Ухвала суду № 137996250, 02.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/921/26

1-кс/132/298/26

Ухвала

Іменем України

02 липня 2026 року м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

В режимі відеоконференції

Заступника керівника Хмільницької окружної

прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 ,

Заступника начальника СВ ВП №1 Хмільницького

РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого заступником керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нападівка Калинівського району Вінницької області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, розлученої, офіційно непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020220000097 від 15.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області звернувся заступник начальника СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУ НП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12026020220000097 від 15.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 127, ч.1 ст. 128, ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 162 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.03.2026 близько 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 перебувала за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . Під час телефонної розмови зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_6 , на грунті неприязних відносин між ними виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, висловила на його адресу погрозу вбивством. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , являються колишнім подружжям, та на них поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.

Реалізовуючи вказаний умисел, спрямований на погрозу вбивством ОСОБА_6 , діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, з метою виклику почуття тривоги та стурбованості, не маючи на меті позбавлення останнього життя, почала висловлювати в адресу ОСОБА_6 нецензурну лайку, ображаючи його, та погрози вбивством і фізичною розправою, а саме: «я приїду і переламаю тобі ноги» та «я приїду тобі хату спалю разом з твою мамашою», усвідомлюючи, що тим самим викликає у нього побоювання за своє життя та бажаючи цього, які зважаючи на ситуацію, що склалася, їхні попередні взаємовідносини, агресивність та наполегливість поведінки ОСОБА_5 , були сприйняті потерпілим ОСОБА_6 як реальна підстава побоювання за власне життя, оскільки він являється маломобільною людиною, внаслідок ампутації нижньої кінцівки, отриманої в ході участі в бойових діях.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке пов`язане із домашнім насильством.

Продовжуючи свої протиправну діяльність ОСОБА_5 , 13.03.2026 близько 15 години, для з`ясування відносин з приводу виховання спільного сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибула домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_8 та перебуває у її законному володінні.

Після цього, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що немає дозволу власниці на перебування на території зазначеного домоволодіння, діючи умисно, увідомлюючи протиправний характер своїх дій та про право особи на недоторканість житла та іншого володіння, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення суду і інших законних підстав, а також дозволу, незаконно проникла через хвіртку на огороджену територію домоволодіння ОСОБА_8 .

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинила дії, які полягають в незаконному проникненні до іншого володіння особи, чим порушила права на недоторканість потерпілої ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_5 , 13.03.2026 близько 15 години, перебуваючи на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , тримаючи в руках металевий прут, стала вчиняти суперечку із присутніми - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході суперечки, ОСОБА_5 , тримаючи в правій руці металевий прут, замахнулась ним, щоб нанести удар своєму колишньому чоловіку ОСОБА_6 .. Однак, побачивши це, малолітній ОСОБА_9 , маючи намір захистити свого батька, раптово підставив свою праву руку, та в свою чергу ОСОБА_5 , не передбачаючи та не бажаючи спричинення ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, хоча повинна була і могла передбачити їх настання, проявивши злочинну недбалість, нанесла йому один удар металевим прутом в область правого ліктя, заподіявши йому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи малолітньому ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого крайового перлому латерального виростка правої плечової кістки з незначним зміщенням, що належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за критерієм тривалого (понад 21 день) розладом здоров`я.

30.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Нападівка Калинівського району Вінницької області, громадянці України, раніше не судимій, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 128 КК України необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, ч. 1 ст. 129 КК України погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, ч. 1 ст. 162 КК України незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 162 КК України.

Вина підозрюваної ОСОБА_5 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 17.03.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколами допиту потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ;

- протоколами слідчих експериментів за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6

- висновком судово-медичної експертизи № 28 від 08.05.2026;

- протоколом допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- протоколом огляду документа від 15.06.2026;

- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 ;

- іншими доказами в їх сукупності.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваної ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років, а тому, знаючи про тяжкість покарання, що їй може загрожувати у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за його вчинення остання може переховуватися від органу досудового розслідування та, у подальшому від суду.

Крім того, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може незаконного впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки, згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому, ОСОБА_5 , може здійснювати вплив на потерпілих та свідка у кримінальному провадженні з метою подальшого уникнення кримінальної відповідальності.

У свою чергу, незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні відповідно до діючого кримінального законодавства кваліфікується як злочин, що свідчить про наявність такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, а також обрати останній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на підозрювану певних обов`язків, тому звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні, в режимі відеоконференції заступник керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 заявлене слідчим клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваної міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього цілодобового арешту. Натомість підозрювана просила застосувати до неї менш суворий запобіжний захід домашній арешт в нічний час доби.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.

Так, СВ ВП № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020220000097 від 15.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч.1 ст. 128, ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 162 КК України.

У даному кримінальному провадженні 30.06.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 128 КК України необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, ч. 1 ст. 129 КК України погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, ч. 1 ст. 162 КК України незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст.178 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Одним із видів запобіжних заходів, визначених КПК України, є домашній арешт, який в силу ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Беручи до уваги вагомість наявних доказів, що обґрунтовують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 128 КК України необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, ч. 1 ст. 129 КК України погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, ч. 1 ст. 162 КК України незаконне проникнення до іншого володіння особи, враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, відповідно до ст. 12 КК України, вчинила кримінальні правопорушення, які є кримінальними проступками, а також може незаконно впливати/тиснути на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, що може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та в подальшому надати суду належні, достатні та допустимі докази вини підозрюваної. Крім цього потерпілими у цьому провадженні є малолітній син, колишній чоловік та колишня свекруха підозрюваної.

Крім того, в Україні введено воєнний стан, у зв`язку із чим підозрювана ОСОБА_5 зможе переховуватися від суду та у зв`язку із воєнним станом вживати заходів по перетину кордону України з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про достатній ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя приходить до висновку про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання.

Застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Оскільки до підозрюваної ОСОБА_5 застосовується запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які зможуть забезпечити ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 186, 193, 194, 196, 309, 376 ч.2, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього цілодобового арешту підозрюваній ОСОБА_5 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026020220000097 від 15.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 162 КК України задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нападівка Калинівського району Вінницької області, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання строком на 2 (два) місяці.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;

не відлучатись з населеного пункту, в якому вона зареєстрована і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, навчання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати засоби контролю.

Ухвалу про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

Ознайомити підозрювану ОСОБА_5 під розписку з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 03.07.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1