Ухвала суду № 137995531, 02.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"02" липня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1319/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л7», м. Львів до Приватної фірми "ФБС", м. Харків про розірвання договору, стягнення 268 002,39 грн за участю представників:

відповідача - Тищенко А.В. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л7» (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 16 квітня 2026 року з позовною заявою, в якій просить суд розірвати Договір на виконання робіт № 31-Л від 25.09.2024 та стягнути з Приватної фірми "ФБС" (надалі - Відповідач) суму в загальному розмірі 268 002,39 грн (де: 191 600,00 грн основний борг, 11 589,10 грн - інфляційне збільшення, 59 065,29 грн - пеня, 5 748,00 грн - 3% річних), а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати, пов`язані із розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором на виконання робіт № 31-Л від 25.09.2024 в частині своєчасного та повного виконання робіт, внаслідок чого Позивач втратив інтерес для подальшого виконання Договору у первісному вигляді, вимагає розірвання такого Договору, повернення грошових коштів та нарахував Відповідачу штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1319/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18 червня 2026 року об 11:30.

Ухвалою суду від 18.06.2026 у судовому засіданні з розгляду справи по суті, оголошено про перерву до 02 липня 2026 року об 11:15. При цьому у даній ухвалі судом було враховано неявку представника Позивача та відсутність повідомлення про причини такої неявки, надаючи можливості прийняти участь у судовому засіданні всіх учасників процесу з розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судове засідання 02.07.2026 не з`явивсь, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань, пояснень до суду надано не було.

Представник Відповідач у судовому засіданні звернувся з усною заявою про залишення позову без розгляду з підстав неявки представника Позивача без належного повідомлення або поданої заяви щодо розгляду справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

При цьому, суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, суд має повно, об`єктивно та всебічно дослідити всі обставини справи, всі надані сторонами у справі докази та надати їм оцінку, вирішити інші питання, що виникають в ході розгляду справи, у тому числі розглянути всі клопотання та заяви учасників судового процесу, та постановити за результатами їх розгляду відповідні судові рішення.

Суд зазначає, що представник Позивачу було достеменно відомо про хід розгляду справи, адже всі ухвали суду по справі №922/1319/26 направлялися до електронного кабінету ТОВ «Л7» та були доставлені, що вбачається з інформації, яка міститься в Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного документу.

Проте, як вже було зазначено, представник Позивача в судове засідання щодо розгляду справи, призначене на 02.07.2026р. не з`явився.

В рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Так, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, право позивача як учасника справи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 7.18 постанови від 30.03.2020 у справі №910/13008/19 Верховний Суд відзначив, що «наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Вказані висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19 та постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.

У постанові від 03.04.2025 по справі №203/4777/20 ВС відзначає, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.

Суд вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку неявка представника позивача у судове засідання щодо розгляду справи по суті перешкоджає розгляду справи, адже наявні питання по суті спору, зокрема, щодо обраного позивачем способу захисту, щодо конкретизації наявних у матеріалах справи доказів, якими позивач обгрунтовує свою позицію тощо.

За таких обставин, враховуючи неявку представника позивача в судове засідання щодо розгляду справи по суті, що перешкоджає повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи, відсутність в матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи за відсутності представника, неповідомлення позивачем причини неявки його представника, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Л7» до Приватної фірми «ФБС» про розірвання договору, стягнення 268 002,39 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч.4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Л7» до Приватної фірми «ФБС» про розірвання Договору на виконання робіт № 31-Л від 25.09.2024 та стягнення суми в загальному розмірі 268 002,39 грн (де: 191 600,00 грн основний борг, 11 589,10 грн - інфляційне збільшення, 59 065,29 грн - пеня, 5 748,00 грн - 3% річних) - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити Позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК Україн.

Повний текст ухвали складено 06.07.2026.

СуддяІ.П. Жигалкін