Рішення № 137998841, 06.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5295/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) в якому заявлені наступні вимоги:

1) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати підвищення до пенсії, згідно з вимогами Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік та постанови Кабінету Міністрів України №48 від 14.01.2026.

2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 за період в межах шестимісячного строку позовної давності по момент припинення права на даний вид пенсії, перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення у розмірі, визначеному Законом України Про державний бюджет на відповідний рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та не працює.

Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі Закон № 4695-ІХ), відповідно до рішення суду у справі № 140/34201/23, тому звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату вказаної доплати.

Листом від 07.04.2026 № 7966-6353/М-02/8-0300/26 відповідач повідомив, що за даними, наявними в Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відсутня інформація про реєстрацію у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення у період з 11.09.1992 по 28.06.1993. Питання встановлення доплати за проживання у згаданих зонах буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті доплати у відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 48 «Деякі питання здійснення у 2026 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі Постанова № 48), та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у неї статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, при цьому, з 1986 року не змінювала місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію вказаної ухвали від 04.05.2026 про відкриття провадження у справі відповідач одержав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 04.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії в разі втрати годувальника, не перебуває у трудових відносинах та не є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з електронної пенсійної справи.

Позивач, відповідно до витягу з реєстру Колківської територіальної громади від 02.03.2026, з 01.01.1986 по 11.09.1992, з 28.06.1993 по цей час проживає в с. Красноволя Луцького р-ну (колишнього Маневицького р-ну,) Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесений до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 140/34201/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20.05.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).

Листом від 07.04.2026 № 7966-6353/М-02/8-0300/26 відповідач, у відповідь на звернення від 11.03.2026 №6353/М-0300-26 з питання пенсійного забезпечення повідомив, що за даними, наявними в Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відсутня інформація про реєстрацію у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення у період з 11.09.1992 по 28.06.1993. Питання встановлення доплати за проживання у згаданих зонах буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 29 Закону № 4695-IX установлено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів, а також у разі працевлаштування (зайнятості) особи за межами зони безумовного (обов`язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Отже, статтею Закону № 4695-IX чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

При цьому, особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2026 не була встановлена доплата в сумі 2595,00 грн згідно із статтею 29 Закону № 4695-IX з тих підстав, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 11.09.1992 по 28.06.1993 в межах зони гарантованого добровільного відселення відсутні, про що також свідчить витяг з реєстру Колківської територіальної громади від 02.03.2026.

При цьому, з матеріалів справи також видно, що у період з 1992 по 1994 роки позивач навчалася у Середньому професійно-технічному училищі №11 м. Нововолинська, про що свідчить диплом серії НОМЕР_2 . Зазначений навчальний заклад розташований у м. Нововолинську Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, не віднесено до безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення.

Наявними у справі доказами підтверджується, що з 11.09.1992 по 28.06.1993 позивач змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, що, на думку суду, відповідно до абзацу другого статті 29 Закону № 4695-IX не дає підстав для встановлення позивачу у 2026 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу з 01.01.2026 у розмірі 2595 гривень, оскаржувані дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог належить відмовити.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський