Рішення № 137996628, 07.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1357/26

Провадження №2/149/1039/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.,

за участі секретаря Поліщук Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позов мотивований тим, що 04.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за умовами якого відповідачка отримує кредит в розмірі 12 000,00 грн на строк 360 днів та сплачує відсотки. В зв`язку із порушенням умов договору у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 28 644,00 грн, яку позивач просить стягнути, оскільки право вимоги за даним зобов`язанням перейшло до нього на підставі договору факторингу, укладеного 25.02.2026 між ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" та ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів"

Ухвалою суду від 28.04.2026 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

19.05.2026 до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення між сторонами кредитного договору, не надано доказів, які б свідчили про реєстрацію відповідачем в ІТС первинного кредиту та отриманням останньою одноразового ідентифікатора, не надано доказів перерахування коштів, тому просить відмовити в задоволені позову.

25.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що доводи відповідача не обгрунтовані та просить позов задовільнити.

25.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог.

09.06.2026 ухвалою суду було прийнято заяву про зменшення позовних вимог та ухвалено проводити розгляд у новій редакції.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Відповідачка до суду не з`явилася, заяв, клопотань не надсилала. Конверт повернувся з відміткою "адресат відсутній".

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором кредитної лінії №6764262 від 04.10.2025 (а.с. 24-27)

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

04.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитної лінії № 6764262, який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 121432.

Згідно розділу 2 Договору сума позики складає 12 000 грн., строк позики - 360 днів дата повернення кредиту - 28.09.2026, тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - 0,95%/день (зворот а.с. 13-а.с.19)

Крім того, відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора було підписано заявку-опитувальник (а.с.20), інформаційне повідомлення (зворт а.с.20).

Згідно довідки про ідентифікацію (а.с.21) встановлено, що відповідачці на електронну адресу надсилався одноразовий ідентифікатор для укладення договору.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в сумі 12 000 грн. підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 23), довідкою ТОВ "Європейська платіжна система" (а.с. 22)

Згідно розрахунку суми заборгованості, відповідачка має заборгованість в сумі 28 644,00 грн, з яких:12 000,00 грн тіла кредиту, 8 574,00 грн - відсотки, 6 000,00 грн - неустойка, 2 070,00 - відсотки за комісією (а.с. 5), що також підтверджується випискою по рахунку (зворот а.с.11-а.с.12), однак з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму кредиту в розмірі 22 644,00 з яких:12 000,00 грн тіла кредиту, 8 574,00 грн - відсотки, 2 070,00 - заборгованість за комісією.

Крім того відповідачці надсилалася вимога про повернення креди (а.с.38).

Суд вважає доведеним укладення спірного кредитного договору мід первинним кредитором та боржником ОСОБА_1 та отримання останньою кредитних коштів. При цьому суд зауважує, що відповідачка доказів, які б спростовували твердження позивача про отримання нею кредиту не надала. Заперечення відповідачки без надання доказів, які б свідчили про те, що останньою кошти не отримувались чи їх перерахування є наслідком шахрайських дій сторонніх осіб , свідчать про намагання особи уникнути обов"язку по поверненню коштів. Суд також враховує ту обставину. що протягом дії кредитного договору, відповідачкою частково здійснювалось погашення відсотків за користування кредитними коштами, зокрема 02.11.2025 та 14.11.2025 року, що свідчить про прийняття умов договору.

У зв"язку з невиконанням умов договору у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 22 644,00 з яких:12 000,00 грн тіла кредиту, 8 574,00 грн - відсотки, 2 070,00 - заборгованість за комісією, яку остання не спростувала.

Однак, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 2 070,00 грн, встановлена в договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2 070,00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користьпозивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 2 070,00 грн

Разом з тим, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 20 574,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - тіло кредиту та 8 574,00 грн - відсотки.

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. та наведено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (а.с.30-37).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, а також за відсутності заперечнь щодо співмірності понесених витрат на правничу допомогу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 6 507,66 грн, з яких: 4 088,64 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 2 419,02 грн - судовий збір.

На підставі ст.ст. 526, 530, 536, 610, 625, 1054, 1056 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса:08205, Київська обл, м. Ірпінь, , вул. Садова, 31/33, р\р НОМЕР_2 відкритий в АТ "ПУМБ", код банку 334851 ) заборгованість за кредитним договором в сумі 20 574,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - тіло кредиту та 8 574,00 грн - відсотки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса:08205, Київська обл, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, р\р НОМЕР_2 відкритий в АТ "ПУМБ", код банку 334851 ) судові витрати, пропорційні розміру задоволеним вимогам в сумі 6 507,66 грн, з яких: 4 088,64 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 2 419,02 грн - судовий збір.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК