Ухвала суду № 137999791, 25.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Справа № 280/1404/26

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Зелінської О. С.

представника відповідача Марченка В. О.

представника третьої особи - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Національної гвардії України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі №280/140/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Командувача Національної гвардії України Про результати службового розслідування від 31.03.2025 № 363, в частині накладення на начальника служби секції планування застосування штабу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковника ОСОБА_1 (Г-155711) дисциплінарного стягнення - пониження у військовому званні. Визнано протиправним та скасовано наказ Командувача Національної гвардії України по особовому складу від 24.04.2025 № 141 о/с, в частині пониження начальника служби секції планування застосування штабу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковника ОСОБА_1 (Г-155711) у військовому званні. Зобов`язано Головне управління Національної гвардії України поновити ОСОБА_1 у званні полковник.

У судовому засіданні 27.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

01.06.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх.№ 30338 про ухвалення додаткового рішення у справі № 280/1404/26 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, а саме в сумі 26000 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2026 повернуто заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/1404/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, - без розгляду.

16.06.2026 до суду повторно надійшла заява (вх. №33869) представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також, про поновлення строку на подання заяви про їх стягнення.

Ухвалою суду від 22.06.2025 клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу задоволено. Поновлено представнику ОСОБА_1 строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, як такий, що пропущений з поважних причин. Призначено судове засідання для розгляду заяви на 25 червня 2026 року о 09:30.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та просить її задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу вх.№35557 від 24.06.2026 в яких посилається на те, що заявлені до стягнення витрати є неспівмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами. Зокрема, предмет спору в цій справі не є складним і не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і зміст процесуальних документів у цій справі не є значним, а Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, практики тощо. Відтак, просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00грн.

Представник третьої особи у судове засідання з розгляду заяви не прибув.

У судовому засіданні 25.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням положень п.1 ч.3 ст.134 КАС України суд відхиляє доводи відповідача про те, що правнича допомога залишається не сплаченою наразі, оскільки законодавець допускає розрахунок вартості послуг, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару(фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать, зокрема, консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо, а також інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 10.07.2025 з Адвокатом Зелінською О.С., предметом якого є надання правової допомоги.

Додатковою угодою № 2 від 05.02.2026 до Договору сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правничої допомоги складатиме: надання консультацій та аналіз документів 3000,00грн.; аналіз законодавства а судової практики 1000,00 грн.; підготовка та подання позовної заяви - 10 000,00 грн.; відповідь на відзив - 3000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях 2000,00грн. за кожне с/з; підготовка та подання заяви про поновлення строків - 1000,00 грн.; підготовка та подання клопотання про витребування доказів 1000,00 грн.; підготовка та подання заяви про забезпечення позову 1000,00грн.

Актом від 27.03.2026 №27/03-1 сторони підтвердили надання та отримання наступних правничих послуг: надання консультацій та аналіз документів 3000,00грн.; аналіз законодавства а судової практики 1000,00 грн.; підготовка та подання позовної заяви - 10 000,00 грн.; відповідь на відзив - 3000,00 грн.; підготовка та подання заяви про поновлення строків - 1000,00 грн.; підготовка та подання клопотання про витребування доказів 1000,00 грн.; підготовка та подання заяви про забезпечення позову 1000,00грн., - всього 20 000,00грн.

На вказаний перелік наданих послуг адвокатом виставлено рахунок № 27/03/26-фіз від 27.03.2026, який оплачено позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру 27.03.2026.

Також, актом від 28.05.2026 №28/05-1 сторони підтвердили надання послуг адвоката - участь адвоката у судових засіданнях 2000,00грн. за кожне с/з (всього 3) на суму 6 000,00грн.

На вказаний перелік наданих послуг адвокатом виставлено рахунок № 28/05/26-фіз від 28.05.2026, який оплачено позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру 28.05.2026.

Суд зауважує, що у тексті додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду указала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тож, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Такі критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Такий висновок неодноразово підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 21 червня 2022 року у справі №826/11302/18, а також у додатковій постанові від 10 березня 2023 року у справі №520/2325/21.

Суд зауважує, що не зважаючи на те, що в договорі про надання правової допомоги сума гонорару зазначена як фіксована, проте, попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги та встановлювати її фактичність. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.08.2023 в справі №824/20/23.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим, об`єктивним, співмірним і таким, що відповідає критерію розумності, розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника Мороза Вадима Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної Гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А, код ЄДРПОУ 08803498).

В іншій частині заяви,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення в повному обсязі складено та підписано 03.07.2026.

Суддя Л.Я. Максименко