Ухвала суду № 138000923, 02.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8445/26

Провадження №: 1-кп/755/1385/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12026100040001099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 12 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

встановив:

У провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026100040001099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва і можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Крім того, прокурор подав письмове клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, яке мотивоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і аналогічні кримінальні правопорушення у якому він обвинувачується. Вважав, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений не заперечував проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. З приводу клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу зазначив, що потрібно працювати, відшкодувати завдану шкоду, однак у зв`язку із запобіжним заходом не може виходити.

Представник потерпілого в судове засідання не прибув, подав клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на наступне.

Дослідивши обвинувальний акт, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні зазначені всі відомості, яких вимагає ч. 2 ст. 291 КПК України. До обвинувального акту додано: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акту.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим та затвердженим прокурором, відповідно до вимог КПК України, дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, не встановлено.

Обвинувальний акт надійшов до суду у відповідності до ст. 291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду, не заявлено.

З урахуванням наведеного, наявні усі підстави для призначення судового розгляду кримінального провадження.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.05.2026 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 13 липня 2026 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З урахуванням обґрунтувань прокурора, тяжкості кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відомостей про особу обвинуваченого, вважає наявними ризики, визначені ч.ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які на даний час не відпали та не зменшились.

Зокрема, продовжують існувати ризики переховування від суду з метою уникнення відповідальності, з огляду на обставини кримінального провадження, характер вчинення кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання в м. Києві, вдівець, має на утриманні неповнолітню дитину, хвору матір похилого віку, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд бере до уваги, що з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення останній може переховуватись від суду, адже обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У той же час, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинуваченому відомі дані та місце перебування свідків, що свідчить про можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів у майбутньому, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, обвинувачений не має стабільних та офіційних доходів, що може спонукати його до вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі і кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, встановлені судом у кримінальному провадженні ризики є наявними, обґрунтованими та такими, що можуть справдитись з великим ступенем вірогідності.

Так, відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З огляду на викладене, суд вважає доцільним задовольнити клопотання прокурора, та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 194-196, 291, 309, 314-316, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, буд. 5, о 10 годині 40 хвилин 09 липня 2026 року.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, в тому числі і його близьким родичам, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього обов`язків.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 з покладенням на нього обов`язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК, визначити до 02 вересня 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд м. Києва

Суддя ОСОБА_5