Рішення № 137997629, 01.07.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/6449/26

Номер провадження 2/725/1463/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказувало, що 28.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №407238660 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Даний кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4FC64, що є підтвердженням підписання договору.

В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7 900 грн. 00 коп. на його банківську карту, що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Проте, в подальшому ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становила 13 850,00 грн.

Крім того, 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таілон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01.

В подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, а 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» укладено договір факторингу №10/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 10.07.2025 року за Договором Факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» перйшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 45 205 грн. 68 коп.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на умови договору, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №407238660 від 28.04.2021 року у розмірі 45 205 грн. 68 коп., яка складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту 12 022 грн. 65 коп.; заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом 33 183 грн. 03 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., а також судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.

На вказану позовну заяву надійшов письмовий відзив, в якому представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому, вказував, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору, оскільки розмір заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії кредитного договору. Також, зазначав, що матеріали справи не містять доказів зміни умов Договору в частині строку надання кредиту, після закінчення 30 денного строку дії Додаткової угоду до договору № 407238660 від 28.04.2021 року.Крім того, звертав увагу суду на те, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №407238660 від 28.04.2021 року, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», та вважає, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак скерували на адресу суду письмовий відзив,а якому просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи убачається, що 28.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №407238660, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов даного договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитного ліміту на суму 7 900 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Проте, в подальшому ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становила 13 850,00 грн.

Так, відповідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 7 900 грн. 00 коп. (сім тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» .

Відповідно п. 1.2. Договору, Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таілон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01.

Крім того, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, а 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» укладено договір факторингу №10/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за Кредитним договором.

При цьому, відповідно до реєстру боржників №б/н від 10.07.2025 року за Договором Факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 45 205 грн. 68 коп. Також суду надано копії Додаткових угод до вказаного договору, згідно із якими продовжувався строк дії договору та у будь-якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників за Договором факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників(а.с.40)

Так, згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» посилається на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перейшло до нового кредитора, з яких є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», на підставі договору факторингу, який був укладений у 2018 році, однак сам кредитний договір №407238660 від 28.04.2021 року укладений після укладення договору факторингу від 28.11.2018 року.

При цьому, продовження сторонами строку дії договору №28/1118-01 від 28.11.2018 року внаслідок укладення додаткових угод та укладення у подальшому Реєстру з прав вимог №145 від 03.08.2021 року до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки станом на 28.11.2018 року у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не існувало право вимоги до відповідача, оскільки кредитний договір було укладено лише 28.04.2021 року, тобто більше ніж через 2 роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідним від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

Так, згідно п. 2.1 укладеного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків.

Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди.

Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди.

Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у зв`язку з цією обставиною позивачем також не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Крім того, відповідно до договору факторингу №05/0820-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», був укладений 05 серпня 2020 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , оскільки кредитний договір №407238660 був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 28 квітня 2021 року, відтак у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», на підставі договору факторингу від 05 серпня 2020 року.

При цьому, продовження сторонами строку дії договору № 05/0820-01 від 05.08.2020 року внаслідок укладення додаткових угод №2 від 03.08.2021 року, № 3 від 30.12.2022 року та укладення у подальшому Реєстру з прав вимог № 10 від 31.07.2023 року до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки станом на 05.08.2020 у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не існувало право вимоги до відповідача, оскільки кредитний договір було укладено лише 28.04.2021 року, тобто більш ніж через рік після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідних від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

Оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за договором факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 року.

За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі №914/2567/17, від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), від 04.06.2020 у справі №910/1755/19.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Таким чином, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» відсутнє право на звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором від 28.04.2021 року, який укладений після відступлення прав вимог за договорами.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судовий збір з відповідачки стягненню не підлягають.

Керуючись статями 12,13,19,76,81,141,223,247,258,259,263-265,273,280-284,352,354,355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.