Ухвала суду № 137999276, 06.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2026 рокуСправа №160/14799/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/14799/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/14799/25.

Рішенням від 25 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року, Дніпропетровський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової) виходячи із грошового забезпечення, до складу якого не увійшли суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

24.06.2026 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із заявою про роз`яснення судового рішення у справі №160/14799/25, в якій просить:

- надати роз`яснення резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №160/14799/25 «зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум» унеможлививши різноманіття її тлумачення з урахуванням доводів, наведених у цій заяві.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що при виконанні вище зазначеного рішення відповідач зобов`язаний керуватись пунктом 6 розділу ХХХІ Постанови КМУ №260 від 07.06.2018 року, а саме здійснити розрахунок одноденного розміру грошового забезпечення шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення за останньою займаною посадою на 30 календарних днів. передбачає: по-перше, можливість його неоднакового тлумачення, оскільки надає відповідачу можливість при здійсненні розрахунку одноденного грошового забезпечення згідно з Постановою КМУ №260 від 07.06.2018 року обирати суму додаткової грошової винагороди, нарахованої відповідачу у лютому 2023 року 0,00 грн. (одноденний розмір буде становити 0,00 грн.), у вересні 2022 року 30 000,00 грн. (одноденний розмір буде становити 1 000,00 грн.), у квітні 2022 року 37 000,00 грн. (одноденний розмір буде становити 1 233,33 грн.) і т. д. по-друге, припускає кілька варіантів тлумачення, про що наведено вище, в результаті чого у відповідача з`являється велика кількість варіантів його виконання, а саме при розрахунку розміру компенсації за невикористану відпустку відповідача використовувати різні розміри додаткової грошової допомоги відповідача: 37 000,00 грн., 0,00 грн. або 30 000,00 грн. і т. д.

Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, встановив наступне.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.

Отже, однією з умов за яких судом може бути розглянуто питання роз`яснення судового рішення із постановленням відповідної ухвали є набрання таким рішенням законної сили.

Так, станом на 06.07.2026 судове рішення від 25 липня 2025 року у справі №160/14799/25 набрало законної сили.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що з тексту поданої заяви не вбачається, в чому саме полягає неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено, які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.

З мотивувальної та резолютивної частин рішення суду встановлено, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення суду у даній справі є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Натомість, із поданої заяви, суд встановив, що підставою для звернення не є недолік судового рішення в форматі його незрозумілості, а зазначення способу та порядку виконання рішення суду, що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.

В контексті цього суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку чи способу виконання судового рішення.

Відтак, порушені заявником питання стосуються порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.

Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України, для роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №160/14799/25, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/14799/25 - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 292-297 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна