Рішення № 137995050, 02.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/3630/23(916/418/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Богдановій М.В.

дослідивши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення 31 358 635, 29 грн.

За участю:

від Позивача: Сінявська Г.В.;

від Відповідача: Михайленко В.В.;

Суть спору.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0280-02024-ПП від 01.01.2024р. у сумі 31 358 635, 29 грн., з яких 31 277 286, 86 грн. основна заборгованість за Договором, 81 348, 43 грн. 3% річних.

Процесуальні дії Суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2026р. відкрито провадження у справі №916/3630/23(916/418/26) за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення 31 358 635, 29 грн. Справу постановлено розглядати у межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія". Підготовче засідання у справі призначено на 24.03.2026р.

24.03.2026р. судове засідання не відбулось, у зв`язку із чим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026р. справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду на 16.04.2026р.

25.03.2026р. до господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про закриття провадження у справі у частині стягнення основної заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0280-02024-ПП від 01.01.2024р. у сумі 31 277 286, 86 грн. у зв`язку із відсутністю предмету спору.

16.04.2026 р. підготовче засідання суду не відбулося у зв`язку з тривалим технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) суду, у зв`язку з чим проведення та запис судового засідання було неможливим, про що зазначено у довідці секретаря судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2026р. справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду на 28.05.2026р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2026р. закрито провадження у справі №916/3630/23(916/418/26) у частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" основної заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0280-02024-ПП від 01.01.2024р. у сумі 31 277 286, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2026р. учасникам справи повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на "30" червня 2026 р. о 14:30 год.

30.06.2026р. у судовому засіданні господарським судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалою у протокольній формі відкладено судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2026р. учасникам справи повідомлено про відкладення судового засідання для ухвалення та проголошення судового рішення до "02" липня 2026 р. о 14:10 год.

Про час, дату та місце проведення судових засідань суд повідомляв учасників справи відповідними ухвалами, які було доставлено до електронних кабінетів учасників справи у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Зміст позовних вимог Позивача.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у позовній заяві зазначало, що Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0280-02024-ПП у частині здійснення розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії, у зв`язку із чим, станом на дату звернення Позивача до суду у Відповідача утворилась заборгованість за надані послуги у сумі 31 277 286, 86 грн. Також, у зв`язку із несвоєчасним виконанням Відповідачем зобов`язань за вказаним Договором, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 81 348, 43 грн. 3% річних.

Заперечення Відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав, що у нього наявна заборгованість перед Позивачем за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0280-02024-ПП у частині здійснення розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії. Однак, після відкриття провадження у справі, Відповідачем здійснено погашення заявленої до стягнення основної заборгованості за Договором №0280-02024-ПП у повному обсязі.

Стосовно нарахованих та заявлених Позивачем до стягнення 3% річних Відповідач заперечував та просив відмовити у їх стягненні, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №0280-02024-ПП.

Обставини справи, встановлені Судом.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" та повідомлення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, 01.01.2024 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (Користувач, Відповідач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0280-02024-ПП, дата акцептування 01.01.2024р.

Пунктом 1.1., 1.2. Договору встановлено, що Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Умови публічного Договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №309, та є однаковими для всіх Користувачів.

Умови публічного Договору затверджено наказом НЕК "Укренерго" та оприлюднено на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/.

Згідно п. 2.1. Договору ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.п. 1 п. 7.1. Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послуги.

Підпунктом 2 п. 9.2. Договору встановлено, що ОСП зобов`язується складати та надавати Користувачу акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, що визначені в главах 6 та 10 цього Договору.

Згідно п.п. 1, 2 п. 9.3. Договору Користувач зобов`язується підписувати зі свого боку акти приймання-передачі Послуги, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

У розділі 6 Договору встановлено наступний порядок розрахунків між Сторонами за надані послуги.

Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1. Договору)

Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (п. 6.2. Договору).

Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем (п. 6.4. Договору).

За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів) (п. 6.6. Договору).

Пунктом 10.3. Договору встановлено, що Рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Згідно п. 10.4. Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/.

Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).

У п. 10.7. Сторони підтвердили, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).

За розрахункові періоди жовтень-листопад 2025р. Позивачем було сформовано та направлено Відповідачу наступні Акти приймання передачі послуг за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0280-02024-ПП від 01.01.2024р. та рахунки для проведення розрахунків за надані Послуги, а саме:

за жовтень 2025р.:

І декада Рахунок - фактура ПР-0049776/0280-02024-ПП від 15.10.2025р. на суму 4 103 440, 50 грн.;

ІІ декада Рахунок - фактура ПР-0050366/0280-02024-ПП від 24.10.2025р. на суму 4 703 486, 96 грн.;

ІІІ декада Рахунок - фактура ПР-0050961/0280-02024-ПП від 04.11.2025р. на суму 5 439 327, 84 грн.;

Акт приймання передачі № ПРА-0013740 від 31.11.2025р. за жовтень 2025р. на суму 14 769 271, 81 грн.;

Рахунок - фактура ПР-0051581/0280-02024-ПП від 11.11.2025р. на суму 14 769 271, 81 грн.

за листопад 2025р.:

І декада Рахунок - фактура ПР-0052216/0280-02024-ПП від 14.11.2025р. на суму 5 391 256, 22 грн.;

ІІ декада Рахунок - фактура ПР-0052827/0280-02024-ПП від 24.11.2025р. на суму 5 488 940, 53 грн.;

ІІІ декада Рахунок - фактура ПР-0048568/0280-02024-ПП від 04.12.2025р. на суму 5 457 150, 16 грн.;

Акт приймання передачі № ПРА-0014432 від 30.10.2025р. за листопад 2025р. на суму 16 485 568, 73 грн.;

Рахунок - фактура ПР-0054069/0280-02024-ПП від 11.12.2025р. на суму 16 485 568, 73 грн.;

Акт коригування № ПРА_К-0013513 від 02.01.2026р. до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0013740 від 31.10.2025р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0280-02024-ПП, за яким обсяги наданої Послуги у жовтні 2025р. зменшено на 23 088, 62 грн.

Також, Позивачем було сформовано та направлено Відповідачу Акт коригування №ПРА_К-0012163 від 06.10.2025р. до Акту приймання передачі Послуги №ПРА-0008898 від 28.02.2025р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0280-02024-ПП (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0009680 від 07.05.2025р.) за яким обсяги наданої Послуги у лютому 2025р. збільшено на 22 446, 32 грн.

Усі вищевказані Акти та рахунки підписані Позивачем в електронній формі з використанням електронного підпису та доставлені Відповідачу за допомогою Сервісу, у відповідності до вимог Договору.

У позовній заяві Позивачем було заявлено до стягнення заборгованість за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0280-02024-ПП від 01.01.2024р. у 31 277 286, 86 грн., з яких заборгованості за наступні розрахункові періоди: лютий 2025р. 22 446, 32грн., жовтень 2025р. 14 769 271, 81 грн., листопад 2025р. 16 485 568, 73 грн.

Після відкриття провадження у справі та станом на дату постановлення рішення, заборгованість за вищевказані розрахункові періоди Відповідачем погашена, провадження у справі у відповідній частині закрито ухвалою суду від 28.05.2026р.

Разом з тим, Позивачем у позовній заяві було нараховано та заявлено до стягнення 81 348, 43 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання Відповідачем грошового зобов`язання сплати вартості послуг за Договором №0280-02024-ПП від 01.01.2024р.

В обґрунтуванні вказаних нарахувань Позивач посилається на несвоєчасне виконання Відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг та положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

До позовної заяви Позивачем надано розрахунок 3% річних, з яких вбачається, що Позивачем здійснено вказані нарахування як на планові платежі так і на фактичний обсяг послуги одночасно.

Господарський суд враховує, що умовами Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (правовий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 19.08.2022р. у справі 912/1941/21).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021р. № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

На виконання умов п. 6.2 та п.п. 2 п. 9.2 договору для проведення поетапної оплати за послуги з передачі електричної енергії (планові платежі) Позивачем були виставлені Відповідачу зазначені вище рахунки.

Сума основного боргу за Договором №0280-02024-ПП від 01.01.2024р. Відповідачем була сплачена у повному обсязі, однак, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем систематично допускалось порушення платіжної дисципліни.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі Загальні положення про зобов`язання книги 5 Цивільного кодексу України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (правовий висновок викладений у постанові КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (правовий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою (правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Нарахування 3 % річних за прострочення оплати планової вартості Послуги за кожну декаду відповідного розрахункового місяця здійснено позивачем до 15 числа (включно) наступного місяця за розрахунковим, а з 16 числа наступного місяця за розрахунковим нараховано 3 % річних за прострочення зобов`язання за фактичний обсяг, погоджений актом надання послуг, який підписувався сторонами у відповідному місяці.

Господарський суд зазначає, що такий порядок нарахування відсотків річних є вірним та обґрунтованим, адже 18-го числа поточного місяця крайній строк оплати планового платежу за першу декаду місяця, отже 19-го числа починається прострочення такого платежу, відповідно 28-го числа поточного місяця крайній строк оплати за другу декаду, тому 29-те перший день прострочення, а 8-е число наступного місяця є крайнім строком оплати за третю декаду, тому 9-го числа наступного місяця починається прострочення з оплати планового платежу за третю декаду.

Як оплата планової вартості Послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг Послуги по суті є одним і тим самим зобов`язанням з оплати Послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов`язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов`язання.

Невиконане зобов`язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг.

Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану Послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання Користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу Послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормам ст. 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, Суд вважає обґрунтованим нарахування Позивачем та заявлення до стягнення 3% річних від прострочених сум платежів за Договором за весь час прострочення. Дослідивши надані Позивачем розрахунки, господарським судом встановлено їх обґрунтованість та відповідність обставинам справи.

Як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог у справі Відповідач посилався на наявність форс-мажорних обставин, а саме невиконання Оператором системи передачі своїх зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та сформовану ситуацію на території Херсонської міської територіальної громади.

Відповідно до п. 11.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.

За загальним правилом, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 р. у справі № 910/15264/21 колегія судів зазначила, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин".

24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. введено воєнний стан.

Торгово-промислова палата України (далі ТПП) листом від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Так, відповідно до сталої судової практики суду касаційної інстанції, лист ТПП від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

При цьому, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин, обставини форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 р. у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 р. у справі № 905/55/21).

Водночас, посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. у справі № 913/785/1 та від 30.11.2021 р. у справі № 913/785/17).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 13.12.2023 р. у справі № 922/193/23 викладений правовий висновок, що "форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі".

Водночас, Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 р. у справі № 910/7679/22 звертає увагу на те, що "навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором".

На переконання Відповідача, факторами які прямо вплину на можливість своєчасних та у повному обсязі розрахунків з Позивачем є невиконання Оператором системи передачі своїх зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та ситуації, що склалась на території Херсонської міської територіальної громади внаслідок проведення активних бойових дії.

Стосовно посилання Відповідача на невиконання Оператором системи передачі своїх зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел господарський суд враховує наступне.

Пунктом 2 ч. 7 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат, зокрема, на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Таке ж право Постачальника універсальних послуг закріплено п. 5.3.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", як постачальником універсальних послуг, та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", як Оператором системи передачі, укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг № 0280-09021 від 01.07.2019р. Метою укладення вказаного Договору є забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальника послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Відповідач зазначає, що підставою неможливості виконання зобов`язань перед Позивачем є неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" умов вищевказаного договору, у зв`язку із чим, у останнього перед відповідачем утворилась заборгованість у розмірі понад 57 млн. грн. Таким чином, Відповідач фактично "недоотримав" необхідні грошові кошти для розрахунків за Послуги перед ОСП (Позивачем).

Вказані доводи господарський суд не приймає як обставини непереборної сили, що унеможливили виконання Відповідачем зобов`язань перед Позивачем, оскільки, положеннями Договорів, укладених між Позивачем та Відповідачем, та положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" не встановлено, що можливість оплати вартості постановленої Відповідачу електричної енергії ставиться у залежність від виконання Оператором системи передачі Договору, укладеного з Постачальником надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" є самостійним суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями.

Положеннями п. 2 ч. 7 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" закріплено право Постачальника універсальних послуг на компенсацію витрат пов`язаних із наданням оператору системи передачі послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Реалізація Відповідачем наданого йому Законом права на відшкодування вищезазначених витрат не може бути підставою для невиконання зобов`язання перед Позивачем за Договором №0280-02024-ПП від 01.01.2024р.

Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Отже, у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (статті 607 ЦК України) або на відсутність вини (стаття 614, 617 ЦК України чи статті 218 ГК України) (аналогічний висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 910/18566/21, від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 27.03.2024 у справі № 910/7717/23).

Також, господарський суд вважає безпідставними посилання Відповідача на ситуацію, що склалась на території Херсонської міської територіальної громади внаслідок проведення активних бойових дії, оскільки, Відповідачем не наведеного причинно-наслідкового зв`язку між завданими йому збитками під час перебування на тимчасово окупованій територій у 2022р. та неможливістю належним чином виконувати зобов`язання за №0280-02024-ПП від 01.01.2024р. у період з жовтня по листопад 2025р.

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права Позивача.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд вважає за належне задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у сумі 81 348, 43 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який сплачено Позивачем за позовні вимоги у цій справі про стягнення з Відповідача 3% річних складає 976, 18 грн.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та внаслідок задоволення позовних вимог, Суд покладає на Відповідача судовий збір у сумі 976, 18 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

В И Р І Ш И В :

1. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у сумі 81 348 (вісімдесят одна тисяча триста сорок вісім) грн. 43 коп. та судовий збір у сумі 976 (дев`ятсот сімдесят шість) грн. 18 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.2026р.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія"; Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; розпоряднику майном Боржника арбітражному керуючому Литвиненку С.С.

Суддя С.І. Райчева