Ухвала суду № 138000421, 07.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 липня 2026 року м. Київ № 320/22725/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю. розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ПП «СІВЕР-НАФТА» звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 04.11.2024 № 12002995/44710471, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 634 від 13.11.2023 в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 634 від 13.11.2023, що подана ПП «СІВЕР-НАФТА»;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 04.11.2024 № 12002997/44710471, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 946 від 20.11.2023 в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладні податкову накладну № 946 від 20.11.2023, що подана ПП «СІВЕР-НАФТА»;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 04.11.2024 № 12002996/44710471, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 947 від 20.11.2023 в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладні податкову накладну № 947 від 20.11.2023, що подана ПП «СІВЕР-НАФТА».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів та документ про сплату судового збору в розмірі 7987,68 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачем було подано заяву про поновлення строку на звернення до суду та документ про сплату судового збору в розмірі 7987,68 грн.

Щодо пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що, не погодившись з діями контролюючого органу про віднесення ПП «СІВЕР НАФТА» до переліку ризикових, останній звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346 та зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ПП «СІВЕР-НАФТА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/34248/24 задоволено позовну заяву ПП «СІВЕР-НАФТА» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346 та зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ПП «СІВЕР НАФТА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з даним рішенням, Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/34248/24.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі №320/34248/24 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року залишено без задоволення. Крім того, ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, у зв`язку із тим, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/ придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Не погодившись з діями контролюючого органу про анулювання реєстрації Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» як платника податку на додану вартість, платник податків звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» як платника податку на додану вартість та зобов`язання Державної податкової служби України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» з моменту її анулювання 13.02.2025, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереження податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі №320/19068/25 було задоволено позовну заяву ПП «СІВЕР-НАФТА». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №320/19068/25 апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення.

Позивач зазначив, що відсутність статусу платника ПДВ фактично позбавило можливості повноцінно реалізовувати свої процесуальні права у спорах, зокрема щодо реєстрації податкових накладних. Лише після набрання законної сили судовим рішенням про поновлення реєстрації платника ПДВ у справі №320/19068/25, яке було виконано ДПС України 05.03.2026 у ПП "СІВЕР НАФТА" виникла реальна та фактична можливість реалізувати своє право на звернення до суду з позовом про оскарження рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведені обставини, ПП «СІВЕР НАФТА» обґрунтовано вважає, що пропуск шестимісячного строку звернення до суду із позовом про оскарження рішень контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних у ЄРПН зумовлений об`єктивними, непереборними та незалежними від волі позивача обставинами, які фактично унеможливлювали своєчасну реалізацію права на судовий захист

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 122 КАС України:

позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга);

для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя);

якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Суд зазначає, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 в справі № 640/46/19, від 17.02.2019 у справі № 813/4921/17 у частині, згідно якого положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Правова позиція Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду в справі № 1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач не скористався процедурою досудового порядку вирішення спору.

Тобто, перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався з 04.11.2024, в той час як позовну заяву до суду подано 28.05.2026 (зареєстровано 29.05.2026).

Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин (постанова ВС від 12.09.2019 №826/3318/17).

Мета застосування строку:

1) дотримання принципу правової визначеності;

2) дисциплінування учасників судочинства;

3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах;

4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків;

5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними.

Критерії «поважності» причин:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування .

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19 зробила висновок з приводу пропуску строку та його поважності. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Підстави пропуску строку судового оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у судовому порядку, у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на звернення до суду з поважних причин.

Тому, поновлення строку це виняток з загального правила, тому потребує докладного обґрунтування і не може ґрунтуватися на суб`єктивних обставинах.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на судове оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на судовий захист.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі ВС від 16.03.2018 №808/418/17 труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків суб`єктом господарювання не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Основними доводами позивача є те, що своєчасно звернутися до суду йому перешкоджала наявність інших судових спорів, які є пов`язаними з даним спором.

Позивач зазначив, що рішенням від 21.06.2024 №27346 Приватне підприємство «СІВЕР-НАФТА» було віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та оскаржував відповідне рішення в межах адміністративної справи №320/34248/24.

Проте, для відповідних ситуацій законодавець передбачив процесуальну норму, якою визначив, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України).

Частиною 10 статті 120 КАС України визначено, що зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Отже, позивач мав можливість звернутися до суду з метою оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної і у разі необхідності заявити клопотання про зупинення провадження до розгляду справи про оскарження рішення про визнання його відповідності критеріям ризиковості, якщо вважав, що ці справи є пов`язаними та у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Доводи позивача про те, що відсутність статусу платника ПДВ фактично позбавила можливості повноцінно реалізовувати свої процесуальні права у спорах, зокрема щодо реєстрації податкових накладних, суд також оцінює критично.

Оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті 04.11.2024. Саме з цієї дати позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду в межах установленого законом строку.

Анулювання реєстрації платника ПДВ, на яке посилається позивач, відбулося 13.02.2025, тобто після прийняття оскаржуваних у цій справі рішень, і не позбавляло позивача адміністративної процесуальної правоздатності та можливості оскаржити рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у судовому порядку.

Наведені позивачем обставини щодо перебування підприємства у переліку ризикових платників податку, оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості, анулювання реєстрації платника ПДВ та подальшого судового оскарження такого анулювання свідчать про наявність між сторонами інших податкових спорів, однак самі по собі не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі позивача перешкод для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Крім того, сам факт звернення позивача до суду в інших справах свідчить про наявність у нього реальної можливості реалізовувати право на судовий захист. Обрання позивачем певної послідовності або стратегії судового захисту не є об`єктивною непереборною обставиною, яка унеможливлювала подання цього позову у встановлений законом строк.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, а підстави для поновлення такого строку відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА»» про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білоус А.Ю.