Ухвала суду № 137995111, 07.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

07.07.2026 Справа № 917/200/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, вул. Сердюка Ігоря, 15, офіс 72, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; РНОКПП НОМЕР_1

в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ", вул. Якова Новицького, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005; код ЄДРПОУ 40921939

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТАГРО 2009", проспект Володимирський, буд. 94а, офіс 3-5/2, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 36313465;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "ШЕРШНІВСЬКА", вул. Миру, буд. 1, с. Шершнівка, Лубенський район, Полтавська область, 37573; код ЄДРПОУ 44113356

про визнання недійсним акту передачі-приймання нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/200/26 за позовом приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТАГРО 2009"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "ШЕРШНІВСЬКА" про визнання недійсним акту передачі-приймання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОКОМПАНІЯ «ШЕРШНІВСЬКА» (код ЄДРПОУ 44113356) від 18.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. за реєстровими № № 6517-6518.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

03.07.2026, в межах підготовчого провадження у справі, від позивача надійшла до суду заяву про зміну предмету позову (вх. № 9183), в якій позивач просить доповнити позовні вимоги наступною вимогою: «Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТАГРО 2009» у власність нежитлове приміщення, ангар для зберігання сільськогосподарської техніки, загальною площею 1 504,4 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791130053228, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Шершнівка, вулиця Миру, 1.» та прийняти до розгляду позовну заяву в новій редакції.

Одночасно позивачем подана заява про залучення співвідповідача у справі (вх. № 9184 від 03.07.2026) фізичної особи-підприємця Литовки Володимира Андрійовича, з посиланням на те, що зазначена особа є власником вказаного майна (нежитлового приміщення, ангар для зберігання сільськогосподарської техніки, загальною площею 1 504,4 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791130053228, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Шершнівка, вулиця Миру, 1), з 02.06.2026, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розглянувши підстави, на яких ґрунтуються заяви позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх прийняття з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У позовній заяві позивач звертався до суду з немайновими вимогами, а саме: визнання недійсним акту передачі-приймання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОКОМПАНІЯ «ШЕРШНІВСЬКА» (код ЄДРПОУ 44113356) від 18.12.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. за реєстровими № № 6517-6518.

Тобто предметом позову були виключно немайнові вимоги, заявлені до сторін оспорюваного правочину: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТАГРО 2009; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "ШЕРШНІВСЬКА».

Позивач додав до первісних позовних вимог немайнового характеру майнову вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТАГРО 2009» у власність нежитлового приміщення, ангар для зберігання сільськогосподарської техніки, загальною площею 1 504,4 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791130053228, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Шершнівка, вулиця Миру, 1. Відповідачем за вказаною вимогою є особа, зазначена в заяві про залучення співвідповідача - фізична особа-підприємець Литовка Володимир Андрійович, а не відповідачі у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТАГРО 2009 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "ШЕРШНІВСЬКА».

Позовна вимога про повернення майна є самостійним, нормативно визначеним способом захисту прав власника майна, яка ґрунтується на зовсім відмінних підставах аніж вимога немайнового характеру про визнання недійсними акту передачі-приймання нерухомого майна.

В даному випадку, доповнюючи позовну заяву з одночасним клопотанням про залучення співвідповідача позивач фактично звертається до суду з новою вимогою з інших підстав, з іншим предметом та до іншого відповідача.

Водночас, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач помилково вважає, що ним не змінюються підстави позову а лише доповнює його новими обставинами, оскільки ним заявлена нова вимога, яка ґрунтується на дослідженні обставин набуття права власності на нерухоме майно іншою особою, яка не є відповідачем у справі, тобто ґрунтується на інших фактичних обставинах.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.

У постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №925/185/19 (п. 36, 40), викладено наступну правову позицію: при розгляді питання щодо правомірності доповнення немайнового позову майновою вимогою: доповнення немайнового позову майновою вимогою є не збільшенням позовних вимог, а пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову.

Касаційний суд відзначає, що таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Верховний Суд вважає такі висновки застосовними і для випадків доповнення немайнової вимоги майновою шляхом зміни предмету.

Зазначені вище висновки були враховані, зокрема, в постанові Верховного суду від 16.05.2024 у справі № 905/36/22, прийнятій у подібних правовідносинах. Вказаною постановою Верховний Суд констатував порушення судами норм процесуального права у випадку прийняття заяви про зміну предмету позову шляхом доповнення первісних немайнових вимог про визнання недійсним правочину вимогами немайнового характеру (застосування наслідків недійсності правочину). Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 17.02.2023 № 902/560/20(902/301/21).

Враховуючи, що вимога про повернення майна має самостійний предмет доказування та ґрунтується на обставинах, що виникли після відкриття провадження у справі (факт реєстрації майна за фізичною особою-підприємем Литовкою Володимиром Андрійовичем 02.06.2026), така вимога не може бути предметом зміни позову, а підлягає заявленню шляхом подання окремої позовної заяви.

З огляду на викладене, заява позивача про залучення до участі у справі співвідповідача та про зміну предмета позову не приймається судом до розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 48, 177, 182-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви Скрипника Володимира Леонідовича (вх. № 9183 від 03.07.2026) про зміну предмету позову у справі № 917/200/26 та заяви про залучення співвідповідача у справі (вх. № 9184 від 03.07.2026) фізичної особи-підприємця Литовки Володимира Андрійовича.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.І. Пушко