Рішення № 138004483, 07.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/20223/25

Провадження №2/173/825/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кожевник О.А.,

за участі секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі - позивач) звернулось до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 17.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 укладений договір позики № 79721137.

Згідно з умовами договору Позикодавець зобов?язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов?язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю пдату від суми позики.

Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису.

14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів відступило позивачу за плату належні йому права вимог до боржників, вказаних у реєстрі. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах, які формуються згідно з Додатком №1, які є невід?ємною частиною договору.

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників.

Відповідно до реєстру боржників №30 від 19.08.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17195,00 грн: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12195,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

23.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 2458285.

Згідно з умовами договору Позикодавець зобов?язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов?язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю пдату від суми позики.

Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису.

На підставі договору факторингу від 14.06.2021 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2458285 в сумі 9910,50 грн: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6910,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

18.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аванс Кредит та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31625-04/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надано відповідачем.

21.10.2024 між ТОВ Аванс Кредит та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу №21102024, відповідно до якого ТОВ Аванс Кредит відступило позивачу за плату належні йому права вимог до боржників, вказаних у реєстрі. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах, які формуються згідно з Додатком №1, які є невід?ємною частиною договору.

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12000,00 грн: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з цим Позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно відповідачу надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву, оформленого відповідно до вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі від 26.05.2026, копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач відзив на позовну заяву в порядку статей 178, 278 ЦПК України не подала.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подала до суду відзиву на позов, а відтак не скористалася наданими їй процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

17.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 Безпечне агентство необхідних кредитів (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) був укладений договір позики №797221137. Відповідно до умов договору позичальник отримала позику в сумі 5000 грн строком на 30 днів зі сплатою 2,5% (базова ставка).

23.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 Безпечне агентство необхідних кредитів (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) був укладений договір позики №2458285. Відповідно до умов договору позичальник отримала позику в сумі 3000 грн строком на 30 днів зі сплатою 2,5% (базова ставка).

Судом також встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів передає ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів приймає належні ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, зокрема за договором позики № 797221137 від 17.02.2024 року на загальну суму заборгованості 17195,00 грн: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12195,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а також за договором позики № 2458285 від 23.02.2024 на загальну суму заборгованості 9910,50 грн: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6910,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Матеріалами справи також підтверджується, що 18.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аванс Кредит та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №31625-04/2024. Згідно з яким, відповідач отримала кредит в сумі 3000,00 грн. строком на 120 днів - до 15.08.2024. Денна процентна ставка -2,5%.

Довідкою товариства з обмеженою відповідальністю Універсальні платіжні рішення від 30.01.2025 підтверджується факт перерахунку коштів в сумі 3000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Право вимоги за цим договором кредиту передано відповідачу за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024.

Відповідно до реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12000,00 грн: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Перехід права вимог за договорами факторингу підтверджується відповідним договором факторингу 14/06/21 від 14.06.2021, додатковою угодою до договору факторингу №2 від 28.07.2021, додатковою угодою до договору факторингу №7 від 13.06.2022, додатковою угодою до договору факторингу №34 від 19.08.2024, актом прийому-передачі реєстрів боржників №30 від 19.08.2024, платіжною інструкцією №408 від 21.08.2024, реєстром боржників №30 від 19.08.2024, додатковою угодою до договору факторингу №32 від 25.07.2024, актом прийому-передачі реєстрів боржників №28 від 25.07.2024, реєстром боржників №28 від 25.07.2024, платіжною інструкцією №380 від 30.07.2024, договором факторингу №21112024 від 21.10.2024, актом прийому-передачі реєстру боржників від 21.10.2024, платіжною інструкцією №501 від 25.10.2024.

Суд вважає доведеним, що сторони договорів факторингу виконали всі умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.

Надані докази, на думку суду є допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження послідовного переходу прав вимог від первісних кредиторів позивачу та набуття позивачем як новим кредитором прав вимог до відповідача.

Суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 07.01.2026 ( у справі №727/2790/25) зробив висновок, що майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Отже, укладення договору факторингу, який передбачає передачу права майбутньої вимоги з подальшим оформленням її передачі відповідає вимогам чинного законодавства та узгоджується з позицією Верховного Суду.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1,2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Проте Відповідач не надала доказів виконання зобов?язання за Договором як перед Позивачем, так і перед первісним кредитором.

За таких обставин, оскільки Відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконала, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем були порушені права та законні інтереси Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд не погоджується із сумою заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнена Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року частиною 5, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У зв`язку з наведеним, оскільки договори позики та кредитний договір укладено

після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то на нього розповсюджується дія статті п`ять Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Так, відповідно до суми та строку кредитування, розмір заборгованості за відсотками становить:

-за договором позики № 79721137 від 17.02.2024 - 1500 грн (5000 * 1%*30);

-за договором позики № 2458285 від 23.02.2024 - 900 грн (3000 * 1%*30);

-за договором кредиту №31625-04/2024 від 18.04.2024 - 3600 грн (3000 * 1%*120).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, нарахування відсотків за користування позикою здійснюється виключно в межах строку кредитування, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Умови договору, які передбачають збільшення процентної ставки у разі неповернення позики (кредиту) після спливу строку кредитування суд розцінює не як плату за користування кредитом, а як платіж, що фактично нараховується у зв`язку з порушенням позичальником своїх договірних зобов`язань та має компенсаційний характер. На думку суду, таке збільшення процентної ставки фактично є прихованою формою відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки застосовується виключно у зв`язку з простроченням виконання договору та зростає залежно від тривалості такого прострочення. За цих обставин суд вважає зазначені умови договору несправедливими відповідно до пункту 5 частини першої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Тобто у визначений договором строк позичальник мала повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. У випадку порушення зобов?язання настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. Натомість позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за порушення зобов?язання та не наводив відповідні розрахунки у позові. Так само не наведено жодного обгрунтування з посиланням на відповідні умови договору щодо пролонгації строку кредитування та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

За таких обставин, оскільки Відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконала, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем були порушені умови Договору. Таким чином, суд вважає обгрунтованими заборгованість в сумі 17000,00:

за договором позики № 79721137 від 17.02.2024 року на загальну суму заборгованості 6500 грн: 5000,00 грн. - за основною сумою боргу; 1500 грн - за відсотками,

за договором позики № 2458285 від 23.02.2024 на загальну суму заборгованості 3900,00 грн: 3000,00 грн. - за основною сумою боргу; 900,00 грн - за відсотками;

за договором кредиту № 31625-04/2024 від 18.04.2024 на загальну суму заборгованості в розмірі 6600,00 грн: 3000,00 грн. - за основною сумою боргу; 3600 грн - за відсотками.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з цим Відповідач не скористалася правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що Відповідач була позбавлена можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надала належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед Позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що Відповідач неналежним чином виконувала взяті на себе обов`язки, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1316, 34 грн (17000 *100% : 39105,50 *3028).

Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість на загальну суму 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.:

-за договором позики № 79721137 від 17.02.2024 року на загальну суму заборгованості 6500 грн: 5000,00 грн - за основною сумою боргу; 1500 грн. - за відсотками,

-за договором позики № 2458285 від 23.02.2024 на загальну суму заборгованості 3900,00 грн: 3000,00 грн - за основною сумою боргу; 900,00 грн - за відсотками;

-за договором кредиту № 31625-04/2024 від 18.04.2024 на загальну суму заборгованості в розмірі 6600,00 грн: 3000,00 грн - за основною сумою боргу; 3600 грн - за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору в сумі 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 34 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Кожевник