Ухвала суду № 138000942, 02.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6344/26

Провадження №: 1-кп/755/1218/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника- адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026100040000833, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженця м. Києва, з неповною середньою освітою, непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

встановив:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12026100040000833, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 08 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У межах кримінального провадження обвинуваченій ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін якого продовжено до 19.07.2026 року включно.

Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Прокурором в судовому засіданні було подано письмове клопотання щодо продовження обвинуваченій, застосованого до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, кінцеве рішення судом не ухвалено, при цьому, ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати. Зокрема, продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки усвідомлює тяжкість можливого покарання за вчинення тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому може переховуватись за межами України, а також на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України; обвинувачена, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни показів наданих раніше свідчень; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що характер та спосіб вчинення злочину вказає на систематичний характер неправомірних дій обвинуваченої, що підтверджується і обвинувальним актом, який перебуває на розгляді в Деснянському районному суді м. Києва (справа № 754/2189/26, провадження № 1-кп/754/670/26). Вважав, що більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлення обвинуваченою невідворотності покарання за вчинення злочину, відсутність постійного джерела доходу, вчинення злочинів проти власності, за рахунок яких вона існує, свідчить про наявність ризику, що обвинувачена буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та може продовжувати злочинну діяльність. Вважав, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні внесене клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні, з підстав, викладених в них.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої щодо задоволення клопотання прокурора заперечував, вважав його безпідставним, а наведені ризики недоведеними. Просив врахувати, що обвинувачена має родичів, які потребують догляду, а також стан здоров`я. Вважав, що для запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.

Заслухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень Глави 18 КПК, яка визначає порядок вирішення наведеного вище питання, під час вирішення зазначеного вище питання на стадії досудового розслідування встановленню підлягає низка чинників: чи є підозра обґрунтованою; чи є достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

В той же час, Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності подальшого тримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Так, в ході обговорення питання доцільності продовження строків дії застосовуваного до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 є раніше не судимою, непрацевлаштованою, неодруженою, має зареєстроване місце проживання в м. Києві.

Тобто, нових даних на час розгляду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що характеризує особу обвинуваченої суду не надано.

Оцінюючи наявні у кримінальному провадженні ризики, що можуть настати у випадку обвинуваченої ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що має місце ризик переховування від суду, з огляду на покарання, яке може бути призначено останній у разі доведення її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, що передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років. Крім того, судом враховується, що обвинувачена наразі неодружена, непрацевлаштована, не має стабільних та офіційних доходів, що може спонукати її до вчинення іншого кримінального правопорушення, або продовження вчинення злочину, яке їй інкримінується і з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 в даному кримінальному провадження, вчинено в той час, коли їй було достеменно відомо про кримінальне провадження, що перебуває в Деснянському районному суді м. Києва, де вона обвинувачується у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення.

При вирішенні клопотання прокурора суд також враховує суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення.

Заперечення захисника судом не приймаються до уваги, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Таким чином, встановлені судом у кримінальному провадженні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є наявними, обґрунтованими та такими, що можуть справдитись з великим ступенем вірогідності.

У той же час, суд вважає недоведеними та не приймає до уваги заявлений прокурором у клопотанні ризик щодо впливу на потерпілого та свідків, з огляду на особу обвинуваченої.

З огляду на наведене, на переконання суду, саме застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою здатне убезпечити настання зазначених та інших ризиків.

Даних щодо неможливості продовження дії раніше обраного обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Таким чином, на даний час суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`які, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченої під вартою на строк 60 діб.

Керуючись ст. 174, 183, 194-196, 291, 309, 331, 376 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 30 серпня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченій та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_6