Рішення № 138006555, 06.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 389/1388/26

Провадження №: 2-а/398/138/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Олександрія адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 на підставі ухвали Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, направлено до Олександрійського міськрайонного суду, за підсудністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.04.2026 постановою відповідача (інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Олександрівка) відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького району управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, капітаном поліції Кигима Євгенія Степановича), серія ЕНА № 7013717, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.4 ПДР України та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Ним зафіксовано, шляхом фотофіксації, порушення вимог щодо встановлення дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль». Знак був закріплений на тримачі знаку 5.60 «Покажчик напрямків», що суперечить вимогам ДСТУ 4100:2014, адже заборонні знаки повинні встановлюватися на окремій опорі. Знак був розташований за 60 метрів до тимчасової споруди (блокпосту), а не безпосередньо на місці блокпосту, що створює правову невизначеність, водій не може чітко зрозуміти, де саме необхідно здійснити зупинку. Таким чином, вимога дорожнього знаку була сформульована та реалізована неналежним чином, що унеможливлює притягнення позивача до відповідальності за його невиконання.

Ухвалою судді від 17.06.2026 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 12.04.2026 Інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Олександрівка) відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького району управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, капітаном поліції Кигимом Євгенієм Степановичем складено постанову серії ЕНА №7013417 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до зазначеної постанови 12.04.2026 о 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 в сел. Олександрівка, дорога М-01 Київ-Знам`янка А 242 км, керуючи автомобілем не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль Проїзд без зупинки заборонено», здійснив проїзд без повної зупинки транспортного засобу, чим порушив п.8.4 ПДР України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до Розділу 33 ПДР України, знак 3.41 Контроль. Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Згідно правил ДСТУ 4100:2014, п. 10.5 Заборонні знаки, передбачає, що знак 3.41 «Контроль» потрібно застосовувати, щоб заборонити транспортним засобам проїзд без зупинки біля контрольного пункту й установлювати в місці, де повинен зупинитись транспортний засіб. Допускають установлювати знак 3.41 на спеціальних карантинних постах.

Відповідно до Постанови КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Матеріали справи свідчать про те, що наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується тільки постановою у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 7013417 від 12.04.2026, що не є достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В зазначеній постанові відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведений, доводи позивача не спростовні відповідачем будь-якими належними та допустимими доказами.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 7013417 від 12.04.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, надані позивачем докази на підтвердження слати судового збору, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для стягнення з відповідача Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 121, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 7013417 від 12.04.2026 стосовно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП за постановою серії ЕНА № 7013417 від 12.04.2026 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40799069, місцезнаходження юридичної особи: місто Кропивницький, вулиця Вокзальна, буд. 58) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Суддя Ю.В. Молонова