Ухвала суду № 138001752, 06.07.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1751/26

Провадження № 2/740/1637/26

УХВАЛА

іменем України

06 липня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Ніжині в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 6930,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача Оболонкової Ю.В. надійшла заява про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

При цьому, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, які, відповідно, тягнуть різні процесуальні наслідки, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, не підтримання своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Суд розцінює заяву представника позивача, як заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому суд вважає за потрібне закрити провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Після звернення ТОВ «Споживчий центр» до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 погасила поточну заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до п. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За подання позову майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № НА00005436 від 26.01.2026 року (а.с. 28).

Дослідивши клопотання представника позивача, а також безпосередньо матеріали справи, суд вважає за необхідне клопотання ОСОБА_2 задовольнити, закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 49, 142, 206, 255, 260-263, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивача Оболонкової Юлії Вікторівни про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Роздайбіда