Ухвала суду № 138002218, 07.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

(вступна та резолютивна частини)

Справа № 495/2370/26

Номер провадження 1-кп/495/494/2026

07 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (ВКЗ)

потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

представників потерпілих: адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (ВКЗ), ОСОБА_12 (ВКЗ), ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР № 12025160000001236 від 03.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеськеої області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР № 12025160000001236 від 03.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, який діє до 13.07.2026 включно.

07.07.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, внаслідок чого загинули дві неповнолітні особи, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу (ризики за пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України).

У судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з огляду на наведені в клопотанні мотиви.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали клопотань та обвинувального акту, суд дійшов такого висновку.

За приписами ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосованийдо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 та 2 ст. 181 КПК).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 181 КПК строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Зокрема, ризиком того, що обвинувачений може переховуватись від суду є те, що він, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, може умисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що дає підстави дійти до висновку, що існують ризики втечі та вчинення інших кримінальних правопорушень, впливу на інших учасників процесу, а тому суд вважає що застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, забезпечить виконання ним необхідних процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 184, 194, 314-315 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 07 вересня 2026 року включно, за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з носінням електронних засобів контролю, заборонивши йому відлучатися з місця проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні зобов`язання:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у справі;

- здати на зберігання в Білгород-Дністровський РВ ГУНП в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Копію ухвали направити до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення. Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали 07.07.2026 о 16.55 год.

Суддя ОСОБА_14