Рішення № 138005805, 06.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №347/505/26

Провадження №2/338/802/26

06 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богородчанського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на загальну суму 39 610 грн 84 коп., судових витрат та витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

09 листопада 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №857567997 на суму 3 500 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5R43P.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом перерахування коштів через банк-провайдер.

При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В подальшому, відповідач ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума заборгованості становить 12 500 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01.

У подальшому до договору факторингу №1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Відповідно до умов укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги №170 від 25 січня 2022 року перейшло право вимоги до відповідача.

27 травня 2024 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №27/0524-01. Відповідно до умов укладеного договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року, останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

На виконання умов договору факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року року ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" підписали реєстр прав вимоги №1 від 27 травня 2023 року до договору факторингу, за яким ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило право грошової вимоги до ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС".

15 липня 2025 року між ТОВ "ФК"ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ЕЙС" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

У період передачі права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором між кредиторами, розмір заборгованості за цим договором на момент кожного відступлення права вимоги зазначався у Реєстрі боржників. Витяги з відповідного реєстру боржників, на підставі яких здійснювалося відступлення права вимоги за кредитним договором, додано до позовної заяви.

Позивачем та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" не здійснювалися жодні нарахування за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ "ФК "ЕЙС", на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 39 610 грн 84 коп., яка складається з:

12 499 грн 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 27 111 грн 44 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Зважаючи на вищенаведене, представник позивача просить позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

Процесуальні дії у справі, заяви і клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою Косівського міськрайонного суду Івано-Франківської області від

11 березня 2026 року позову заяву ТОВ "ФК"ЕЙС" до ОСОБА_1 направлено за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від

09 квітня 2026 року позову заяву ТОВ "ФК"ЕЙС" до ОСОБА_1 направлено за підсудністю до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, яка надійшла до канцелярії суду 28 квітня 2026 року.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано в АТ КБ "Приват Банк" інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 грошових коштів від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

24 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Чебачевої О.О. надійшов відзив, у якому представник просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та відмовити в частині стягнення тіла кредиту в сумі 5 347 грн та надмірних відсотків за користування кредитними коштами.

24 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" адвоката Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення інформації про виклик до суду на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади, заяв чи клопотань від нихненадходило.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 127 УПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Враховуючи викладене, дослідивши аргументи відповідача в частині поновлення строку на подачу відзиву, суд вважає можливим поновити представнику відповідачу ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на подачу відзиву та прийняти відзив до спільного розгляду з матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 09 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №857567997 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, де ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику.

Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5R43P, який введено 09 листопада 2021 року об 11:53:48.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 3 500 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 19 листопада 2021 року (п.1.3. договору). Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором (п.1.4 договору).

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору (пункт 1.5 договору).

Відповідно до п. 1.7. договору кредитна лінія надається строком на 10 днів від дати отримання кредиту, а саме до 19 листопада 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Згідно з п.1.8. договору сторони погодили, що встановлений в п.1.7. договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо поизичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 175,20 процентів річних, що становить 0,48 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.9. 2. договору).

Як вбачається із пункту 1.9.3 договору, у разі продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, застосовується базова процентна ставка 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, в тому числі і протягом дисконтного періоду.

В пункті 1.12 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує отримання нових траншів, має наслідком продовження дії договору кредитної лінії.

За п. 1.12.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти із розрахунку 2,98% на день від суми кредиту, за кожний день користування ним (п. 1.12.2 договору).

В п. 1.13 договору сторони узгодили, що проценти в розмірі, визначеному п. 1.9 та 1.12.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи із першого дня надання траншу і до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.

Відповідач підписав договір електронним підписом MNV5R43P створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора надісланим на номер телефону НОМЕР_1 . Зокрема, 09 листопада 2021 року о 11:53:48 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи.

Також надання кредиту в розмірі 3 500 грн підтверджується заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 09 листопада 2021 року, де зазначено анкетні дані відповідача, дата укладення договору 09 листопада 2021 року; сума кредиту 3 500 грн, строк кредиту 10 днів; номер карти: 5168-75ХХ-ХХХХ-1264 (а.с. 56).

Позивачем додано порядок та алгоритм дій споживача щодо укладення електронного договору (а.с. 57-60, а.с. 61-зворот).

Відповідно до довідки, яка сформована 31 травня 2024 року щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зазначено прізвище відповідача, адрес проживання, анкетні дані, сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка, одноразовий ідентифікатор, який направлялвся на мобільний номер телефону відповідача, а також укладені додаткові угоди від 10 листопада 2021 року на суму 400 грн; від 11 листопада 2021 року на 2 500 грн; 12 листопада 2021 року на суму 450 грн; 24 листопада 2021 року на суму 5 050 грн та 12 грудня 2021 року на суму 600 грн, де зазначено суть взаємодії - збільшення суми кредиту (а.с. 60, зворотня сторона).

На підтвердження факту отримання відповідачем коштів за вказаним кредитним договором у сумі, зазначеній й позовній заяві, позивач надав копії платіжних доручень від 09 листопада 2021 року № 57d09f60-8295-4с58-823e-ae0b3ea66a94, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №857567997 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 3 500 грн; від 10 листопада 2021 року № b28a9625-d826-4cfa-9508-adgb8047be47, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №857567997 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 400 грн; від 11 листопада 2021 року № a5b3942b-88c4-46c9-b659-3dcb94dd456f, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №857567997 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 2 500 грн; від 12 листопада 2021 року №0a33361f-421b-44e3-b35d-64ee89b1ae7e, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №857567997 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 450 грн; від 24 листопада 2021 року №abf516be-4c0b-404a-821d-bd9e992ef0da, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №857567997 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 5 050 грн та від 12 грудня 2021 року №9ff15b2c-6eb7-4e25-a150-02dc7fda52c9, де у призначенні платежу вказано: "переказ коштів згідно договору №857567997 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" на суму 600 грн (а.с.55-57), а також інформацією, наданою АТ КБ "ПриватБанк", з якої вбачається, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано платіжну карту

№ НОМЕР_4 , на яку згідно з інформацією в подальшому перераховувались кошти на загальну суму 12 500 грн (а.с. 62-64 зворот).

Позивачем надано довідки, які підписані директором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Сінченком С.А., які підтверджують платіжні операції, здійснені за період з 09 листопада 2021 року по 24 грудня 2021 року на загальну суму 12 500 грн (а.с. 95 зворот-96 зворот).

Отже, позичальник надав кредит відповідачу на загальну суму 12 500 грн за період з 09 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року.

З розрахунку, який наданий первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 частково здійснювались оплати по кредиту на загальну суму 332 грн, з яких 0 грн 60 коп. оплата заборгованості за тілом кредиту, 331 грн 40 коп. оплата заборгованості за процентами. Здійснення періодичних платежів щодо погашення кредиту підтверджує те, що ОСОБА_1 визнає укладання договору (а.с. 90 - зворот).

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.70-72).

28 листопада 2019 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 72 зворот).

31 грудня 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 73-75).

31 грудня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 75 зворот).

31 грудня 2022 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.75 зворот).

31 грудня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.76).

Згідно з договором сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Таким чином, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_3 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №170 від 25 січня 2022 року, під порядковим номером 975, сума заборгованості 33 823 грн 92 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12 499 грн 40 коп. та заборгованості по процентам

21 324 грн 52 коп.(а.с. 77).

Відповідно до протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 170 від 25 січня 2022 року, сторони ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" підтверджують погоджену дату відступленя прав вимоги, визначену в реєстрі від 25 січня 2022 року (а.с. 77 зворот).

27 травня 2024 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило право вимоги ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному договорі (а.с. 78-80).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2023 року до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , порядковий номер 14174, загалтьна сума заборгованості 39 610 грн 84 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12 499 грн 40 коп. та заборгованості за процентами - 34 27 111 грн 44 коп. (а.с. 80 зворот).

Підтвердженням відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги №1 від

27 травня 2023 року є платіжна інструкція в національній валюті від 30 травня 2024 року №6617 (а.с. 81).

15 липня 2025 року між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №15/07/25-Е, який підписаний та скріплений печатками товариства, ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" право вимоги за кредитним договором №857567997 від 09 листопада 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 на суму

39 610 грн 84 коп., відступило ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с. 82-84).

Таким чином, відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року та акту прийому-передачі реєстру боржників від

15 липня 2025 року до договору факторингу, до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 85-86 зворот).

Підтвердженням відступлення права вимоги згідно з договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року є платіжні інструкції в національній валюті від

24 вересня 2025 року №361, від 06 жовтня 2025 року №381, від 07 жовтня 2025 року №383, від 10 жовтня 2025 року №385, від 23 жовтня 2025 року №396, від 24 жовтня 2025 року №401, від 30 жовтня 2025 року №404; від 31 жовтня 2025 року №409 та від

03 листопада 2025 року №411 (а.с. 87-89).

Відповідно до розрахунку, який проведений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить за тілом кредиту 12 499 грн 40 коп., за простороченими процентами 21 324 грн 52 коп. (а.с. 90-зворот). Розрахунок первісним кредитором проведений за період з 09 листопада 2021 року по 25 січня 2022 року.

Відповідно до розрахунку, який проведений ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить за тілом кредиту 12 499 грн 40 коп., за простороченими процентами 27 111 грн 44 коп. (а.с. 91). Даний розрахунок проведений за період з 25 січня 2022 року по 27 травня 2024 року.

З данного розрахунку вбачається, що відповідачем частково вносились кошти за прострочену заборгованість на загальну суму 5 015 грн, а саме 31 січня 2022 року - 1 005 грн та 07 лютого 2022 року 4 010 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №857567997 від

09 листопада 2021 року заборгованість перед ТОВ "ФК "ЕЙС" відповідача ОСОБА_1 станом на 26 грудня 2025 року непогашена та складає 39 610 грн 84 коп.: 12 499 грн 40 коп - заборгованість за тілом кредиту, 27 111 грн 44 коп. - заборгованість за простороченими процентами (а.с. 91 зворот).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦКУкраїни якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. ч. 1-3ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів,тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику,наданого забезпечення,попиту і пропозицій,які склалися на кредитному ринку,строку користування кредитом,розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.

У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 даного Кодексу боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що 09 листопада 2021 року року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір №857567997, строком на

10 днів до 19 листопада 2021 року, сума кредиту 3 500 грн.

Згідно із заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 09 листопада 2021 року зазначені анкетні дані відповідача, строк кредиту, сума кредиту та номер картки, на який здійснювався переказ грошових коштів.

Отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 також підтверджується платіжними дорученнями, які надані позивачем, а також інформацією наданою АТ КБ "Приват Банк".

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже надана банком виписка за картковим рахунком позичальника у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2021 року в справі №278/2177/15-ц: виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач не оспорює отримання кредитних коштів в розмірі 12 500 грн, сплатив заборгованість за тілом кредиту в розмірі 0 грн 60 коп, таким чином тіло кредиту складає 12 499 грн 40 коп.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом суд приходить до таких висновків.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 09 листопада 2021 року відповідачу надано кредит у розмірі 3 500 грн та у період з 10 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року відповідачем отримано декілька траншів на загальну суму 9 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та інформацію АТ "Приват Банк".

Також, із розрахунку вбачається, що відповідач сплатив заборгованість на загальну суму 5 347 грн.

Відтак, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" станом на 25 січня 2022 року складає 12 499 грн 40 коп. заборгованість за кредитним договором та 21 324 грн 52 коп. заборгованість за відсотками.

Із розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором вбачається, що заборгованість перед ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" станом на 27 травня 2024 року складає

32 126 грн 44 коп., з яких: 12 499 грн 40 коп. - заборгованість за кредитним договором та 27 111 грн 44 коп. - заборгованість за відсотками.

Однак, сума заборгованості, яка проведена первісним кредитором та кредитором ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", до якого перейшло право вимоги від ТОВ "МІЛОАН" нараховані вже після спливу визначеного договором строку кредитування.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Саме на суд покладено обов`язок під час ухваленні рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення,та якими доказами вони підтверджуються; чиє інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Отже, вказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов`язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього з боку сторони відповідача.

Первісним кредитором, відповідно до умов договору та паспорту споживчого кредиту, які підписані відповідачем, визначено строк дії договору 10 днів та встановлено процентну ставку 0,48% в день. Разом з тим у п.1.7. кредитного договору зазначено кінцеву дату повернення кредиту 19 листопада 2021 року.

Відповідно до розрахунків, який проведений первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс", нарахована заборгованість відповідача ОСОБА_1 за простороченими процентами здійснені за межами строку дії договору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування за договором №857567997 від

09 листопада 2021 року саме у 10 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Крім того, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі

№ 444/9519/12 (постанова від 28 березня 2018 року) про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі, яка розглядається, за умовами укладеного між сторонами договору про надання коштів у кредит від 09 листопада 2021 року, такий укладено на суму 3 500 грн на строк 10 днів та відсотки за користування кредитними коштами у цей період становлять

0,48 %.

В період з 09 листопада 2021 року по 25 січня 2022 року відповідачем частково сплачено кошти на загальну суму 5 347 грн на погашення заборгованості: 19 листопада 2021 року 297 грн, 22 грудня 2021 року відповідачем сплачено 35 грн на погашення заборгованості та в період з 25 січня 2022 року по 08 квітня 2022 року відповідачем частково сплачено кошти на загальну суму 5 015 грн на погашення заборгованості за нарахованими процентами.

Доказів того, що відповідач ініціював продовження строку користування договору після спливу строку дії договору - 10 днів в порядку визначеному п.1.8. договору №857567997 та зміну дати повернення всієї суми договору матеріали справи не містять, а так само до позову не долучено додаткові угоди до договору кредиту №857567997 від 09 листопада 2021 року, а сама по собі сплата заборгованості за кредитом не може бути доказом пролонгації строку договору кредиту.

Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи додаткові угоди на збільшення суми кредиту між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 , тому суд позбавлений можливості встановити умови кредитування щодо строку дії договору та нарахування процентів, інших платежів, які були узгоджені між сторонами в додаткових угодах.

Разом з тим, доказами отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів на загальну суму 9 000 грн, які надані позивачем згідно з додатковими угодами, зокрема платіжні доручення від 10 листопада 2021 року, від 11 листопада 2021 року, від 12 листопада 2021 року, від 24 листопада 2021 року, від 12 грудня 2021 року (а.с. 62 зворот- 64 зворот) та довідки від від 10 листопада 2021 року, від 11 листопада 2021 року, від 12 листопада 2021 року, від 24 листопада 2021 року, від 12 грудня 2021 року (а.с. 95 зворот-96 зворот) та інформація АТ "Приват Банк" підтверджують отримання відповідчем цих кредитних коштів (а.с. 107-109).

Здійснення періодичних платежів щодо погашення кредиту підтверджує те, що ОСОБА_1 визнає укладання договору.

Отже, за наведеного відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки, нараховані у межах цих строків, як вказано в умовах кредитного договору - сума кредиту 3 500 грн, строк кредитування - 10 днів, розмір процентів - 0, 48% в день, тобто в розмірі 168 грн (3500х0,48%х10).

Оскільки відповідачем вносилась часткова сплата за процентами на загальну суму

5 346 грн 40 коп., суд приходить до висновку, що сплачені кошти покривають нараховані проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, тому подальше нарахування процентів суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства, зазначеним вище.

Таким чином нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом є безпідставним і така вимога до задоволення не підлягає та відповідачем фактично повністю виконано зобов`язання за кредитним договором щодо сплати процентів за строк користування кредитом.

Оскільки відповідачем сплачено проценти понадміру нарахованих процентів у сумі

5 178 грн 40 коп. (5 346,40 168 грн), то різницю слід зарахувати на тіло кредиту, яке становить 12 500 грн, тому заборгованість за тілом кредиту становитиме 7 321 грн ((12 500-0,60) 5 178,4).

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, даних акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №857567997 від 09 листопада 2021 року.

Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що із відповідача

ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором кредиту №857567997 від 09 листопада 2021 року за тілом кредиту в розмірі 7 321 грн, а позов задовольнити частково.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір основної кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі

2 662 грн 40 коп.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 7 321 грн, що становить 18,5% заявлених вимог (7321х100/39610,84), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 492 грн 54 коп. (2662,40х8,4/100).

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20 серпня 2025 року № 20/08/25-01 укладений між ТОВ "ФК "ЕЙС" та Адвокатським об`єднанням "Соломко і партнери", порядок погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року, додаткова угода до нього від

1 вересня 2025 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.85-87).

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №857567997 від 09 листопада 2021 року за тілом кредиту в розмірі 7 321 (сім тисяч триста двадцять одну) гривню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" витрати по сплаті судового збору в розмірі 492 (чотириста дев`яносто дві) грн 54 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі

4 000 (чотири тисячі) грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", адреса реєстрації: 02094 вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя Л.Я. Рибка