Рішення № 138005058, 07.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/847/26

Провадження № 2/206/1277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря с/з Содоль М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року до судді Самарського районного суду міста Дніпра Поштаренко О.В. надійшла цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності

В обґрунтування даного позову представник позивача зазначив, що 01.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 416148252 на суму 3 800,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV584DB. Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 3 800,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 136 від 01.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 82 925,27 грн, яка складається з: 21 999,33 грн - заборгованість по тілу кредиту; 60 925,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 416148252 від 01.03.2021 у розмірі - 82 925,27 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

10.04.2026 ухвалою Самарського районного суду м. Дніпра було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, зазначеною ухвалою суд витребував у Банку-емітента АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що становить банківську таємницю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме тіло кредиту. Крім того, просив суд розглянути справу за його відсутності.

З урахуванням письмових заяв Позивача та Відповідача суд ухвалює рішення за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши наведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 01.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 416148252 на суму 3 800,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV584DB.

Згідно умов договору:Сума/ліміт кредиту, грн 3800 грн 00 коп. Строк кредитування, днів 30 днів. Процентна ставка, процентів річних 54,75. Тип процентної ставки фіксована.

16.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2000 грн.

16.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1900 грн.

17.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1700 грн.

20.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2250 грн.

21.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2050 грн.

22.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2500 грн.

23.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1500 грн.

24.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2000 грн.

26.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору № 416148252 від 01.03.2021 року, відносно якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2300 грн.

27.04.2026 року до суду надійшла відповідь з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . 01.03.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_2 дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 3 800 грн. Також, Банком було ініційовано детальну перевірку, в ході якої повідомили суд наступне: за період з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року були зараховані платіжі на суму 2000 грн., 1900 грн., 1700 грн., 2250 грн., 2050 грн., 2500 грн.,1500 грн., 2000 грн., 2300 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 136 від 01.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

На дату подання позовної заяви на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 82 925,27 грн, яка складається з: 21 999,33 грн - заборгованість по тілу кредиту; 60 925,94 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно із ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом, факт отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується належними та допустимими доказами, а саме кредитним договором, додатковими угодами до нього, а також відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», відповідно до якої на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_2 01.03.2021 року було зараховано кредитні кошти у сумі 3 800,00 грн, а в подальшому у період з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року здійснено зарахування додаткових сум кредиту на загальну суму 18 200,00 грн. Таким чином, загальна сума фактично отриманих Відповідачем кредитних коштів становить 22 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим Відповідачем, який визнав позовні вимоги в цій частині.

Разом із тим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 60 925,94 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України право кредитодавця на отримання процентів виникає у розмірі та порядку, визначених договором. При цьому саме позивач відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України зобов`язаний довести належними та допустимими доказами як сам факт виникнення такого права, так і правильність здійсненого розрахунку.

Поданий позивачем розрахунок заборгованості містить лише кінцеву суму нарахованих процентів, однак не містить детального обґрунтування порядку їх нарахування, відомостей про періоди нарахування, залишок заборгованості на відповідні дати, застосовані процентні ставки після закінчення строку кредитування, а також не дає можливості суду перевірити правильність здійсненого розрахунку. Інших належних доказів, які б підтверджували правомірність заявленої до стягнення суми процентів, позивачем суду не надано.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що після закінчення визначеного договором строку кредитування позивач або попередні кредитори мали передбачене договором чи законом право продовжувати нарахування договірних процентів у заявленому розмірі.

Правова позиція щодо припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти після спливу визначеного договором строку кредитування викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а права кредитора у таких правовідносинах забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц, у яких зазначено, що саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності нарахування процентів, а за відсутності належного та зрозумілого розрахунку такі вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем розміру заявленої до стягнення заборгованості за процентами та відсутність належних і допустимих доказів правомірності їх нарахування у заявленому розмірі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21 999,33 грн, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.1ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, законодавець пов`язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025 , відповідно до умов якого надано послуги з правової допомоги у сумі 7000 грн., Додаткова Угода № 25770903039 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 , копію договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», відповідно до умов якого розмір винагороди за надання правової допомоги становить 7000 грн.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд вважає суму витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. такою, що є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та витраченим на це часом, що підтверджується вищевказаними доказами, з урахуванням того, що адвокатом складено типовий позов, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи ціну позову. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.59 Конституції України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні довірчі послуги»,ст.ст. 14, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 548, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 5-13, 34, 76 81, 89, 95, 133, 134, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»,ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 416148252 від 01.03.2021 у розмірі 21 999,33 грн.; а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий Суддя О.В. Поштаренко