Ухвала суду № 138003448, 22.06.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3933/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт Овідіополь заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ :

15 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Вейко А.В. звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд:

- забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОК «АРТ ВІЛЛЬ» (ЄДРПОУ : 39803569) у банківських установах України у розмірі 293 405, 22 грн. (двісті дев`яносто три грн. 22 коп.).

Судом встановлено, що між Обслуговуючим кооперативом «АРТ ВІЛЛЬ» та ОСОБА_2 10.02.2021 було укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №АВ-20-09/00017.

За умовами меморандуму, 10 лютого 2021 року позивачем на рахунок кооперативу було сплачено цільовий внесок у розмірі 150 097, 20грн.

Також , згідно квитанції від 10 лютого 2021 року позивачем сплачено вступний ( пайовий) внесок у сумі 2 462,90 грн.

Позивачем на рахунок кооперативу в якості цільового внеску також було сплачено:

Згідно квитанції від 10 березня 2021 року сплачено 9 196,00 грн.

Згідно квитанції від 03 квітня 2021 року сплачено 9 300,00 грн.

Згідно квитанції від 30 квітня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 29 травня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 26 червня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 31 липня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 01 вересня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 28 вересня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 01 листопада 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 30 грудня 2021 року сплачено 9 200,00 грн.

Згідно квитанції від 01 лютого 2022 року сплачено 9 300,00 грн.

Сума цільових внесків: 101 396,00 грн

Сума цільового та вступного внесків: 152 560,10 грн

Загальна сума всіх внесків: 253 956,10 грн

Загальна сума сплачена позивачем на рахунок кооперативу становить 253956,10 грн.

У зв`язку з невиконанням ОК «АРТ ВІЛЛЬ» умов зазначеного договору, а саме через незавершення будівництва об`єкта та фактичне припинення будівельних робіт протягом тривалого часу, сторони дійшли згоди про розірвання укладеного меморандуму. На підставі угоди від 18.02.2025 про розірвання Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-20-09/00017 від 10.02.2021 сторони дійшли згоди про розірвання меморандуму та повернення ОК «АРТ ВІЛЛЬ» (далі Відповідач) на рахунок ОСОБА_3 (далі позивач) грошових коштів у сумі 198 700,23 грн. протягом року, відповідно у строк до 18.02.2026. Відповідно до п.2. Угоди грошова сума у розмірі 198 700,23 грн., яка внесена ОСОБА_2 на рахунки ОК «АРТ ВІЛЛЬ», на виконання умов Меморандуму, підлягає поверненню на вказаний в п.2.1 банківський рахунок протягом одного календарного року відповідно до умов персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу від 10.02.2021 № АВ-20-09/00017. Відповідач свої договірні зобов`язання не виконав. Ні в узгоджений сторонами строк, ні станом на момент звернення до суду грошові кошти Позивачу не повернуті, навіть частково. Таким чином, відповідач безпідставно утримує належні позивачу кошти, чим порушує умови договору та права позивача на своєчасне отримання належних йому грошових коштів. З метою досудового врегулювання спору на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою сплати грошових коштів у сумі 198 700,23 грн., а також 3% річних та інфляційних витрати за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до

незворотних наслідків.

Відповідно до п. 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Враховуючи, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу які би підтверджували її не обґрунтованні побоювання, у зв`язку з чим судом не вбачається підстав, а натомість суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представника позивача представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» про стягнення коштів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Гандзій Д.М.