Рішення № 138006598, 06.07.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.07.2026

Справа № 401/2675/23

Провадження № 2/401/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2026 року представник позивача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 та просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ в сумі 77386 грн 76 к. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 07 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. (а.с. 18-20)

13 лютого 2026 року представник позивача подала клопотання про залучення у справі співвідповідача, позовну заяву в новій редакції, де заявила позовні вимоги також до ОСОБА_2 та просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму основного боргу ( заборгованості за спожитий природний газ) за об`єктом , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 14299 грн 59 к.; стягнути з ОСОБА_2 суму основного боргу ( заборгованості за спожитий природний газ) за об`єктом , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 70703 грн 27 к.(а.с. 85, 86-90)

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі як співвідповідача, прийнято до провадження суду позовну заяву в новій редакції, ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання. (а.с. 111-113)

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Позивач як суб`єкт ринку газу з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19 жовтня 2018 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» є постачальником, на якого покладені спеціальні обов`язки. Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Померла ОСОБА_3 , будучи побутовим споживачем природного газу, в період з серпня 2019 року по березень 2021 року включно спожила природний газ за об`єктом , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на загальну суму 14299 грн 59 к., вартість якого залишилася неоплаченою. Після її смерті спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 1216-1282 ЦК України вони несуть відповідальність за спадковий борг у межах вартості отриманого майна.

Починаючи з вересня 2021 року по січень 2026 року включно фактичним споживачем природного газу за об`єктом споживання за вказаною адресою є ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за вказаною адресою. За цей період ним спожито природний газ на суму 70703 грн 27 к., яка не пов`язана зі спадкуванням і є його особистим зобов`язанням як споживача згідно ст. 714 ЦК України та Закону України «Про ринок природного газу».

За таких обставин загальна заборгованість за спожитий природний газ становить 85 002 грн 86 к., з яких 14299 грн 59 к. заборгованість , утворена за період споживання ОСОБА_3 ( спадковий борг), та 70703 грн 27 к. заборгованість, утворена у період споживання ОСОБА_2 ( особистий борг), яку представник позивача просить стягнути на користь позивача.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористались.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду. (а.с. 131)

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, скерувала до суду заяву, у якій просила суд позовні вимоги задовольнити, провести розгляд справи у відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів. (а.с. 148)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, у якій визнав заявлені до нього позовні вимоги в повному обсязі, просив провести розгляд справи у його відсутність. (а.с. 132)

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, його неявка не є перешкодою для розгляду справи. (а.с. 145)

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи. (а.с. 8)

19 вересня 2022 року представник позивача звернулася до Першої світловодської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявою як кредитора з вимогою до спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» стало відомо з судового наказу від 08 серпня 2022 року (а.с. 9)

З копії спадкової справи № 79 -2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулися її сини 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 та 10 вересня 2021 року ОСОБА_2 .

Довідкою виконавчого комітету Світловодської міської ради від 09 вересня 2021 року підтверджено, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 з 20 липня 1992 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті разом з нею був зареєстрований син ОСОБА_2 , реєстрація якого за вказаною адресою, як вбачається з копії його паспорта, мала місце з 31 березня 1992 року.

27 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Бабенком В.М. повідомлено спадкоємців про надходження претензії кредитора ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про наявність заборгованості ОСОБА_3 за спожитий природний газ у розмірі 15075 грн 25. (а.с. 30-74)

Згідно даних про об`єми споживання газу, що надаються оператором ГРМ по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , в період з серпня 2019 року по вересень 2021 року було спожито 2405 куб. м газу на суму 14299 грн 59 к., вартість якого споживачем не оплачена. (а.с. 92)

Згідно даних про об`єми споживання газу, що надаються оператором ГРМ по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , в період з вересня 2021 року по січень 2026 року було спожито 9011 куб. м газу , вартість якого в повному обсязі не оплачена, в зв`язку з чим наявна заборгованість за спожиті у вказаний період послуги на суму 70703 грн 27 к. (а.с. 94)

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву споживача кореспондує обов`язок, серед інших, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц та від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц.

Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015року №2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» передбачено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 та п. 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Правил № 2496 за договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно із пунктом 4.3 Типового договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 4.6. Типового договору визначено, що при здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) Постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.

Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 має присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку.

Фактом приєднання споживача до умов типового договору є фактичне споживання природного газу, що підтверджується роздруківкою з фінансового стану по особовому рахунку відповідача із внесеними даними оператором ГРМ щодо спожитого об`єму природного газу споживачем.

Споживач отримував послуги постачання природного газу, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про фактичну згоду споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання).

ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виконало свої зобов`язання та здійснило постачання природного газу до об`єкту споживача в необхідних для останнього обсягах. Внаслідок несплати коштів за використаний природний газ за вказаним об`єктом споживання наявна заборгованість.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Положеннями пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року передбачено, що постачальник зобов`язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобовязані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Приписами статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Такий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи - боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи, її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між ТОВ та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку статті 1282 ЦК України.

За змістом наведених норм матеріального права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості майна, отриманого спадщину.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів в порядку задоволення вимог кредитора спадкодавця, у відповідності з правилами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України доведення обставин щодо обсягу отриманого спадкового майна та його вартості покладено на спадкоємця, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця.

В даній справі судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований у об`єкті споживання природного газу ще до дати відкриття спадщини та відповідно був нарівні з ОСОБА_3 фактичним споживачем послуг з постачання природного газу, яким залишився і після смерті ОСОБА_3 , відтак суд приходить до висновку, що зобов`язання щодо оплати за спожиті послуги за весь позовний період мають покладатися саме на нього як споживача, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 щодо стягнення боргу за спожитий природний газ в повному обсязі за весь позовний пероід.

З наведених підстав покладення солідарного обов`язку оплати боргу за спожитий природний газ до часу відкриття спадщини на ОСОБА_1 суд вважає безпідставним, в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відмовити.

Судові витрати у справі суд розподіляє відповідно до правил ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» суму основного боргу за спожитий природний газ у сумі 85022 грн 86 к.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 3028 грн 00 к. сплаченого судового збору.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, юридична адреса: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ;

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина