Рішення № 137998907, 30.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа №160/9089/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Харківській області від 05.03.2026 року №047150035612 щодо відмови в призначенні їй пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Харківській області від 26.03.2026 року №047150035612 щодо відмови в призначенні їй пенсії;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо не зарахування періодів її роботи на посаді сестри медичної палатної для обслуговування інфекційних хворих в дитячому відділенні 11-ої міської лікарні м.Кривого Рогу, зайнятої повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за професіями, що передбачені переліком Списку №2, затвердженими відповідними постановами КМУ, а саме: з 26.10.1989 року по 14.08.2000 рік, згідно довідок від 09.02.2026 року №436, від 09.02.2026 року №436-1, від 16.03.2026 року №827;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області вчинити певні дії, а саме, зарахувати ці періоди її роботи до пільгового стажу;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме: повторно розглянути її заяву про призначення пенсії від 25.02.2026 року, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 19.12.2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні по цій адміністративній справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що значну частину своєї трудової діяльності вона працювала повний робочий день на посаді сестри медичної палатної для обслуговування інфекційних хворих у дитячому відділенні 11-ої міської лікарні м.Кривого Рогу на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Зазначає, що має понад 10 років пільгового стажу за Списком № 2 та загальний страховий стаж понад 45 років, у зв`язку з чим звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду поданих заяв Головним управлінням ПФУ в Харківській області прийнято рішення № 047150035612 від 05.03.2026 та № 047150035612 від 26.03.2026 про відмову у призначенні їй пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вона не погоджується з такими рішеннями та вважає їх протиправними, оскільки період її роботи з 26.10.1989 по 14.08.2000 підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , а також довідками КП "Криворізька міська лікарня № 1" КМР № 436 від 09.02.2026, № 436-1 від 09.02.2026 та № 827 від 16.03.2026. На її думку, зазначені документи містять необхідні відомості щодо періоду роботи, посади, характеру виконуваної роботи, зайнятості повний робочий день та підтверджують право на зарахування спірного періоду до пільгового стажу за Списком № 2. Також зазначає, що недоліки в оформленні окремих документів або необхідність їх додаткової перевірки не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки вона не може нести негативні наслідки за дії або бездіяльність підприємства чи органу Пенсійного фонду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України.

На виконання ухвали суду 27.04.2026 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано докази доплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачам позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлена до електронного кабінету 10.04.2026 та 01.05.2026 відповідно, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідачі до теперішнього часу на адресу суду не надіслали.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 25.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

До заяви позивачем було додано документи на підтвердження страхового та пільгового стажу, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_1 та довідки КП "Криворізька міська лікарня № 1" КМР № 436 від 09.02.2026, № 436-1 від 09.02.2026 щодо підтвердження періодів її роботи у шкідливих та важких умовах праці.

За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням ПФУ в Харківській області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням ПФУ в Харківській області прийнято рішення № 047150035612 від 05.03.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для відмови зазначено відсутність необхідного у позивача пільгового стажу за Списком № 2.

18.03.2026 позивач повторно звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та надала оновлену довідку № 827 від 16.03.2026.

За результатами повторного розгляду заяви Головним управлінням ПФУ в Харківській області прийнято рішення № 047150035612 від 26.03.2026 про відмову у призначенні пенсії. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 26.10.1989 по 14.08.2000, оскільки, на думку пенсійного органу, документи потребують додаткової перевірки, а також наявні невідповідності щодо найменування посади та відомостей про зміну прізвища.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно із пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 судом встановлено наявність наступних записів щодо спірних періодів роботи позивача:

- 26.10.1989 - прийнята на посаду сестри медичної у дитяче відділення для обслуговування інфекційних хворих;

- 14.08.2000 - звільнена з посад сестри медичної за власним бажанням;

Записи трудової книжки позивача виконано послідовно, охайно, без помилок, виправлень та підчисток.

Доказів на підтвердження визнання недійсними в судовому порядку відповідних записів трудової книжки позивача матеріали справи не містять.

У матеріалах справи також містяться копії уточнюючих довідок на підтвердження наявності у позивача пільгового стажу у спірні періоди роботи.

З довідки КП "Криворізька міська лікарня № 1" КМР № 436 від 09.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 26.10.1989 по 14.08.2000 працювала у 11-й міській лікарні м.Кривого Рогу на посаді сестри медичної палатної для обслуговування інфекційних хворих у дитячому відділенні.

У зазначеній довідці наведено окремі періоди роботи позивача, а саме: з 26.10.1989 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 10.03.1994 та з 11.03.1994 по 14.08.2000, із посиланням на відповідні накази про прийняття та звільнення, а також на Список №2, яким передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З довідки № 436-1 від 09.02.2026 вбачається, що позивач у період з 26.10.1989 по 14.08.2000 працювала на посаді сестри медичної палатної для обслуговування інфекційних хворих у дитячому відділенні на 60 ліжок, у тому числі 20 ліжок інфекційних, та постійно і безпосередньо обслуговувала інфекційно хворих дітей.

Також у довідці зазначено, що за період роботи з 26.10.1989 по 14.08.2000 позивачем відпрацьовано за Списком № 2 - 10 років 9 місяців 19 днів, а результати атестації робочих місць підтверджено наказами № 75 від 11.05.1995 та № 76 від 24.03.2000.

Крім того, довідкою № 827 від 16.03.2026 підтверджено, що позивач у період з 26.10.1989 по 14.08.2000 працювала повний робочий день у 11-й міській лікарні м.Кривого Рогу на посаді сестри медичної палатної для обслуговування інфекційних хворих у дитячому відділенні на 60 ліжок, у тому числі 20 інфекційних, що віднесено до робіт за Списком № 2.

Указані довідки видані на підставі книг наказів, особових рахунків та особової картки форми П-2, підписані уповноваженими особами закладу та скріплені печаткою.

Спірні періоди роботи позивача не зараховано до її пільгового стажу відповідно до пільгових довідок №436, 436-1 від 09.02.2006, оскільки зазначене місце роботи (відділення) не відповідає відповідно до зазначених постанов, атестаціям робочих місць за умовами праці та записами у наданій трудовій книжці серії НОМЕР_2 . Також відсутнє підтвердження того, що позивач працювала повний робочий день.

До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 26.10.1989 по 14.08.2000 згідно із пільговою довідкою №827 від 16.03.2026 року, оскільки довідка не відповідає п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637. Так як цей період потребує перевірки та можливий для зарахування після надходження акту зустрічної перевірки, а саме невідповідність посади згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 09.11.1989 року - звільнена "медична сестра", а в довідці - "сестра медична палатна для обслуговування інфекційних хворих в дитячому відділенні".

У спірних рішеннях відповідачем-2 зазначено, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи позивача, підтверджені пільговими довідками № 436 та № 436-1 від 09.02.2006, з підстав невідповідності зазначеного у довідках місця роботи/відділення вимогам відповідних постанов, матеріалам атестації робочих місць за умовами праці, а також записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Крім того, відповідачем-2 вказано на відсутність підтвердження зайнятості позивача повний робочий день.

Також до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 26.10.1989 по 14.08.2000, підтверджений пільговою довідкою № 827 від 16.03.2026, з мотивів її невідповідності пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637.

Зокрема, відповідач-2 зазначив, що вказаний період потребує додаткової перевірки та може бути зарахований лише після надходження акта зустрічної перевірки, оскільки наявна невідповідність між записами трудової книжки НОМЕР_1 від 09.11.1989, де посада позивача зазначена як "медична сестра", та даними пільгової довідки, у якій посада визначена як "сестра медична палатна для обслуговування інфекційних хворих у дитячому відділенні".

При цьому, суд зазначає, що відповідачем-2 не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру її роботи у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.

Крім того, вказані професія позивача включена до Списку №2, що затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, Кабінету Міністрів України, від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-2 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із пунктом 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оскільки відповідачем-2 не зазначено висновок щодо періоду пільгового стажу позивача, не зазначено причини неврахування відомостей її трудової книжки, суд дійшов висновку, що пенсійний орган неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів.

Щодо посилань відповідача-2 на протиправність наданої позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу, суд зазначає наступне.

Так, до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем, зокрема, було надано довідки про підтвердження наявного пільгового стажу від 09.02.2006 р. № 436 та №436-1, а також довідку від 16.03.2026 р. № 827.

Зазначені довідки засвідчені належним чином, містять відомості про періоди роботи позивача, характер виконуваної роботи, посади, умови праці, а також посилання на первинні документи, на підставі яких їх видано.

Вказані документи за своїм змістом підтверджують зайнятість позивачки на роботах, що дають право на зарахування відповідних періодів до пільгового стажу за Списком № 2.

Саме лише посилання відповідача-2 на необхідність додаткової перевірки довідки від 16.03.2026 р. №827 або на розбіжність у формулюванні назви посади в трудовій книжці та пільговій довідці не може бути достатньою підставою для незарахування спірного періоду до пільгового стажу, якщо зміст поданих документів у сукупності підтверджує фактичний характер роботи позивача та її зайнятість у відповідних умовах праці.

Таким чином, наданими позивачем документами додатково підтверджено спірні періоди роботи, у зв`язку з чим нею виконано вимоги щодо документального підтвердження стажу роботи, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Щодо доводів про невідповідність вказаної довідки, суд зазначає, що відповідачем-2 не було вчинено жодних дій щодо перевірки даних зазначених в уточнених довідках та не надано доказів визнання таких довідок недійсними.

Таким чином, відповідачем-2 при винесені спірних рішень необґрунтовано не враховано довідки надані позивачем на підтвердження пільгового стажу, оскільки такі безпосередньо впливає на реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист.

Також, судом встановлено, що трудова книжка позивача та уточнюючі довідки містять відмітки підприємства про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Разом з тим, судом були досліджені положення Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 №461 та встановлено, що згідно із розділом ХХІV "Охорона здоров`я і соціальна допомога": працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини 24в; у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров`я відповідно.

Віднесення посади, яку займала позивач "сестра медична" до Списку №2 підтверджується також і наказами про атестацію робочих місць на підприємстві, які погоджені головним державним експертом з умов праці Дніпропетровської області, що підтверджується змістом їх копій, наявними у матеріалах справи.

Відповідно, викладені в оскаржуваних рішеннях доводи пенсійного органу щодо того, що посада "сестра медична" не передбачена Списком №2, є безпідставними.

Окрім того, факт роботи позивача на пільгових умовах за спірний період підтверджується записами її трудової книжки.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Головного управління ПФУ в Харківській області від 05.03.2026 № 047150035612 та від 26.03.2026 № 047150035612 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийняті не на підставі та не у спосіб, визначені законодавством, без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про призначення пенсії, а також без належної оцінки поданих нею документів.

У зв`язку з цим зазначені рішення не відповідають критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача задоволенню не підлягають оскільки така бездіяльність була реалізована відповідачем-2 шляхом винесення спірних рішень, а тому саме такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог в частині зобов`язання відповідача-1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 19.12.2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні по цій адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління ПФУ в Харківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.

З огляду на неналежне виконання пенсійним органом повноважень щодо розгляду заяви позивача, що призвело до порушення її прав, а також враховуючи дискреційні повноваження пенсійного органу щодо прийняття рішення про призначення пенсії або відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 26.03.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 26.10.1989 по 14.08.2000, підтверджений довідками від 09.02.2026 р. № 436, від 09.02.2026 р. № 436-1 та від 16.03.2026 р. № 827.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі у розмірі 1 331,20 грн (2 662,40 грн : 2), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2026 р. № 047150035612 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2026 р. № 047150035612 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 26.10.1989 р. по 14.08.2000 р., підтверджений довідками від 09.02.2026 р. № 436, від 09.02.2026 р. № 436-1 та від 16.03.2026 р. № 827.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н.Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма