Рішення № 138001798, 12.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №750/3174/26

Провадження №2/751/1996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Соколовський В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 6 000 гривень 00 копійок, моральної шкоди у сумі 50 000 гривень 00 копійок, витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування вимог зазначає, що він є пенсіонером Національної поліції України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

З 01.03.2025 ГУ ПФУ в Чернігівській області безпідставно, на свій розсуд, припинило виплату позивачу індексації пенсії за 2025 рік в розмірі 1 500 грн, передбачену ПКМУ №209 від 25.02.2025, та збільшення пенсії на 25% від суми індексації пенсії за 2025 рік, відповідно до ПКМУ №1381 від 28.11.2011 (1 500х25%=375грн).

Позивач зазначає, що з 01.03.2025 ГУ ПФУ в Чернігівській області безпідставно не виплачувало йому індексацію пенсії за 2025 та збільшення пенсії на 25% від суми індексації пенсії за 2025 помісячно в сумі 1 875 грн (1 500+375=1 875).

Позивач був змушений звернутися до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про внесення даного правопорушення до ЄРДР. Листом ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 30.12.2025 № 126362 позивачу відмовлено у внесенні інформації про злочин до ЄРДР.

07.01.2026 за допомогою адвоката позивач звернувся із заявою до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про скоєння відносно нього посадовими особами ГУ ПФУ в Чернігівській області злочину, передбаченого ст. 175 КК України та попросив дану подію внести до ЄРДР. Не зважаючи на норми ст. 214 КПК України, станом на 12.01.2026, відомості про кримінальне правопорушення, зазначені в заяві позивача від 07.01.2026 до ЄРДР внесені не були. 16.01.2026 за допомогою адвоката на дії уповноважених посадових осіб ЧРУП щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР позивач звернувся із скаргою до слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова, який ухвалою від 29.01.2026 задовольнив скаргу та зобов`язав уповноважену особу ЧРУП внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладене в заяві позивача від 07.01.2026, однак станом на 04.02.2026відомості про злочин не були внесені до ЄРДР.

05.02.2026 за допомогою адвоката позивач звернувся до начальника ГУНП в Чернігівській області зі скаргою на дії посадових осіб ЧРУП щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР.

ЧРУП ГУНП в Чернігівській області листом №27364-2026 від 06.02.2026 повідомило, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві позивача, внесені до ЄРДР.

Внаслідок неправомірних дій зі сторони посадових осіб ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, які виразилися у невнесенні відомостей про вчинення відносно позивача посадовими особами ГУПФУ в Чернігівській області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 КК України до ЄРДР, йому було завдано матеріальних збитків в розмірі 6 000 гривень 00 копійок, що підтверджується актом виконаних робіт по наданню адвокатом Стреж Вікторією Анатоліївною правничої допомоги, крім того, бездіяльність посадових осіб ЧРУП ГУНП в Чернігівській області щодо захисту громадянських прав позивача від кримінальних правопорушень зі сторони державних органів завдала йому моральних страждань, які полягають у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 18.03.2026 спрау передано на розгляд Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 13.05.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за нявними у справі матеріалами.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень, зазначають, що 06.06.2026 відомості по вказаному факту внесені до ЄРДР за №12026275440000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 ч.1 КК України. В процесі проведення досудового розслідування дізнавачем у даному кримінальному провадженні проводились слідчі дії та приймались процесуальні документи.

Зазначають, що на підставі ст. 56 Конституції України відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку становлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди сукупністю цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Оскарження особою до суду прийнятих рішень органом досудового розслідування (прокурором) в порядку КПК України є механізмом реалізації його права на контроль за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування в порядку кримінального судочинства. Реалізація такого механізму оскарження у розумінні статті 23 ЦК України не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав особи.

Тобто позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що в силу вимог статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, факту заподіяння йому моральних страждань чи витрат немайнового характеру, а отже жодним чином не обґрунтований.

Щодо витрат, понесених на професійну правничу допомогу, вказують, що сума 4 000 грн є завищеною та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

10.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив, де зазначає, що моральна шкода полягає у несвоєчасному невнесенні відомостей про злочин до ЄРДР посадовими особами ГУНП в Чернігівській області, що призвело до психологічного напруження, розчарування та розладу здоров`я. Був порушений встановлений позивачем образ життя, він вимушений був звертатися до юристів та адвокатів за консультаціями, до суду з метою захисту своїх прав та інтересів, вживати заходів щодо захисту своїх прав та інтересів у поза судовому порядку. Зазначені обставини вплинули на стан здоров`я позивача, загострилися хронічні хвороби. Порушився сон, позивач вимушений додатково звертатися за медичною допомогою.

Зауважує, що моральною шкодою визначаються навіть не самі страждання, а саме негативні наслідки немайнового характеру, які ними спричинені, оскільки тільки вони ставлять розуміння шкоди як обов`язкової умови відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Як встановлено із матеріалів справи підставою звернення до суду із даним позовом позивачем зазначено на його думку незаконні дії посадових осіб ГУНП в Чернігівській області щодо не внесення до ЄРДР заяви позивача про вчинення злочину, що безпосередньо регулюється КПК України, стаття 303 якого передбачає право оскарження до слідчого судді дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 07.01.2026.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 29.01.2026, скаргу позивача ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволено, та зобов`язано уповноважену особу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, відомості про викладені у заяві ОСОБА_1 від 07.01.2026.

Таким чином встановлено, що позивач реалізував своє право на оскарження процесуальних рішень слідчого, що цілком вказує на відновлення його законних інтересів.

Також судом встановлено, що 06.02.2026 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області внесено відомості до ЄРДР за номером №12026275440000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, про що повідомлено заявника.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Згідно з ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у позовній заяві зазначив, що бездіяльністю посадових осіб ЧРУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви від 07.01.2026 про вчинене кримінальне правопорушення йому спричинено моральну шкоду, що полягала у приниженні його честі, гідності та ділової репутації. Крім того, внаслідок невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою ним заявою про вчинення кримінального правопорушення він був змушений звернутися до юристів та адвокатів за консультаціями, до суду з метою захисту своїх прав та інтерсів, у зв`язку з чим поніс витрати.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконання вищевказаної ухвали слідчого судді 06.02.2026 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області внесено відомості до ЄРДР за номером №12026275440000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України.

Таким чином, встановлено, що позивач реалізував своє право на оскарження процесуального рішення відповідача, що цілком вказує на відновлення його законних інтересів.

Згідно висновків, що містяться у постанові ВСУ у справі №638/8636/17-ц від 13.05.2020р., сам факт винесення слідчим суддею процесуальної ухвали, якою за результатами розгляду скарги позивача зобов`язано відповідача внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені зазначені позивачем ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача і притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог щодо спричинення позивачу моральної шкоди, останній суду не надав.

Крім цього, в ході розгляду справи позивачем не доведено підстав щодо відшкодування заявленої майнової шкоди в розмірі 6 000 гривень 00 копійок затрачених на правничу допомогу.

Також суд враховує пояснення представника відповідача щодо пропуску встановленого законом строку на подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з затримкою у надходженні копії позовної заяви.

V. Розподіл судових витрат

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, 14000, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 74

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко