Ухвала суду № 138004821, 07.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8201/26

Провадження № 1-кс/204/1538/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ у Дніпропетровської області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026041110000101 від 12.02.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ у Дніпропетровської області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026041110000101 від 12.02.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026041110000101 від 12.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України.

30.06.2026, у ході досудового розслідування повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Комишуваха Запорізької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактичного проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 369 КК України - надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої службового становища.ч. 2 ст. 369 КК України - надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої службового становища, яке вчинене повторно. Так, ОСОБА_5 , будучи керівником ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ» (код ЄДРПОУ 44616989), яке здійснювало постачання продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.04.2026, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою забезпечення сприятливих умов для укладення та виконання договорів про постачання продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 НГУ, а також забезпечення безперешкодного прийняття поставленої продукції та документального оформлення поставок, у тому числі поставлених не в повному обсязі, вступив у позаслужбові домовленості із заступником командира військової частини НОМЕР_1 НГУ з тилу начальником тилу підполковником ОСОБА_6 щодо надання останньому неправомірної вигоди. ОСОБА_6 , проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 НГУ з тилу начальника тилу, будучи службовою особою, яка виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, мав службові повноваження та пов`язані з ними можливості щодо організації тилового забезпечення військової частини, погодження, супроводу, прийняття та документального оформлення поставок товарно-матеріальних цінностей, зокрема продуктів харчування, до військової частини НОМЕР_1 НГУ.У подальшому ОСОБА_5 , усвідомлюючи службове становище ОСОБА_6 та можливість останнього впливати на укладення, виконання, погодження й документальне оформлення договорів про постачання продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 НГУ, домовився про зустріч із начальником продовольчої служби секції тилу військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_7 , який діяв за вказівкою ОСОБА_6 , для передачі грошових коштів як неправомірної вигоди.При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що передача грошових коштів ОСОБА_7 здійснюється не ОСОБА_7 як кінцевому отримувачу, а для подальшої передачі ОСОБА_6 як службовій особі, яка використовує надане їй службове становище в інтересах ОСОБА_5 та очолюваного ним ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ».Після цього, 29.04.2026, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання службовій особі неправомірної вигоди, перебуваючи поблизу автокомплексу «PITLINE» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 146, зустрівся із ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів та на виконання вказівки ОСОБА_6 .Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_5 , діючи умисно та усвідомлюючи, що надає неправомірну вигоду службовій особі, передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень як неправомірну вигоду для подальшої передачі ОСОБА_6 .Вказані грошові кошти ОСОБА_5 надав як неправомірну вигоду за вчинення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та очолюваного ним ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ» дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за сприяння укладенню та виконанню договорів про постачання продуктів харчування між військовою частиною НОМЕР_1 НГУ та ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ», забезпечення прийняття поставленої продукції, а також погодження та документальне оформлення поставок продуктів харчування, у тому числі поставлених не в повному обсязі.Зазначена сума неправомірної вигоди становила 10 відсотків від вартості раніше проведених фінансово-господарських операцій, а також була пов`язана з фактично зменшеною кількістю поставленої до військової частини НОМЕР_1 НГУ харчової продукції, а саме перцю солодкого.Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.Крім того, ОСОБА_5 , будучи керівником ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ» (код ЄДРПОУ 44616989), після надання 29.04.2026 неправомірної вигоди у сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень для подальшої передачі службовій особі заступнику командира військової частини НОМЕР_1 НГУ з тилу начальнику тилу підполковнику ОСОБА_6 , повторно реалізував свій умисел, спрямований на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в його інтересах та в інтересах очолюваного ним ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ» дій з використанням наданого службовій особі службового становища.Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи службове становище ОСОБА_6 та можливість останнього впливати на укладення, виконання, погодження й документальне оформлення договорів про постачання продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 НГУ, домовився про чергову зустріч із начальником продовольчої служби секції тилу військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_7 , який діяв за вказівкою ОСОБА_6 , для повторної передачі грошових коштів як неправомірної вигоди.При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що передача грошових коштів ОСОБА_7 здійснюється не ОСОБА_7 як кінцевому отримувачу, а для подальшої передачі ОСОБА_6 як службовій особі, яка використовує надане їй службове становище в інтересах ОСОБА_5 та очолюваного ним ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ».У подальшому, 14.05.2026, ОСОБА_5 , повторно реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання службовій особі неправомірної вигоди, перебуваючи поблизу автокомплексу «PITLINE» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 146, зустрівся із ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів та на виконання вказівки ОСОБА_6 .Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_5 , діючи умисно та усвідомлюючи, що повторно надає неправомірну вигоду службовій особі, передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 43 000 (сорок три тисячі) гривень як неправомірну вигоду для подальшої передачі ОСОБА_6 .Вказані грошові кошти ОСОБА_5 повторно надав як неправомірну вигоду за вчинення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та очолюваного ним ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ» дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за сприяння укладенню та виконанню договорів про постачання продуктів харчування між військовою частиною НОМЕР_1 НГУ та ТОВ «ЗАПОРІЖ ФРУТ», забезпечення прийняття поставленої продукції, а також погодження та документальне оформлення поставок продуктів харчування.Зазначена сума неправомірної вигоди становила 10 відсотків від вартості раніше проведених фінансово-господарських операцій щодо постачання яєць курячих до військової частини НОМЕР_1 НГУ.Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України, тобто у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно.Відповідно до інформації зНАІС МВС України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власностіналежить автомобіль марки «FORD TRANSIT», д.н.з. НОМЕР_2 .Слід зазначити, що санкція ч. 2 ст. 369 КК України передбачає вид додаткового покарання конфіскацію майна.Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до вжиття невстановленими в ході досудового розслідування особами заходів щодо зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування та відчуження останнього. У зв`язку з чим, слідчий звернувся з даним клопотанням до суду і просить розглянути клопотання без повідомлення власника майна, його захисника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, та наявні обґрунтовані підстави вважати, що невиконання такої умови призведе до зникнення, втрати, перетворення та/або відчуження майна.

Слідчий надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна, його захисника, представника.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно зі ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (ратифіковану Законом України N 2698-VI від 17.11.2010) - «слідчі і тимчасові заходи» - Кожна Сторона зобов`язана вжити такі заходи, які можуть знадобитися для можливості її здатності швидко визначити, виявити, заблокувати або заарештувати майно, яке підлягає конфіскації для того, щоб, зокрема, сприяти здійсненню конфіскації надалі.

Згідно зі ст. 5 даної Конвенції, держава Україна зобов`язана вжити заходів, які можуть знадобитися для того, щоб забезпечити застосування заходів щодо блокування, арешту та конфіскації також до:a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи;b) майна, отриманого із законних джерел, якщо до нього було повністю або частково приєднані доходи, отримані злочинним шляхом; c) прибутку або інших вигод, отриманих від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, отримані злочинним шляхом, або від майна, до якого залучені доходи, отримані злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026041110000101 від 12.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України. У даному кримінальному провадженні, 30.06.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопрушенгь, передбачених ч.1 ст.369, ч.2 ст.369 КК України. Санкція ч.2 ст.369 КК України передбачає вид додаткового покарання конфіскацію майна. Відповідно до інформації з НАІС МВС України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить автомобіль марки «FORD TRANSIT», д.н.з. НОМЕР_2 . Незастосування заборони розпорядження вказаним майном призведе до його незаконного відчуження або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.3 ч.2 ст.170 КПК України конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 107, 110, 131, 132, 170-175, 309 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ у Дніпропетровської області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026041110000101 від 12.02.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на транспортний засіб автомобіль «FORD TRANSIT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1