Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 152/740/26
2/152/803/26
У Х В А Л А
Іменем України
07 липня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Роздорожної А.Г.,
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
представника позивача адвоката Лепетухи Я.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу за позовом адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту на майно, -
у с т а н о в и в :
12 травня 2026 року представник позивача звернулася до суду з цим позовом та зазначила, що позивачу на праві приватної власності належало нежитлове приміщення Пташник №1 літ. «А», розташоване в с. Лозова Жмеринського району Вінницької області. Внаслідок тривалого невикористання та природного фізичного зносу будівля була повністю зруйнована, що підтверджується актами обстеження, рішенням виконавчого комітету Шаргородської міської ради та висновком про знищення майна, внесеним до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. З метою державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт позивач звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі речових прав записів про арешт усього нерухомого майна, накладених постановами державного виконавця від 5 листопада 2014 року №28813883 та від 11 листопада 2015 року №49303685. Представник позивача зазначила, що виконавчі провадження, у межах яких було накладено зазначені арешти, фактично завершені, матеріали одного з них знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання, а щодо іншого інформація в органах державної виконавчої служби відсутня. Незважаючи на звернення до органів державної виконавчої служби із заявами про закінчення виконавчих проваджень та зняття арештів, обтяження залишилися незнятими, що безпідставно обмежує право позивача на розпорядження належним йому майном та унеможливлює державну реєстрацію припинення права власності на фактично знищений об`єкт нерухомості. У зв`язку із вищевикладеним представник позивача просила скасувати арешт нежитлового приміщення Пташник №1 літ. «А» загальною площею 1078,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановами про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №28813883 від 5 листопада 2014 року та №49303685 від 11 листопада 2015 року, винесеними головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції Заграй Н.М. (а.с.2-13).
Ухвалою суду від 13 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Встановлено відповідачеві строк до 10 червня 2026 року для надання відзиву на позов (а.с.40).
Ухвалою суду від 10 червня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду по суті (а.с.52).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак 25 травня 2026 року та 4 липня 2026 року від начальника Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Юрія Сокуренка надійшли заяви, у яких він повідомив, що виконавче провадження № 28813883, у межах якого було накладено арешт на майно позивача, завершено, а виконавчий документ за належністю передано до іншого органу державної виконавчої служби. Цей виконавчий документ у подальшому був фактично виконаний у межах іншого виконавчого провадження, однак Жмеринський відділ державної виконавчої служби не має повноважень на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з нерухомого майна, оскільки відповідні виконавчі провадження перебували на виконанні в інших органах державної виконавчої служби, доступ до яких у відділу відсутній. Також представник відповідача повідомив, що щодо виконавчого провадження № 49303685 у Жмеринському відділі дані відсутні, а за інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження воно було завершене шляхом повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.43, 44).
Представник позивача адвоката Лепетуха Я.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Схожі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчих провадженнях, у межах яких державним виконавцем було накладено арешт на належне йому майно. При цьому позивач не заперечує правомірності накладення арешту на момент його застосування, не ставить питання про належність арештованого майна іншій особі та не оспорює право власності на нього. Із позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що підставою звернення до суду є незняття державним виконавцем арешту після завершення виконавчих проваджень, що, на думку позивача, порушує його право на розпорядження майном. Отже, спір фактично стосується бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо невчинення процесуальних дій зі зняття арешту, а тому позивач як сторона виконавчого провадження повинен був звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України та статтею 447 ЦПК України, а не пред`являти позов про скасування арешту.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Провадження у справі за позовом адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту на майно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницької апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ім`я (найменування) сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Лепетуха Ярослава Валентинівна, яка знаходиться по вул. Митрополита Петра Могили, буд. 8-А, в м. Вінниця, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000816, видане не підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 21 липня 2021 року №7/21, діє на підставі ордеру серії АВ №1297504 від 5 травня 2026 року.
Відповідач: Жмеринський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що знаходиться по вул. Валерія Брезденюка, буд. 19, в м. Жмеринка Вінницької області, ЄДРПОУ 34897998.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА
Судове рішення № 137996671, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 152/740/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: