Рішення № 137997265, 06.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2144/2026 Справа № 646/803/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

представника відповідача Саєнко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

03.03.2026 представник позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023 в розмірі 18810 грн, що складається із 4500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13645 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків, 665 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту та сплачений судовий збір, витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30.01.2026 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.

Аргументи учасників справи

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100747949 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТзОВ "Мілоан" вчинили дії визначені ст. 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 29.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту станом на час звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 18810 грн., що складається із: 4500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13645 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків, 665 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 в обґрунтування своєї позиції зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між відповідачем та ТОВ «Мілоан» на підставі анкети-заяви від 01 квітня 2023 року, є відносинами споживчого кредитування та регулюються Законами України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування». Наголошує, що фінансова установа порушила вимоги закону, оскільки не надала відповідачу примірника договору про споживчий кредит та не ознайомила його належним чином під власний підпис із правилами та умовами надання фінансових послуг (паспортом споживчого кредиту), через що такий договір не можна вважати укладеним у встановленому законом порядку. Щодо суті позовних вимог, сторона відповідача визнає факт звернення до ТОВ «Мілоан» та отримання споживчого кредиту в розмірі 5 000 гривень на строк 15 днів, тобто на пільговий період з 01 квітня 2023 року по 16 квітня 2023 року зі ставкою 1,40% за кожен день та одноразовою комісією 13,30%. При цьому представник відповідача наголошує, що через скрутне матеріальне становище відповідач повернув кредитору 500 гривень, тому залишок заборгованості за тілом кредиту становить 4 500 гривень, що не було враховано позивачем. Не погоджується із нарахуванням відсотків поза межами 15-денного строку (за так званий поточний період у 90 днів до 15 липня 2023 року та подальші періоди), представник відповідача зазначає, що відповідач не підписував та не погоджував умови кредитування на загальний строк 105 днів, а позивач намагається ввести суд в оману, безпідставно збільшуючи суму заборгованості на 13 645 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 визнає позовні вимоги в частині залишку тіла кредиту в розмірі 4 500 гривень, відсотків за погоджений 15-денний строк у сумі 1 050 гривень та комісії за оформлення в сумі 665 гривень, що разом становить 6 215 гривень. Окрім цього, представник відповідача просить суд зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу АО «Апологет» з 8 000 гривень до 2 000 гривень. Заперечуючи проти цієї суми, представник відповідача вказує на її повну неспівмірність із ціною позову та складністю справи, оскільки АО «Апологет» у згаданій категорії спорів масово подає до судів ідентичні позови, де змінюються лише анкетні дані боржників та суми, а самі справи розглядаються у спрощеному порядку без виклику сторін. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» та «Лавентс проти Латвії», сторона відповідача зауважує, що стягненню підлягають лише реальні, необхідні та помірні судові витрати, а тому, керуючись нормами Цивільного процесуального кодексу України, просить прийняти відзив, задовольнити позов лише частково у визнаних відповідачем межах та пропорційно стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень і судовий збір в межах задоволеного позову.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 09.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача адвокат Саєнко В.М. у судовому засіданні наголосив на тому, що відповідач частково визнає позов в частині стягнення з нього тіла кредиту в сумі 4500 грн, суму відсотків в розмірі 1050 грн, нараховані за період з 01.94.2023 по 16.04.2023, комісію в сумі 665 грн, витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити за необгрунтованістю.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

01.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100747949, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається загальним строком 105 днів з 01.04.2023 (строк кредитування) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.04.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 15.07.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з пунктом 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту 665 грн, яка нараховується за ставкою 13,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1050 грн, які нараховуються за ставкою 1,40 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п.1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п.2.1 Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом переказу на картковий рахунок.

Договір підписано відповідачем електронним підписом W49464 01.04.2023 14:41:42 (а.с.14).

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту, на яку 01.04.2023 відбулося зарахування коштів в сумі 5000 грн.

29.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т.

Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023 (а.с.17-25).

Згідно з платіжною інструкцією № 72489 від 29.08.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило грошові кошти на користь ТОВ «Мілоан» за відступлення прав вимоги згідно Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023.

Згідно витягу з Реєстру боржників № 1 від 10.09.2025 до договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29.08.2023 (згідно додаткової угоди № 1 від 04.02.2025) заборгованості відповідача перед позивачем становить 18810 грн, що складається із 4500 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13645 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків, 665 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту (а.с. 27).

29.12.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» направило на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу, якою повідомило боржника про укладення між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» Договору відступлення № 104-МЛ/Т та про обов`язок боржника сплатити заборгованість в сумі 18810 гривень на рахунок ТОВ "Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» (а.с. 27, звор. бік).

Відомості щодо погашення в добровільному порядку вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд установив, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказану у кредитному договорі платіжну карту, що підтверджується відповіддю АТ КБ "ПРИВАТБАНК", згідно якої надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту, на яку 01.04.2023 відбулося зарахування коштів в сумі 5000 грн.

Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором.

29.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т. Згідно з вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023

Крім того, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» повідомило боржника про відступлення ТОВ «Мілоан» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги, а тому суд вважає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» має право заявляти вимоги до боржника за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023.

В ході судового розгляду справи між сторонами виник спір з приводу суми, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача, позаяк відповідач визнає заявлені до стягнення тіло кредиту в сумі 4500 грн, комісію за надання кредиту в сумі 665 грн, а також нараховані відсотки в сумі 1050 грн за період з 01.04.2023 по 16.04.2023, посилаючись на те, що між сторонами було узгоджено надання кредиту на 15 днів в сумі 5000 грн. Вважає, що нараховані за межами строку кредитування відсотки не підлягають стягненню.

В судовому засіданні представник відповідача наголосив на тому, що відповідач не був ознайомлений з умовами кредитного договору щодо строку кредитування, оскільки з наявної в матеріалах анкети-заяви відповідачу було погоджено надання кредиту в сумі 5000 грн на строк 15 днів.

Водночас суд відхиляє такі доводи представника відповідача щодо не ознайомлення з умовами кредитного договору, в тому числі щодо строку кредитування, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт того, що кредитний договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір автоматично було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі.

Підписуючи кредитний договір, відповідач підтвердив ознаймлення з його умовами, в тому числі щодо можливості пролонгації строку кредитування, строку кредитування, розміру відсотків. Безпосередньо кредитний договір розміщено в особистому кабінеті позичальника, оскільки за правилами надання кредиту без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та відповідачем не був би укладений. Та обставина, що в анкеті-заяві було погоджено строк кредитування 15 днів не нівелює передбачену договором можливість пролонгації строку дії договору, а також те, що умовами кредитного договору за умови пролонгації договору передбачено максимальний строк кредитування 105 днів. При цьому умовою пролонгації є сплата частини тіла кредиту та нарахованих відсотків. З наведеного, підлягає встановленню обставина того, чи було сплачено відповідачем в пільговий період, тобто до 16.04.2023, частину тіла кредиту, відсотків та комісії за пролонгацію договору як умову для продовження строку дії договору.

При цьому, суд ураховує саме умови кредитного договору та паспорту споживчого кредиту щодо погодженого строку кредитування, а не відомості, які вказані в анкеті-заявці.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається загальним строком 105 днів з 01.04.2023 (строк кредитування) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.04.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 15.07.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно п. 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п.2.3.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування та максимальні розміри комісії за управління та обслуговування кредиту: 3 дні 3%, 7 днів- 5%, 15 днів 10%.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.5.3 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (пункт 4.2.).

Таким чином, умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

За відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом до 16.04.2023, а також сплати частини частки заборгованості, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах, як передбачено п. 1.5.2 та 2.3.1 договору.

На підтвердження розміру заборгованості по процентам позивачем надано відомість про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору.

Так, з вказаної відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідачем сплачені грошові кошти, які первинним кредитором ТОВ «Мілоан» правомірно зараховані до «Сплати комісії за послуги пролонгації», а саме: 16.04.2023 - 500 грн. Також відповідачем було сплачено тіло кредиту 16.04.2023 в сумі 500 грн та частково погашено відсотки в сумі 500 грн.

З цього випливає, що відповідачем були вчинені дії на виконання умов договору та на реалізацію права продовження строку кредитування на пільгових умовах (пролонгацію), який було продовжено ще на 15 днів ( п. 1.5.2, 2.3.1 кредитного договору).

За таких обставин, строк дії кредитного договору в частині пільгового періоду нарахування відсотків продовжено на 15 днів. При цьому суд зазначає, що з урахуванням вчинених дій щодо пролонгації договору застосовуються умови визначені пунктом 1.3.2, 1.5.2 договору та датою остаточного погашення заборгованості за умовами договорув такому випадку слід вважати 15.07.2023 (оскільки відбулася пролонгація договору).

Водночас суд установив, що ТОВ "Мілоан" було нараховано відсотки за межами строку кредитування, а саме не до 15.07.2023, а до 30.07.2023.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків на фактичний залишок кредиту за кожен день строку користування кредитом, суд виходить з такого.

Так, за період з 01.04.2023 по 162.2023 за пільговий період нараховано процентів за зниженою ставкою 1,4% від 5000 грн (70,00 грн х 15 днів) в сумі 1050 грн.

16.04.2023 відповідач сплатив 500,00 грн тіла кредиту, 500,00 грн комісії за пролонгацію пільгового періоду та 500,00 грн процентів по кредиту, отже відбулася пролонгація договору на умовах пільгового періоду на 15 днів. Станом на 16.04.2023 сума тіла кредиту становила 4500,00 грн. За період з 17.04.2023 по 01.05.2023 нараховано процентів за зниженою ставкою 1,4 % від 4500,00 грн ( 63 грн х 15 днів), що становить 945 грн.

Дослідивши надані розрахунки, суд з`ясував, що за період з 01.05.2023 проценти нараховані за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.5.3 Договору до 30.07.2023, водночас з урахування максимального обмеження строку кредитування (105 днів) проценти не можуть бути нараховані після 15.07.2023. За таких обставин, за період з 01.05.2023 по 15.07.2023 (75 днів) нараховані проценти становлять 10125 грн (4500х3% х75).

За таких обставин, на користь позивача слід стягнути нараховані проценти в межах максимального строку кредитування, визначеного умовами договору, що становить 105 днів, а саме: 11620 грн (1050 (за період з 01.04.2023 по 16.04.2023) - 500 (сплата відсотків) + 945 (за період з 17.04.2023 по 30.04.2023) +10125 (з 01.05.2023 по 15.07.2023).

За таких обставин, загальний розмір нарахованих відсотків за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023 становить 11620 грн

Щодо нарахування комісії в розмірі 665 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.5.1 Договору про споживчий кредит № 100747949 від 01.04.2023, комісія за надання кредиту 665 грн, яка нараховується за ставкою 13,30 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування`загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування`до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Умови договору щодо розміру комісії та порядку її сплати були доведені до відома відповідача належним чином. З такими умовами відповідач погодився, а тому взяв на себе зобов`язання їх виконувати. Суд ураховує, що в даному випадку комісія нараховувалася одноразово в день видачі кредиту, призначення комісії - за надання кредиту, будь-яких інших супутніх послуг не визначено, отже, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 665 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії, суд уважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, суд уважає, що встановлення кредитодавцем ( в даному випадку ТзОВ «Мілоан») комісії в сумі 665 грн у кредитному договорі відповідає вимогам Законом України «Про споживче кредитування» та Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Вказаний висновок суду корелюється з правовими позиціями, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.За таких обставин, позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене вище, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за договором № 100747949 від 01.04.2023 становить 16785 грн, що складається з 4500 грн за тілом кредиту, 665 грн комісії та 11620 грн процентів за користування кредитними коштами.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених вимог (2662,40 грн х 89,23%) 2375,93 грн.

Представник позивача також просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт № Д/13010 від 05.01.2026 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 05.01.2026, детальний опис наданих послуг до акту № Д/13010 від 05.01.2026, ордер на надання правничої допомоги № 1408806 серія ВС.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, з урахуванням часткового задоволення вимог позову та клопотання відповідача про зменшення розміру правових витрат, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 гривень.

Заявлені витрати на правову допомогу у даній справі на користь адвоката в сумі 8 000,00 грн. є неспіврозмірною до ціни позову та складністю справи, враховуючи, що її розгляд відбувся у порядку спрощеного позовного провадження, отже в заявленій сумі не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100747949 від 01.04.2023 у розмірі 16785 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять ) гривні 93 (дев`яносто три) копійки та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп витрати на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Найменування учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса; м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1

Повний текст складено та підписано 06.07.2026.

Суддя Г.В.Кожихова