Ухвала суду № 137995747, 03.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" червня 2026 р. м.Черкаси справа №925/608/25

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокурора: Барбаш О.А. прокурор відділу,

від позивача не з`явився,

від відповідача: Левчук А.С. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 150 197,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Черкаської області розглядається справа за позовом Уманської окружної прокуратури (прокуратура, прокурор) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про:

визнання недійсними додаткових угод від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на користь Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради безпідставно сплачених коштів в сумі 150 197,42 грн;

з покладенням на відповідача судових витрат: судового збору в розмірі 31491,20 грн.

Ухвалою від 30.05.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 19.03.2026 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 23.04.2026.

22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 925/608/25 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 916/2486/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Південного офісу Держаудитслужби, 2) Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), 3) Дністровського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 201 279,85 грн.

У судовому засіданні, що відбулося 23.04.2026 за участю прокурора та представників відповідача, суд оголошував перерву до 03.06.2026 для можливості прокурору ознайомитись з клопотанням представника відповідача про зупинення провадження у справі № 925/608/25 та підготувати свою позицію щодо нього.

02.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

У призначене судове засідання Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради не з`явився, про причини неявки - суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні, що відбулося 03.06.2026 за участю прокурора та представника відповідача, представник відповідача клопотання просив задовольнити; прокурор заперечила щодо зупинення провадження у справі з підстав зазначених у письмових запереченнях на подане відповідачем клопотання.

Суд дослідив докази, заслухав сторін та перейшов до стадії ухвалення рішення щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 925/608/25, оголосив перерву у судовому засіданні.

У судовому засіданні, що відбулося 03.06.2026 суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали та долучив її до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі, після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, суд зазначає таке.

В обґрунтування клопотання про зупинення розгляду справи представником відповідача зазначено, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 09.04.2026 справу № 916/2486/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 прийняв до розгляду та призначив розгляд касаційної скарги на 22.05.2026 о 10 год 00 хв.

В ухвалі від 09.04.2026 у справі № 916/2486/23 зазначено: « 6. Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2026 аргументована необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України та положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №916/2714/23 , а саме: " 7.41. З вищезазначених норм та встановленими матеріалами справи обставин випливає, що у даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі і саме Ізмаїльське управління водного господарства є органом, уповноваженим державою здійснювати заходи щодо розпорядження бюджетними коштами саме з метою забезпечення потреб держави або територіальної громади. Однак, будучи обізнаним про такі порушення жодних заходів щодо повернення такої не вжив. …7.50. Таким чином, у вирішенні доводів касаційної скарги виходячи із обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями та з урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів наголошує, що в силу вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор наділений повноваженнями звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі саме того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого і заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна). 7.51. Отже, незалежно від того, що позивач-3 є стороною оспорюваних Додаткових угод № 1-8 Прокурор подав позов в інтересах Ізмаїльського управління водного господарства, як належного отримувача коштів у розмірі 71 910,09 грн в порядку, визначеному законом».

Однією з підстав касаційного оскарження в ухвалі від 09.04.2026 у справі № 916/2486/23 зазначено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, зауважуючи, що прокурор у цій справі подав позов в інтересах держави в особі, зокрема, Дністровського міжрайонного управління водного господарства, яке не наділене у спірних правовідносинах функціями уповноваженого державного орану, тобто не є суб`єктом владних повноважень . Таким чином, на думку скаржника, прокурор у цьому випадку подав позов в інтересах держави в особі Дністровського міжрайонного управління водного господарства з порушенням приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України та положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Підставами заперечення у справі № 925/608/25 теж була та обставина, що прокуратура не може здійснювати представництво інтересів держави в особі органу, який був стороною Договору, додаткові угоди до якого оскаржуються, оскільки такий орган у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень.

За доводами відповідача справа № 925/608/25 та справа, що перебуває на розгляді об`єднаної палати Верховного Суду № 916/2486/23 є подібними у частині застосування статті 53 ГПК України та положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» і може вплинути на правильне вирішення даної справи.

В запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі прокурор зазначив, що відповідач обґрунтовує клопотання про зупинення провадження тим, що справа № 925/608/25 та справа № 916/2486/23 є подібними, оскільки в останній об`єднана палата Касаційного господарського суду вирішує питання щодо наявності чи відсутності у Дністровського міжрайонного управління водного господарства функцій уповноваженого державного органу (статусу суб`єкта владних повноважень) у контексті приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Проте, прокурор вважає, що така позиція відповідача ґрунтується на хибному ототожненні органів з принципово різною правовою природою, джерелами утворення та обсягом компетенції, що виключає наявність критерію подібності за суб`єктним складом. У справі № 916/2486/23, на яку посилається відповідач, предметом касаційного перегляду є оцінка правосуб`єктності управління водного господарства. Такі установи є спеціалізованими державними організаціями, статус яких як «суб`єктів владних повноважень» у сфері розпорядження коштами дійсно може потребувати додаткового судового тлумачення, оскільки їхня основна діяльність зосереджена на експлуатації державних меліоративних систем та оперативному управлінні державним майном, а не на реалізації класичних владно-управлінських функцій.

Натомість, правовий статус позивача у даній справі (№ 925/608/25) Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради є принципово іншим і не є предметом дискусій чи неоднакового тлумачення у правозастосовній практиці, оскільки він імперативно закріплений на рівні Конституції та законів України.

Отже, у сфері контролю за ефективним, економним та цільовим використанням коштів місцевого бюджету виконавчий комітет наділений виключними владними управлінськими функціями.

З огляду на викладене, Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради є абсолютним суб`єктом владних повноважень, компетенція якого щодо захисту фінансово-економічних інтересів територіальної громади прямо встановлена законом.

Правовий статус виконавчого комітету сільської ради та управління водного господарства є неспівставними. Відповідно, будь-які майбутні висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 916/2486/23 щодо меж правосуб`єктності управління водного господарства об`єктивно не здатні змінити, звузити або будь-яким іншим чином вплинути на імперативно визначений законом владний статус органу місцевого самоврядування. Таким чином, правовідносини у вказаних справах не є подібними, правова проблема, на яку вказує відповідач, у даній справі об`єктивно відсутня, а тому застосування п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України є безпідставним.

Позиція відповідача щодо необхідності очікування висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 916/2486/23 є штучною, оскільки питання наявності владних повноважень у виконавчих комітетів сільських рад у тотожних правовідносинах (за позовами прокуратури саме до ТОВ «Черкасиенергозбут») вже було остаточно та однозначно вирішене судом касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 сформувано чіткий правовий висновок щодо статусу органу місцевого самоврядування у таких спорах. Суд касаційної інстанції у пункті 8.32 постанови прямо встановив, що саме виконавчий комітет місцевої ради у спірних правовідносинах наділений владними повноваженнями, оскільки джерелом фінансування договору є місцевий бюджет.

Крім того, Верховний Суд деталізував, що виконавчий комітет ради є її виконавчим органом, який є підзвітним і підконтрольним сільській раді, бере участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання. Касаційний суд підтвердив, що такому органу делеговані повноваження щодо забезпечення потреб територіальної громади, у тому числі щодо раціонального та максимально ефективного використання бюджетних коштів, а також він безпосередньо виступає стороною правочину. У пункті 8.35 Верховний Суд констатував, що загроза порушення інтересів територіальної громади у таких справах полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі. Відповідно, саме виконавчий комітет ради є тим органом, що уповноважений державою здійснювати заходи щодо розпорядження коштами місцевого бюджету з метою забезпечення потреб територіальної громади. Прокурор набув право на представництво саме через те, що уповноважений орган, будучи обізнаним про порушення, не вжив заходів щодо повернення коштів.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За правовими висновками, викладеними, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 та від 14.12.2022 у справі № 906/750/21 Верховного Суду метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

За змістом наведеного пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 05.08.2024 у справі № 911/3333/23).

Дослідивши наявні у справі докази, господарським судом встановлено відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 916/2486/23, оскільки правовідносини у справі № 925/608/25 та у справі № 916/2486/23 не є подібними, правова підстава, на яку вказує відповідач, у даній справі об`єктивно відсутня, а тому застосування п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України є безпідставним.

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

У зв`язку із необхідністю повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, визначення обставин справи, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх процесуальних прав, для справедливого, неупередженого вирішення судом спору, суд вважає за необхідне розгляд даної справи по суті відкласти.

Керуючись ст.ст. 216, 227-229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут про зупинення провадження у справі відмовити.

Відкласти розгляд справи по суті на 10 год. 40 хв. 13 серпня 2026 року. Засідання провести в приміщенні Господарського суду Черкаської області м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал судових засідань 219, тел. канцелярії 31-21-49.

Роз`яснити учасникам справи, що за загальним правилом, в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення засідання.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 02 липня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз