Постанова № 138002143, 07.07.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/729/26

Провадження № 491/220/26

ПОСТАНОВА

іменем України

07 липня 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124 та 130 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , виданого 26 червня 2010 року РЕВ № 11 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано, відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701602 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу 24 червня 2026 року водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Степова в с. Коханівка, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України.

Також, 24 червня 2026 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701586 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу 24 червня 2026 року водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Степова в с. Коханівка, в стані алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя). Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, результат якого склав 3,42‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху України.

Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно, відповідно, єдині унікальні номери судових справ 491/729/26, 491/731/26.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями справи за №№491/729/26, 491/731/26 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскову О.О.

Частиною другою статті 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814 (в редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

З огляду на викладене, з метою дотримання вимог частини другої статті 36 КУпАП суд на місці постановив об`єднати справи за №№ 491/729/26, 491/731/26 в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі єдиний унікальний номер 491/729/26 (провадження № 3/491/220/26) оскільки вказана справа зареєстрована в АБД Д3 першою.

Розгляд адміністративної справи було призначено на 07 липня 2026 року та на дату, визначену в протоколах про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 до суду на розгляд справи не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутність особи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких відбувається за обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, не входять до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього 24 червня 2026 року протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.4, 14), та він ознайомлений з датою та місцем їх розгляду, оскільки відомості про це містяться у відповідній графі протоколів, з якими ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис та копію яких отримав.Що також підтверджується записом з нагрудної камери поліцейського (а.с.8).

Крім того, відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.

Між тим, станом на 07 липня 2026 року від ОСОБА_1 будь-яких заяв або клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходило.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» суд зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, в рішенні у справі «Цихановський проти України» суд зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено в рішеннях Європейського суду з прав людини «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України».

Також суд враховує позицію Верховного Суду, яка міститься в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність в судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи в розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). В будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

З огляду на обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і додані до нього матеріали, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Правопорушення згідно статті 124 КУпАП - це порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно пункту 12.1 ПДР України водій, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 2.9«а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).

Так, відповідно до пунктів 2 та 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до пункту 4 розділу Х Інструкції № 1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Дослідивши дані відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, письмові матеріали, встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами, а саме:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП від 24 червня 2026 року. Протоколи були підписані як особою, яка їх склала, так і безпосередньо ОСОБА_1 . Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколів за ст.ст. 124 та 130 ч. 1 КУпАП, невідповідність внесених до протоколів даних не заявлено та на відеозаписі не зафіксовано (а.с.4, 14);

- даними схеми місця ДТП, яка сталася 24 червня 2026 року по вул. Степова 1 у с.Коханівка, з долученими фото. Схема складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; схема підписана учасниками ДТП без будь-яких зауважень та заперечень щодо її змісту, на якій зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які отримав автомобіль внаслідок ДТП (а.с.15,16-17);

- роздруківкою з технічного приладу «Alcotest Drager 6820», з якої вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат тесту 3,42‰ (а.с.5). З результатами огляду ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис у відповідній графі роздруківки. Проти результатів проведеного огляду не заперечував;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей пройшлов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду на стан сп`яніння: 3,42‰ (а.с.6). З результатами огляду ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис у відповідній графі акту;

- даними відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції (а.с.8), згідно яких працівники поліції після прибуття на місце ДТП по вул. Степова 1 у с. Коханівка виявили автомобіль TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , який з`їхав з проїзної частини дороги. Під час встановлення особи поліцейський вказав на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 особисто вибрав герметично запакований мундштук, після чого проведено його огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду, проти якого ОСОБА_1 не заперечив, становив 3,42‰.

Дані відеозапису надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення, та підтверджують те, що ОСОБА_1 24 червня 2026 року керував автомобілем TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 ,по вул. Степова 1 у с. Коханівка, під час якогопорушив Правила дорожнього руху.

Відеозапис відображає логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні.

Обставини, які зазначені в протоколах, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 24 червня 2026 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції № 1452/735 та вимог статті 266 КУпАП.

Досліджені докази в своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 24 червня 2026 року автомобілем TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 ,по вул. Степова 1 у с. Коханівка та перебування його в станіалкогольного сп`яніння.

Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.

При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення, суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, що спричинили пошкодження транспортного засобу, та пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху України та наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_1 , що підтверджує його право на керування транспортними засобами (а.с.7).

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.

Частиною першою статті 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За наведених обставин, суд вважає до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в межах санкції ст. 124 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Та із застосуванням частини другої статті 36 КУпАП, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення, а саме, у виді штрафу врозмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Призначаючи ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд виходить з наступного.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вказана санкція в частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами

Відповідно до статті 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3 328,00 гривень.

З наведеного вбачається, що у 2026 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. (3 328,00 гривень х 0,2 = 665,60 гривень).

У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 401, 124, 130, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , виданого 26 червня 2010 року РЕВ № 11 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано, винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КупАП, та накласти на нього адміністративні стягнення:

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.;

- зач. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень частини другої статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.

Роз`яснити, що відповідно до положень статтей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , виданого 26 червня 2010 року РЕВ № 11 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу*;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Згідно частини першої статті 294 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 КУпАП може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Копію цієї постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою та третьою статті 285 КУпАП.

Суддя О.О. Желясков

Постанова суду набрала законної сили «_____» _____ 20____ року та може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців «_____» _____ 20____ року