Рішення № 137997187, 07.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3198/26

провадження № 2-о/619/123/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт приналежності їй Свідоцтва про право власності на житло від 05.01.1995 року, яке видано Фондом комунального майна при Золочівській районній раді народних депутатів на праві спільної сумісної власності ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебуваючи у шлюбі вона з чоловіком приватизували житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , про що Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів на їх подружжя, 05.01.1995 року було видано Свідоцтво про право власності на житло.

Однак у зазначеному Свідоцтві «по-батькові» заявниці вказано як « ОСОБА_3 », всупереч запису у паспорті останньої « ОСОБА_4 ».

Пояснила, що заявник разом зі своїм чоловіком приватизували земельну ділянку, на якій розташований зазначений житловий будинок, про що отримали відповідне Свідоцтво про право власності від 25.01.2024 року за № НОМЕР_1 . Варто зазначити, що «по-батькові» заявниці у зазначеному документі вказано вірно, а саме « ОСОБА_4 ».

За життя, 17.08.2011 року, ОСОБА_2 було складено заповіт, яким усе належне йому майно на випадок своєї смерті він заповідав їхньому сину ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що Золочівською селищною радою було вчинено відповідний актовий запис № 197 та видано свідоцтво про смерть сер. НОМЕР_2 .

Син заявниці та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у подальшому звернувся до приватного нотаріуса Кійко Н.Г. із заявою про прийняття спадщини. Заявник своєю заявою від 05.01.2026 року відмовилася від прийняття спадщини на користь сина.

Вказала, що при перевірці поданих нами документів, приватний нотаріус звернула увагу заявниці на розбіжності у написанні її «по-батькові» у паспорті та у свідоцтві про право власності на житло від 05.01.1995 та повідомила про те, що такі розбіжності у написанні документів призведуть до перешкод під час реєстрації зазначеного будинку у Єдиному реєстрі нерухомого майна.

Виправлення вищевказаної помилки у цьому Свідоцтві про право власності на житло від 05.01.1995, будь-яким іншим шляхом неможливе, у зв`язку з чим заявник звернувся до суду.

Просить задовольнити заявлені вимоги, вважає, що існують на те усі правові та фактичні підстави.

Заявник та представник заявника у судове засідання не з`явилися, від представника завника - адвоката Смаля В.В. до суду надійшла заява, у якій він просив справу розглядати за відсутності сторони заявника та задовольнити таку заяву у повному обсязі.

Заінтересована особа Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, є користувачем Електронного суду, ухвалу про відкриття провадження, ухвалу суду про залучення до участі у справі як заінтересованої особи, судову повістку та копії усіх документів, долучених до справи отримали у електронному вигляді, про що свідчать відповідні довідки сформовані в АСДС у автоматичному режимі, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань, щодо розгляду справи до суду не надавали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Золочівським РВ УМВС України в Харківській області від 08.04.1998 року та картки платника податків, виданої у Золочівському районі Дергачівської МДПІ Харківської області від 30.01.2001, заявниця є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідно паспорту, адреса місце проживання завниці зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

У Свідоцтві про право власності від 05.01.1995, що видане Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів, за №5-П, про право спільної сумісної власності зроблено відповідний запис у реєстрову книгу за №1-405, відповідно до якого житловий будинок належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , де по батькові останньої неправильно вказане з помилкою а саме - « ОСОБА_3 », замість правильного - « ОСОБА_4 ».

Тобто, у написанні по батькові заявниці у Свідоцтві про право власності від 05.01.1995, що видане Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів, за №5-П, про що зроблено відповідний запис у реєстрову книгу за №1-405, та на підставі чого у ОСОБА_1 виникло право спільної сумісної власності на житловий будинок у с. Калинове (Жовтневе), загальною площею 57,8 кв.м., виявлена невідповідність у написанні її по батькові - « ОСОБА_1 » та паспорті громадянина України - « ОСОБА_1 » - наявні розбіжності, що унеможливлюють реалізувати її майнові та спадкові права.

Проте, на думку суду вищенаведені розбіжності у Свідоцтві про право власності від 05.01.1995, що видане Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів, за №5-П, про що зроблено відповідний запис у реєстрову книгу за №1-405 є очевидною опискою, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутись до суду з вказаною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Окрім цього, суд звертає увагу, що у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно, зареєстрованого Реєстраційною службою Золочівського районного управління юстиції Харківської області від 25.01.2014 року за № 16751565, а саме земельної ділянки за кадастровим №6322683001:00:000:0034, за адресою: АДРЕСА_1 , яка також є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , «по-батькові» заявниці - вказано правильно, а саме « ОСОБА_4 ».

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються главою 6 розділу IV ЦПК України.

Частинами 1, 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 3, 4, 6 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293, статті 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Факти, що мають юридичне значення, - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У роз`ясненнях, що викладені в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Так, метою встановлення факту належності правовстановлюючого документа ОСОБА_1 , а саме Свідоцтві про право власності від 05.01.1995, що видане Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів, за №5-П, про що зроблено відповідний запис у реєстрову книгу за №1-405, та на підставі чого у заявниці виникло право спільної сумісної власності на житловий будинок у с. Калинове (Жовтневе), загальною площею 57,8 кв.м, є підтвердження її права спільної сумісної власності на цей будинок.

Однак розбіжність у написанні по батькові унеможливлює здійснення заявницею своїх майнових та спадкових прав на реєстрації цього права спільної сумісної власності у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт, який просить встановити заявник, підтверджується наступними письмовими доказами:

- Свідоцтво про право власності від 05.01.1995, що видане Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів, за №5-П, про право спільної сумісної власності зроблено відповідний запис у реєстрову книгу за №1-405, відповідно до якого житловий будинок належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , у якому по батькові заявниці вказане неправильно з помилкою а саме - « ОСОБА_3 », замість правильного - « ОСОБА_4 ».

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Золочівським РВ УМВС України в Харківській області від 08.04.1998 року та картки платника податків, виданої у Відділенні у Золочівському районі Дергачівської МДПІ Харківської області від 30.01.2001, відповідно до яких заявниця є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

На переконання суду, вказані розбіжності у написанні по батькові заявниці викликані помилковим транслітераційним перекладом з російської мови на українську у документах радянського зразка, коли замість нормативного « ОСОБА_4 » було помилково вказано « ОСОБА_3 », що є підставою для задоволення заяви у порядку окремого провадження.

Щодо розподілу судових витрат.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити юридичний факт приналежності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності від 05.01.1995, виданого Фондом комунального майна при Золочівській районній Раді народних депутатів, за №5-П, про право спільної сумісної власності зроблено відповідний запис у реєстрову книгу за №1-405, відповідно до якого житловий будинок належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , у якому по батькові заявниці вказане неправильно з помилкою а саме - « ОСОБА_3 », замість правильного - « ОСОБА_4 ».

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 25175462, місцезнаходження: код ЄДРПОУ: 25175462, місцезнаходження: 62203, Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Центральна, буд. 13-А, e-mail: zolsrada@ukr.net (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд).

Суддя В. С. Овсянніков