Рішення № 13799679, 15.02.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р.

Справа № 22/5025/69/11

за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго”, м. Хмельницький

до Міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал”, м. Хмельницький

про стягнення 506 278,06 грн.

Суддя С.В. Заверуха

Представники сторін:

позивача: Докієн В.В. - за довіреністю № 60 від 04.01.2011р.

відповідача: Варченко Н.А. - представник за довіреністю № 10 від 04.01.2011р.

Павлощук Г.С. - представник за довіреністю №44 від 15.02.2011р.

Повний текст рішення підписано та складено 15.02.2011р.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до господарського суду яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 506278 грн. 06 коп., в тому числі 487110 грн. 90 коп. - боргу за спожиту електричну енергію (згідно уточнених позовних вимог від 15.02.2011 р.), 8974 грн. 39 коп. - пені, 8436 грн. 95 коп. - інфляційних втрат (згідно уточнених позовних вимог від 15.02.2011 р.), 1755 грн. 82 коп. - 3% річних.

Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір на постачання електричної енергії № 81 від 17.10.2006р., копію додатку № 10 до договору № 81 від 17.10.2006р., копію рахунку - фактури № 81 від 31.08.10р., копію рапорту № 81 від 27.08.10р., копію рахунку - фактури № 81від 28.09.10р., копію рапорту № 81 від 28.09.10р., копію рахунку - фактури № 81 від 29.10.10р., копію рапорту № 81 від 27.10.10р., копію рахунку - фактури № 81 від 26.11.10р., копію рапорту № 81 від 26.11.10р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими. Стосовно строку дії договору представник позивача подав суду письмові пояснення від 31.01.2011р. за вх.№ 01-24/895/11, в яких зазначає, що відповідно до п.9.4 Договору № 81 від 17.10 2006р. договір укладено на строк до 31 грудня 2006р. і він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Так як заява від споживача про припинення дії договору не надходила, тому він вважається щорічно продовженим.

Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 487110 грн. 90 коп. - боргу за спожиту електричну енергію, 8974 грн. 39 коп. - пені, 8436 грн. 95 коп. - інфляційних втрат, 1755 грн. 82 коп. - 3% річних. Також позивач пояснив, що 16.08.2010р. погашена заборгованість перед Красилівським РЕМ в сумі 150000 грн., про що свідчить лист відповідача №2099. Відповідач вказаного факту не спростував.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні повідомив, що заборгованість за електроенергію виникла з незалежних від відповідача причин, а саме через те, що НКРЕ не провело вчасно коригування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення відповідно до збільшення тарифів на електроенергію і складає 487110,90грн. Незважаючи на зменшення обсягів споживання електроенергії Хмельницькводоканалом за 2008-2010рр. на 4,5 млн кВгГ її вартість зросла на 5,6 млн.грн. З 01 серпня 2010 року по 30 листопада 2010 року заборгованість за електроенергію становить 570 тис. грн. Державною ціновою інспекцією підтверджено обґрунтованість витрат на електроенергію з урахуванням зміни тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Підприємство у 2010 році забезпечило оплату спожитої електроенергії на суму 19912,30 грн., що на 4563,50 грн. більше ніж передбачено діючим тарифом на послуги підприємства (15348,80 грн. попередній тариф). Зазначають, що про дану причину було вказано в листі № 145 від 18.01.2011р., зокрема, МКП „Хмельницькводоканал” повідомило позивача, що заборгованість виникла, по вищевказаним причинам, а також в зв’язку неповним фінансуванням з Державного бюджету пільг, наданих підприємством пільговим категоріям населення за послуги з водопостачання та водовідведення. З врахуванням зазначеного, відповідач просить суд відмовити ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж в задоволенні позовних вимог про стягнення з МКП „Хмельницькводоканал” штрафних санкцій.

У відзиві на позов від 15.02.2010 р. відповідач додатково пояснює про відсутність вини останнього, в тому що виникла заборгованість по спожитій електроенергії.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

17.10.2006р. між ВАТ енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (Постачальник) та міським комунальним підприємством „Хмельницькводоканал” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №81. Згідно з розділом 1 договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 11670 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Точка продажу електричної енергії згідно додатку №5.

Відповідно до розділу 2 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору. Постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, визначеної додатком 7 "Величина приєднаної та дозволеної до використання потужності". Повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію (п.п. 2.2.1-2.2.3 договору).

Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.2.3.1- п.2.3.4).

Згідно пункту 4.2.1 Договору відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Розділом 9 договору визначені інші умови договору, згідно яких додатки до цього договору: 1, 2, 3, 4, 5, 5А, 7, 10, 11, 12, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Цей договір укладено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у постачальника, другий - у споживача.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Заяв про припинення дії договору або зміни його умов не надходило.

Додатком №10 п.1 до вказаного договору встановлений розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 10 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 30 числа розрахункового періоду 40 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, відповідно до рапортів про відпуск електроенергії від 27.08.2010р., від 28.09.2010р., від 27.10.2010р., від 26.11.2010р. виставив до оплати відповідачу рахунки-фактури про сплату електроенергії №81 від 31.08.2010р. на суму 818 519,53 грн., № 81 від 28.09.2010р. на суму 794 374,09 грн., №81 від 29.10.2010р. на суму 1 100 925,03грн., № 81 від 26.11.2010р. на суму 1 060 687,87 грн., загалом на суму 3 774 506,52 грн.

Листом від 16.08.2010 р. №2099 відповідач просив позивача суму проплати в розмірі 150000 грн. зарахувати на рахунок Красилівського РЕМ, що останнім було зроблено.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, лише частково сплатив вартість використаної електричної енергії, у зв’язку з чим у нього наявною є заборгованість в розмірі 487110,90 грн.

Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 487110,90 грн. в добровільному порядку своєчасно не погасив, позивач нарахував відповідачу 8 974,39 грн. - пені за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р., 8436,95 грн. –індексу інфляції за період з серпня 2010р. по листопад 2010р., 1755,82 грн. - 3% річних за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості за спожиту електроенергію в добровільному порядку, тому позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності від 17.10.2006р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 487110,90 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, рапортами, рахунками, відзивом на позов, тощо. Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 8974,39 грн., розраховану за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р. з врахуванням часткового погашення заборгованості.

Згідно ст.230 ГК України передбачено обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами в договорі на постачання електричної енергії (п. 4.2.1.) передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за електричну енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Через несвоєчасне виконання зобов’язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 8974,39 грн. за період: з 01.08.2010р. по 30.11.2010р., яка нарахована з врахуванням часткової оплати та із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Однак, суд вважає даний розрахунок пені неправомірним, оскільки сторони в договорі дійшли згоди щодо нарахування пені в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, тому за розрахунком суду пеня за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р. складатиме 295,19 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8974,39 грн. підлягають задоволенню судом частково в сумі 295,19 грн., в решті частині суд відмовляє з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 1755,82 грн., розрахованих за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р. та індекс інфляції в сумі 8436,95 грн., розрахованих за серпень 2010р. по листопад 2010р. (включно).

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за несвоєчасне виконання зобов’язання в сумі 1755,82грн. за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р. та 8436,95 грн. - інфляційних втрат за період з серпня 2010р. по листопад 2010р. (включно).

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору №81 від 17.10.2006р. позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується виставленими останньому рахунками та рапортами.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з серпня 2010р. по листопад 2010р. склала 487 110,90 грн., що визнається відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 497598,86 грн. за спожиту електричну енергію, з яких 487110,90 грн. - борг за використану електроенергію, 295,19 грн. - пеня, 8436,95 грн. - інфляційних втрат, 1755,82 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 8679,20 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам (98,28 %).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький про стягнення 506278,06 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код 03356128) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 22764703) 487110,90 грн. (чотириста вісімдесят сім тисяч сто десять гривень 90 коп.) основного боргу, 295,19 грн. (двісті дев’яносто п’ять гривень 19 коп.) пені, 8436,95 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять шість гривень 95 коп.) інфляційних втрат, 1755,82 грн. (одна тисяча сімсот п’ятдесят п’ять гривень 82 коп.) три процента річних, 4975,99 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 99 коп.) державного мита, 231,94 грн. (двісті тридцять одна гривня 94 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.

повний текст рішення підписано та складено 15.02.2011 р.