Рішення № 138001029, 07.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

07.07.2026 Справа № 756/14659/25

Справа №756/14659/25

Провадження №2/756/1402/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Донеско А.Є., представника позивача Ліліцького Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Одинадцятої київської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ліліцького Р.В., звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є наймачем квартири АДРЕСА_1 . 18.06.2025 позивач звернулася до Відділу приватизації державного житлового фонду Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про видачу свідоцтва про право власності на квартиру. Рішенням Управління ЖКГ Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації заяву позивача залишено без руху у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрованих у 2004 році обтяжень щодо квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, на примусовому виконанні в Оболонському ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на теперішній час перебувають виконавчі провадження, до яких зареєстровані обтяження у 2004 році щодо квартири не мають жодного відношення. Копії документів, на підставі яких Першою київською державною нотаріальною конторою накладений арешт на нерухоме майно, у нотаріальній конторі відсутні, у зв`язку з тим, що закінчився строк їх зберігання. У відповідь на адвокатський запит Одинадцята київська державна нотаріальна контора повідомила, що вона була лише реєстратором арешту, накладеного Мінським районним судом, нотаріальні дії не вчиняла, документи не надавала. Існування арештів на квартиру порушують права позивача, яка позбавлена можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири.

У зв`язку з викладеним, зменшивши під час підготовчого провадження позовні вимоги, позивач просить суд: 1) зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований 14.10.2004 (архівний запис) у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1380996 Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали, Б/н, 11.11.1998, Нарсуд, р-н Мінський, вх. 887 (архівний номер: 1413011KIEV11, 10.12.1998, дата виникнення: 14.10.2004, № реєстру: 887, внутр. № 1701FC2B2DEF37313A2D); 2) зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований 20.10.2004 (архівний запис) у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1396696 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі листа, 97/3, 18.07.1997, Нарсуд, р-н Мінський, вх. 887 (архівний номер: 575448KIEV1, 29.07.1997, дата виникнення: 29.07.1997, № реєстру: 3-1283, внутр. № 8F01153Е28ЕЕ4D2F5E48).

Ухвалою судді від 03.11.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

04.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, у якому представник просила відмовити у задоволенні позову в частині вимог до нотаріальної контори які заявлені до неналежного відповідача, оскільки Одинадцята київська державна нотаріальна контора здійснила лише реєстрацію арешту майна, проте не є особою, в інтересах якої такий арешт накладено у 1998 році судом.

У своїх письмових поясненнях, що надійшли до суду 08.12.2025, представник Першої київської державної нотаріальної контори просила відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що нотаріальна контора не є належним відповідачем у справі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання, витребувано в Оболонського районного суду м. Києва засвідчені копії ухвали б/н від 11.11.1998 та листа № 97/3 від 18.07.1997, на підставі яких накладено арешти на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, просили розглянути справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі ордера на жиле приміщення № 70968 серії Б, виданого виконкомом Подільської районної ради народних депутатів м. Києва 26.01.1990.

Відповідно до інфомаційної довідки № 439100476 від 12.08.2025 відомості щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_1 з 1990 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .

18.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про оформлення та видачу свідоцтва про права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проте Рішенням № 41 від 23.06.2025 органом приватизації було зупинено розгляд даної заяви, зокрема, у зв`язку з наявністю у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяжень щодо вказаної квартири.

З інформаційної довідки № 439100476 від 12.08.2025 убачається, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано наступні обтяження: 1) арешт (архівний запис), зареєстрований 14.10.2004 за № 1380996 Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали, Б/н, 11.11.1998, Нарсуд, р-н Мінський, вх. 887 (архівний номер: 1413011KIEV11, 10.12.1998, дата виникнення: 14.10.2004, № реєстру: 887, внутр. № 1701FC2B2DEF37313A2D); 2) арешт (архівний запис), зареєстрований 20.10.2004 за № 1396696 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі листа, 97/3, 18.07.1997, Нарсуд, р-н Мінський, вх. 887 (архівний номер: 575448KIEV1, 29.07.1997, дата виникнення: 29.07.1997, № реєстру: 3-1283, внутр. № 8F01153Е28ЕЕ4D2F5E48).

З отриманої на адвокатський запит інформації з Оболонського ВДВС Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 14.08.2025 за результатами перевірки відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі щодо боржника ОСОБА_1 відсутні виконавчі провадження, які стосуються обтяжень - арештів квартири АДРЕСА_1 , накладених Мінським нарсудом у 1997-1998 роках.

Згідно з листом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори від 26.08.2025 нотаріальна контора була лише реєстратором арешту, накладеного Мінським районним судом, ОСОБА_1 у нотаріальній конторі будь-які нотаріальні дії не вчиняла, документи не надавала.

Згідно з листом Першої київської державної нотаріальної контори від 15.08.2025 відповідно до номенклатури справ термін зберігання процесуальних документів, на підставі яких були накладені арешти на майно до 2001 року включно, складав три роки, тому відсутня можливість надати копії документів, на підставі яких було зареєстровано обтяження.

На виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 07.01.2026 архівом Оболонського районного суду м. Києва надана довідка про відсутність на зберіганні в архіві ухвали б/н від 11.11.1998, а також надані копії рішень у справах № 2-5357/98 та № 2-1801/97, у яких відповідачем була ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вказаним судовим рішенням суд встановив, що номери цивільних справ, у яких ухвалені дані рішення, не співпадають з номерами документів, які вказані у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна як підстави обтяження, що, у свою чергу, не дає підстави вважати, що арешти, які просить зняти позивач, було накладено судом саме під час розгляду даних цивільних справ. Натомість, рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України гарантовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею четвертою Закону України «Про основні засади житлової політики» визначено, зокрема, що житлова політика базується на принципі непорушності права на житло та недоторканності житла - власники та користувачі безперешкодно реалізують свої права щодо володіння, користування та у встановлених законодавством випадках розпоряджання житлом, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про основні засади житлової політики» держава забезпечує особам належні та рівні умови для захисту права на житло в порядку і спосіб, визначені законом.

Власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону.

Захист права на житло здійснюється особами у спосіб, визначений законодавством.

Таким чином, судом на підставі наявних у справі доказів, у тому числі витребуваних судом під час підготовчого провадження, встановлено, що наявність обтяження (арештів), які просить зняти позивач, перешкоджає їй в оформленні права власності на житло, наймачем якого вона є. Позивач позбавлена можливості захистити свої права у інший спосіб.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном (речове право на чуже майно).

Враховуючи, що позивач на законних підставах (на підставі ордеру) володіє та користується квартирою АДРЕСА_1 , існування тривалий час обтяжень у вигляді арештів на квартиру порушує права позивача, яка позбавлена можливості приватизувати вказане житло у передбаченому законом порядку, існування на даний час підстав для такого обтяження судом не встановлено і позивач позбавлена можливості захистити своє право в інший спосіб, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача у заявлений у позові спосіб.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, за клопотанням представника позивача, понесені позивачем судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Одинадцятої київської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна, задовольнити.

Зняти з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , наступні обтяження, а саме:

- арешт (архівний запис), зареєстрований 14.10.2004 за № 1380996 Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали, Б/н, 11.11.1998, Нарсуд, р-н Мінський, вх. 887 (архівний номер: 1413011KIEV11, 10.12.1998, дата виникнення: 14.10.2004, № реєстру: 887, внутр. № 1701FC2B2DEF37313A2D);

- арешт (архівний запис), зареєстрований 20.10.2004 за № 1396696 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі листа, 97/3, 18.07.1997, Нарсуд, р-н Мінський, вх. 887 (архівний номер: 575448KIEV1, 29.07.1997, дата виникнення: 29.07.1997, № реєстру: 3-1283, внутр. № 8F01153Е28ЕЕ4D2F5E48).

Понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 - Перша київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ - 02901807, місцезнаходження: м. Київ, просп. Берестейський, 11.

Відповідач 2 - Одинадцята київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ - 02883179, місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 2-Д.

Дата складення повного судового рішення - 07.07.2026.

Суддя О.О. Тиха