15366,38 гривень; заборгованості по відсоткам 8,97 гривень; суми інфляційних втрат 543,71 грн., суми 3% річних 89,67 грн. та судові витрати.

27.05.2026 року до суду надійшла заява від представника відповідача про перегляд заочного рішення.

У заяві відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 взагалі не була обізнана про факт подачі позову щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором. Копії позовної заяви з додатками від позивача не отримувала, ухвалу про відкриття провадження по справі також не отримувала. Про існування заочного рішення дізналась коли виконавча служба розпочала виконавче провадження по справі. Також від 10.02.2026 року загинув рідний син Відповідачки ОСОБА_2 . Сам факт загибелі, і участь у похованні сина негативно відобразилась на стані здоров`я позивачки. Від 30.04.2026 року адвокатом Балковим Русланом Леонідовичем було отримано доручення на представництво інтересів ОСОБА_1 . Після узгодження правової позиції від 08.05.2026 року скеровано клопотання до суду про ознайомлення з матеріалами справи. Від 15.05.2026 року матеріали справи надійшли до електронного кабінету адвоката в системі Електронний суд, разом із заочним рішенням. Так двадцятидений строк на подачу заяви про скасування заочного рішення не попущено. Відповідач також зазначає щодо необхідності розгляду справи за правилами позовного провадження, оскільки строк позовної давності не може бути застосований судом без відповідної заяви відповідача в даному випадку, а відповідач не міг захистити свої права, а тому слід призначити новий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Заявник і його представник, будучи повідомленими належним чином про час і місце слухання справи, у судове засіданні не з`явилися. Причини неявки суду не відомі.

Представник позивача, будучи повідомленим належним чином про час і місце слухання справи, у судове засіданні не з`явився. Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подана заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Вимогами ч.1 ст.288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, виходячи із змісту зазначеної норми для перегляду заочного рішення повинні існувати дві умови: відповідач не з`явився в судове засідання та посилається на докази, що мають істотне значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Так, копію ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки було направлено відповідачу за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 , про що в матеріалах справи маються конверти з рекомендованими повідомленнями та позначкою «Укрпошти» про причини невручення. Повернення конвертів з відміткою «адресат відсутній» згідно з п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається належним повідомленням. Відповідач, діючи розумно та обачно, мала забезпечити отримання кореспонденції за вказаними адресами. Будь-яких доказів (лікарняних листів, відряджень тощо), які б підтверджували неможливість отримання пошти або подання відзиву в електронному вигляді, суду не надано.

Отже, судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Твердження відповідача про сплив позовної давності є помилковим та базується на невірному тлумаченні норм матеріального права.

Відповідно до п.20 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Оскільки воєнний стан введено 24.02.2022 (тобто до спливу трирічного строку за договором від 04.02.2019), строк позовної давності був законодавчо зупинений і на момент подання позову (25.08.2025) не закінчився.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 19 квітня 2023 року у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23), від 31 травня 2023 року у справі № 938/632/20 (провадження № 61-16716св21).

З цього випливає, що у разі закінчення строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Таким чином, право позивача на судовий захист є чинним.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено поважності причин неявки та не надано доказів, які мають істотне значення для справи та могли б призвести до ухвалення іншого рішення по суті.

Заява не містить нових доказів, які б не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення та які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та правовими висновками суду.

Процедура перегляду заочного рішення не є повторним розглядом справи по суті та не передбачає переоцінки доказів у разі відсутності нових істотних обставин.

Наведені у заяві аргументи можуть бути предметом апеляційного перегляду, однак не утворюють підстав для скасування заочного рішення у порядку статей 280-288 ЦПК України.

Суд також виходить із принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права та передбачає стабільність судових рішень. Безпідставне скасування заочного рішення лише з огляду на формальну незгоду відповідача із прийнятим рішенням суперечило б зазначеному принципу.

Таким чином, жодна з передбачених законом обов`язкових умов для скасування заочного рішення судом не встановлена.

За таких обставин заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.285, 287-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича про перегляд заочного рішення суду від 21 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення цієї ухвали.

Суддя: Ю.В. Ковальова