Рішення № 138001794, 08.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2335/26

Провадження №2/751/1605/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Соколовський В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г в розмірі 247 010,53 грн та понесені судові витрати.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.12.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31-308-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами) строком до 23.12.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. За умовами договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Свої зобов`язання позивачем виконано, проте відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 247 010,53 грн. Надалі відбулось відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором, зокрема 03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а 27.12.2024 між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ». Відповідно до реєстру прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021, де боржником є ОСОБА_1 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 12.05.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при подачі позову до суду клопотав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Згідно заяви №222764 19.11.2019 АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №113-308-850-2-19-Г з (ануїтетними платежами), відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 93 000,00 грн на строк до 23.12.2026 включно, зі сплатою процентів у розмірі 10,00% річних, що нараховується на суму заборгованості та комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,30 % від суми кредиту, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Строк дії договору до 23.12.2026 (f/c/11-13,14,15).

Пунктом 2.9 кредитного договору визначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди складає 5 053,09 грн та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Також 24.12.2021 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, яким погоджено істотні умови вказаного кредитного договору щодо умов кредитування, процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (а.с.16-17).

Наявність власноручного підпису відповідача на кредитному договорі №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021 та паспорті споживчого кредиту свідчить про те, що відповідач була ознайомлена з істотними умовами споживчого кредиту, зокрема щодо розміру кредиту, строку його повернення, процентної ставки та інших умов кредитування, і погодилася з ними .

Згідно заяви на видачу готівки від 24.12.2021 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 93 000,00 грн (а.с.15).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку із чим станом на 03.09.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021 у розмірі 247 010,53 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 91 765,50 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 57 037,03 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 98 208,00 грн. Вказані обставини підтверджуються довідкою-розрахунком та виписками по особовим рахункам (а.с.21-33,48).

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.34-36).

Відповідно до п. 1 договору № GL1N426240 від 03.09.2024, АТ «МЕГАБАНК» відступає ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» належні АТ «МЕГАБАНК», а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуває права вимоги АТ «МЕГАБАНК» до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб, та/або фізичних осіб-підприємців, та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до договору.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору № GL1N426240 від 03.09.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021 у розмірі 247 010,53 грн (а.с.37).Також 27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» був укладений договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуває права вимоги до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021 на загальну суму 247 010,53 грн (а.с.41-42, 43, 44).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним - стаття 1055 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 Кодексу розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав доказів на спростування встановлених обставин або розміру заборгованості. Також відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ані на рахунки попереднього кредитора - АТ «Мегабанк».

Отже, ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із заборгованості за кредитом 91 765,50 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочену) 57 037,03 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії в розмірі 98 208,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.8 кредитного договору №31-308-869-2-21-Г від 24.12.2021 передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,30% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Суму нарахувань по комісії включено і до графіку платежів.

Крім того, у вказаному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за обслуговування кредитної заборгованості, тобто за дії, які АТ «Мегабанк» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

З огляду на викладене, оцінюючі надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії в розмірі 98 208,00 грн задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 964,13 грн (а.с.1), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 785,63 грн (2 964,13х148 802,53/247 010,53).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднганням «АЛЬЯНС ДЛС», а саме адвокатом Журавльовим С.Г. на підставі договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 (а.с.54-57,58,59,60,61,63).

Згідно акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12084008 від 05.01.2026 вартість послуг, які надав адвокат, становить 11 200,00 грн (а.с.62).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, ціну позову, часткове задоволення позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 6 747,01 грн (11200х148802,53/247 010,53).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №31-308-869-2-21-Г в розмірі 148 802 гривні 53 копійки, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 91 765 гривень 50 копійок, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 57 037 гривень 03 копійки.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 1 785 гривень 63 копійки та 6 747 гривень 01 копійку витрат на правову допомогу, а всього 8 532 гривні 64 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» (місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411)

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко