Ухвала суду № 137999735, 07.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4755/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення 24 сесії 7 скликання Солянської сільської ради від 24.09.2019 р. №218 «Про відмову у наданні дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для подальшого укладення договору оренди»; 2) Визнати протиправним та скасувати рішення 28 сесії 7 скликання Солянської сільської ради від 24.06.2020 р. №254 «Про відмову у наданні дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для подальшого укладення договору оренди».

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн.

У той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме визнання протиправними та скасування рішень Солянської сільської ради від 24.09.2019 р. №218 «Про відмову у наданні дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для подальшого укладення договору оренди» та від 24.06.2020 №254 «Про відмову у наданні дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для подальшого укладення договору оренди».

Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати два окремі рішення Солянської сільської ради.

З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та надати суду докази на підтвердження такої сплати.

Однак, доказів на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі суду не надано.

Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та надати суду докази на підтвердження такої сплати.

Судовий збір необхідно перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Солянської сільської ради від 24.09.2019 р. №218 «Про відмову у наданні дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для подальшого укладення договору оренди» та від 24.06.2020 №254 «Про відмову у наданні дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для подальшого укладення договору оренди».

В той же час, позовна заява надійшла до суду 03 липня 2026 року, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

До позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що про порушення своїх прав, в результаті прийняття оскаржуваних рішень позивач дізналася лише 17 червня 2026 року після отримання у відповідь на поданий адвокатський запит від Костринської сільської ради листа від 17.06.2026 року, до якого вперше були долучені завірені копії оскаржуваних рішень Солянської сільської ради. До цього моменту, жодних повідомлень та листів про результати розгляду заяв позивача від 17.08.2018 року та 25.05.2020 року ні від Солянської, ні від Костринської сільських рад на адресу позивача не надходило.

В той же час, суддя критично оцінює наведені позивачем доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Так, представник позивача зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізналася лише 17.06.2026 після отримання відповіді на адвокатський запит, до якої були долучені копії оскаржуваних рішень. Водночас зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувані рішення були прийняті саме за результатами розгляду заяв позивача від 17.08.2018 та 25.05.2020.

За таких обставин позивач, звернувшись до органу місцевого самоврядування із відповідними заявами, повинна була проявляти належну заінтересованість у результатах їх розгляду та вживати розумних заходів для отримання інформації щодо прийнятих за результатами такого розгляду рішень.

Саме по собі посилання на те, що копії оскаржуваних рішень були отримані лише у червні 2026 року, не свідчить про те, що саме з цього часу позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав у розумінні частини другої статті 122 КАС України.

При цьому представник позивача не навів жодних обставин та не надав доказів, які б свідчили про існування об`єктивних, непереборних перешкод для отримання інформації про результати розгляду заяв позивача, незважаючи на значний проміжок часу, що минув з дня прийняття оскаржуваних рішень, а також не зазначив про вчинення будь-яких дій, спрямованих на з`ясування результатів їх розгляду.

Верховний Суд у Постанові від 31.03.2021 р. (справа №240/12017/19) вирішуючи питання дотримання особою строків звернення до суду, зауважив, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

При цьому, варто зауважити, що КАС України початок строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або фактично дізналася, або повинна була дізнатися (мала реальну можливість дізнатися) про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Таким чином, наведені представником позивача підстави не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

З огляду на вищенаведене, викладені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду обставини про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суддя визнає неповажними, у зв`язку з чим, позивачу слід надати інші обґрунтовані причини пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів в обґрунтування такого пропуску.

Згідно з ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до ст. 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав;

- докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д. Маєцька