Рішення № 138000471, 07.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Київ справа №320/12276/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне підприємство «Інфоресурс»

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати дії Міністерства освіти і наук України щодо відображення в довідці ЄДЕБО № 480585 від 11.04.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 протиправними;

2. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО і виготовити нову довідку з відображенням в довідці інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 07.07.2021 закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та отримав диплом бакалавра по спеціальності 131 прикладна механіка, після чого вступив до магістратури за цією ж спеціальністю в цей самий вищий начальний заклад. 05.01.2023 року мене було відраховано з магістратури по спеціальності 131 прикладна механіка з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з 01.10.2022 по 18.05.2023 позивач вступив до Національного університету «Одеська політехніка» на освітній рівень «Магістр» за спеціальністю 151 автоматизація та комп`ютерно - інтегровані технології. Наразі позивач навчається в Національному університеті «Одеська політехніка» на освітньому рівні «Магістр» за спеціальністю 144 теплоенергетика, денна форма навчання на яку був зарахований 11.09.2024 року. У довідці № 480585 від 11.04.2024 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти , в розділі "на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказано "Ні, порушує". Позивач не погоджується з цим, вважаючи, що послідовність не порушена, оскільки він жодного разу не здобув магістерський рівень і не отримував відповідного документа про освіту. Позивач звернувся до МОН України та ДП «ІНФОРЕСУРС» з вимогою внести зміни до ЄДЕБО. МОН листом повідомило, що повторне зарахування на той самий рівень освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку, тому відомості в ЄДЕБО є правильними. Позивач вважає таку позицію фактичною відмовою у внесенні змін та зазначає, що при визначенні послідовності освіти слід враховувати лише фактично здобутий рівень освіти, підтверджений документом встановленого зразка, якого він не має.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.03.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві Міністерства освіти і науки України просить відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи тим, що оскаржувана довідка ЄДЕБО була сформована відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Відповідач зазначає, що після набрання чинності змінами до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку від призову мають лише ті здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Саме тому постановою Кабінету Міністрів України № 560 було передбачено формування довідки з ЄДЕБО, яка повинна містити інформацію про те, чи порушує особа встановлену законом послідовність здобуття освіти. На виконання зазначених вимог МОН розробило алгоритм автоматичного визначення послідовності здобуття освіти, який реалізовано в програмному забезпеченні ЄДЕБО. Згідно з цим алгоритмом система аналізує всі записи про навчання та документи про освіту, що містяться в базі даних, і якщо встановлює наявність навчання або документа про освіту на тому самому чи вищому рівні, автоматично формує висновок «Ні, порушує». За даними ЄДЕБО, ОСОБА_1 був зарахований 30 вересня 2022 року на навчання за освітнім рівнем магістра до Національного університету «Одеська політехніка», відрахований 15 травня 2023 року, а 2 вересня 2024 року повторно зарахований до цього ж закладу на навчання за тим самим освітнім рівнем магістра. На думку Міністерства, такі відомості свідчать про непослідовне здобуття освіти, у зв`язку з чим у довідці ЄДЕБО правомірно відображено висновок «Ні, порушує». Крім того, МОН наголошує, що не здійснює самостійного внесення чи зміни інформації в ЄДЕБО. Відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, внесення та актуалізація інформації про здобувачів освіти належить до компетенції закладів освіти, які відповідають за повноту, достовірність та актуальність внесених даних. Отже, Міністерство не має повноважень змінювати записи про навчання особи за власною ініціативою. Також відповідач звертає увагу, що лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24, на який посилається позивач, не є нормативно-правовим актом і не встановлює нових правових норм, а має виключно інформаційно-роз`яснювальний характер щодо застосування алгоритму формування довідок у ЄДЕБО. З огляду на викладене Міністерство освіти і науки України вважає, що діяло виключно в межах своїх повноважень, а відомості, зазначені у довідці ЄДЕБО, відповідають інформації, яка міститься в базі даних, та вимогам чинного законодавства. У зв`язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, МОН України заперечує проти їх відшкодування у розмірі 16 000 грн. Відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а тому відсутні підстави для покладення судових витрат на Міністерство. Крім того, МОН вважає заявлений розмір витрат неспівмірним зі складністю справи, оскільки підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної роботи, тривалого часу чи істотних витрат. Посилаючись на частину п`яту статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач наголошує, що суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат має оцінити їх реальність, необхідність, розумність та співмірність з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченого часу та значення справи для сторін. У зв`язку з цим МОН просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або, у разі їх присудження, зменшити їх розмір до співмірного.

Третя особа правом на надання пояснень не скористалась про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

04.11.2024 стосовно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сформовано довідку № 480585 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти позивачем, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує" послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

В інформації про поточне здобуття освіти вказано про зарахування позивача наказом № 995-с від 02.09.2024 на навчання до Національного університету «Одеська політехніка», ступінь/рівень освіти магістр, форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності/професії 144 Теплоенергетика, дата початку здобуття освіти 02.09.2024, дата завершення здобуття освіти 31.12.2025.

В інформації про документи про освіту зазначено: свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 10.06.2015 Спеціалізованою школою № 194 «Перспектива» - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням природніх дисциплін; свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серії НОМЕР_2 , виданий 26.06.2017 Спеціалізованою школою № 194 «Перспектива» Оболонського району м. Києва; диплом бакалавра серії НОМЕР_3 виданий 137165 Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Інших документів про освіту довідка № 480585 від 04.11.2024 не містить.

Позивач надіслав до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» звернення про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо непорушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст.і 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

Листом Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України № 3/1776-25 від 20.05.2025 повідомлено позивача, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 30.09.2022 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Національного університету «Одеська політехніка», відрахований 15.05.2023. 02.09.2024 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Національного університету «Одеська політехніка». Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її корегування належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, тобто закладів освіти.

Зазначену вище відмову позивач вважає протиправною, оскільки вважає, що здобуває освіту в порядку, визначеному, зокрема, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", що стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Відповідно до статті 3 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (частини перша та друга) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Частиною другою статті 10 вказаного Закону встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами частини другої статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», згідно з визначенням термінів частини першої статті 1 якого (пункти 5, 19) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Частина перша статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.

Здобувачем вищої освіти у розумінні пункту 1 частин другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України «Про вищу освіту», частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частини друга, четверта статті 5 Закону України «Про вищу освіту»).

За змістом частин першої, другої статті 6 наведеного Закону атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Норми частин першої, другої, п`ятої та шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за № 1132/32584 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.

В абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення наведений перелік уповноважених суб`єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ вищезазначеного Положення ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.

Уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.

Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV вказаного вище Положення розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Згідно з установленими у справі обставинами станом на момент формування довідки про здобувача освіти № 480585 від 04.11.2024 позивач здобуває вищу освіту за ступенем магістр у вищому навчальному закладі Національний університет «Одеська політехніка», форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності/професії 144 Теплоенергетика, дата початку здобуття освіти 02.09.2024, дата завершення здобуття освіти 31.12.2025, до якого він був зарахований на навчання, після відрахування з 18.05.2023 з Національного університету «Одеська політехніка» з освітнього рівня магістр, спеціальності 151 автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології.

Позивач вважає, що такі обставини не свідчать про порушення ним визначеної у законі послідовності здобуття освіти, тоді як відповідач такі доводи заперечує.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 зазначив, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.

При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.

Крім того, Верховний Суд висновував, що якщо особа була відрахована до його здобуття і не отримала диплома, продовження навчання на цьому рівні в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти і не порушує послідовність її здобуття, передбачену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

З`ясовані судовим розглядом цієї справи обставини підтверджують, що позивач раніше не отримував жодного документа про вищу освіту, у тому числі за ступенем вищої освіти - магістр.

Тобто, у зв`язку з відрахуванням з 18.05.2025 без проходження атестації, позивач вважається таким, що не здобув вищої освіти на другому (магістерському) рівні.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти на другому (магістерському) рівні безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими у ЄДЕБО відсутній документ про вищу освіту за ступенем магістр.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем магістр у зв`язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.

За таких обставин справи та наявного у спірних правовідносинах правового регулювання суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень бакалавр.

На такий висновок суду не впливають обставини справи щодо того, що позивач раніше навчався у вищому навчальному закладі за рівнем вищої освіти «магістр» і був з нього відрахований, оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту позивач не отримував, а отже не вважається таким, що здобув вищу освіту ступеня магістр і, відповідно, продовжуючи навчатись в вищому навчальному закладі за рівнем освіти магістр, здобуває освіту вперше.

Такий висновок відповідає викладеному у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24.

Суд критично оцінює покликання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», оскільки такий документ не належить до нормативних актів, а отже має лише рекомендаційний характер для суб`єктів, яким він адресований (керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП «Інфоресурс»), і спірних у цій справі правовідносин не врегульовує.

Установлені судовим розглядом цієї справи обставини не вказують на існування як правових, так і фактичних підстав для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

Щодо вимоги позивача про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, суд зазначає.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб`єкт.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Це означає, що заклад вищої освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчався позивач, в силу своїх повноважень в ЄДЕБО, не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах, змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає Міносвіти.

Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН, шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень.

Зазначення у довідці № 480585 від 04.11.2024 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII, є протиправним. Отже, наявні підстави для визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 КАС суд зобов`язує Міністерство освіти і науки України як суб`єкта владних повноважень внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо непорушення поточним здобуттям освіти ОСОБА_1 послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати: «Так, не порушує».

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

3. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо непорушення поточним здобуттям освіти ОСОБА_1 послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати: «Так, не порушує».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних Міністерства освіти і науки України, (01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185.).

6. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач-1: Міністерство освіти і науки України, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 386211854

третя особа: Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС», місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 37533381.

Суддя Сас Є.В.