Рішення № 137994696, 07.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1072/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛІНК», м. Вишневе, Київська область

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України б/н від 14.04.2026 року (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛІНК» (далі - відповідач) про стягнення 3820,50 грн. за Договором поставки №605/ВОЗ-2025 від 24.10.2025 року.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 21.04.2026 року про усунення недоліків позовної заяви.

Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 20.04.2026 року.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1072/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.05.2026 (вх. №7860 від 06.05.2026). Крім того, в прохальній частині відзиву відповідач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас, клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням доводів та зазначенням обставин, які підлягають детальному дослідженню для повного та всебічного встановлення обставин справи відповідачем не подано.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено два можливих випадки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

За змістом ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Положення ч. 1 ст. 247, ч. 1, 7 ст. 250 ГПК України слід розуміти так, що малозначна справа розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з урахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 ГПК України.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України).

Частиною 5 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом розгляду даної справи є стягнення грошової суми в розмірі 3820,50 грн, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на користь одного позивача. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати через відділ діловодства суду у письмовій формі.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд вважає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи. Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана справа, у розумінні ГПК України, є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, відповідач у відзиві не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання. Крім того, відповідач не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, розумні строки розгляду справи, відсутність відповідного клопотання з обґрунтуванням підстав необхідності здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження. Судом враховано, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє права сторін на подання доказів та пояснень.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив б/н від 12.05.2026 (вх. №8287 від 12.05.2026).

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.05.2026 (вх. №8641 від 18.05.2026).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (за договором - замовник) і та ТОВ «ФУДЛІНК» (за договором - постачальник) 24.10.2025 укладено Договір №605/ВОЗ-2025 (далі - Договір), згідно умов пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п. 1.2 Договору, найменування та кількість товару зазначена в Додатку №1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:15540000-5 Сирні продукти.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна договору складає 1273500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту ПДВ) 20% - 212250,00 грн.

Розрахунки за товар, що поставляється без порушень строків або вимог щодо якості або тари або упаковки або маркування, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану»), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника та продубльована на електронну адресу зазначену в розділі 15 цього Договору. Надіслана письмова заявка засобами поштового зв`язку вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення. У письмовій заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Згідно п. 6.2 Договору, передача (приймання-здача) товару здійснюється: в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), розташованих у Київській області. Конкретний перелік місць постачання в межах області буде визначений заявкою(-ами) замовника згідно з планами-графіками поставок Головного управління Національної гвардії України.

Поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 6.7 Договору, право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.

Підпунктом 7.2.1 Договору передбачено, що у випадку порушення постачальником своїх зобов`язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов Договору чи відмови від виконання Договору, відмови постачальника від зміни на обґрунтовану вимогу замовника істотних умов Договору у випадках, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.

Згідно пп. 7.3.1 Договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Згідно п. 12.1 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 28.10.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 14.01.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 14.07.2025 № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії Договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2025.

У Специфікації, яка є додатком № 1 до Договору, сторони погодили, зокрема, найменування товару (асортимент), що підлягає поставці, одиницю виміру та кількість товару, ціну за одиницю з ПДВ і суму з ПДВ, а саме: сир твердий сичужний у кількості 5000 кг на суму 1273500,00 грн з ПДВ (254,70 грн/1 кг). Крім цього у Специфікації сторони узгодили строк поставки до 30.11.2025.

17.11.2025 позивач надіслав на адресу відповідача заявку №78/1/10/1-5829-2025 від 17.11.2025, у якій зазначив дати поставки і кількість товару, яка має бути поставлена у відповідні дати, а саме: 27.11.2025; 5000 кг; місце постачання в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_2

Відповідач поставив, а позивач прийняв товар - сир твердий сичужний у кількості 5000 кг. на загальну суму 1273500,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 01.12.2025 №11579/3078.

Позивачем на адресу відповідача 15.01.2026 надіслано претензію від 13.01.2026 №78/1/5/1-208-2026 про сплату пені за порушення строку поставки товару.

02.02.2026 від відповідача на адресу позивача надійшла відповідь на претензію №29-01/2026-6 від 29.01.2026 в якій відповідач зазначив, що заявка позивачем відправлена не у спосіб, передбачений Договором, оскільки, дублювання інформації на електронну адресу відповідача -foodlinkllc@gmail.com, як це прямо передбачено пунктом 6.1 Договору, здійснено не було. У зв`язку з цим постачальник не міг виконати поставку у строк - до 27.11.2025, оскільки, строк виконання починається з моменту належного отримання заявки. Водночас, після фактичного отримання заявки ТОВ «Фудлінк» виконало свої зобов`язання.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3820,50 грн. на підставі пункту 8.3. розділу 8 Договору, за порушення строку поставки товару, визначеного заявкою від 17.11.2025 № 78/1/10/15829-2025 за період з 28.11.2025 по 30.11.2025 згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач засобами поштового зв`язку надіслав 17.11.2025 на адресу відповідача заявку № 78/1/10/1-5829-2025 від 17.11.2025 на поставку 5000 кг товару до 27.11.2025. Відправлення заявки підтверджується долученими до позову копіями опису вкладення та поштової накладної. Згідно трекінгу поштового відправлення № 0505503159060, копію якого додано до матеріалів справи, 18.11.2025 лист із заявкою позивача від 17.11.2025 №78/1/10/1-5829-2025 прибув до відділення відповідача у м. Вишневому, проте, відповідач, всупереч умовам пункту 7.3.7. Договору забрав зазначений лист лише 26.11.2025.

Відповідач у повному обсязі здійснив поставку обумовленого вказаною заявкою товару замовнику, однак із порушенням встановлених строків, а саме: 5000 кг товару на суму 127500,00 грн, які мали бути поставлені до 27.11.2025, поставлені 01.12.2025 згідно з видатковою накладною від 01.12.2025 №11579/3078 (період прострочення становить 3 дні).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Також відповідно до змісту статей 546 та 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня. Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Сума пені, нарахована позивачем на підставі п. 8.3 Договору за порушення відповідачем строків поставки товару, визначених у заявці від 17.11.2025 №78/1/10/1-5829-2025 становить 3820,50 грн за період прострочення з 28.11.2025 по 01.12.2025.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 3820,50 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

Стосовно посилань відповідача щодо неможливості своєчасно ознайомитися з інформацією щодо строків поставки товару у зв`язку з невиконанням позивачем обов`язку продублювати заявку на електронну пошту постачальника, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.1 Договору, дата і місце поставки визначаються у письмовій заявці замовника. Заявка надсилається поштою (рекомендованим або цінним листом) та дублюється електронною поштою. Вона вважається врученою постачальнику з моменту отримання замовником (Військовою частиною) фіскального чеку про відправлення.

Згідно п. 13.13. розділу 13 Договору, усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 15 цього Договору). У будь-якому разі Позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Відповідач після проставлення на копії документа Позивача будь-якої відмітки, що свідчіть про його отримання Відповідачем (уповноваженим представником) або в день направлення Позивачем відповідного листа на електронну пошту Відповідача, вказану у розділі 15 цього Договору чи передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання замовником заявки від 17.11.2025 №78/1/10/1-5829-2025 на електронну пошту ТОВ «Фудлінк».

Крім того, позивач зазначає, що з метою якнайшвидшої обізнаності відповідача із датою поставки товару, 17.11.2025 засобами месенджера «Telegram» було попереджено представника відповідача Цьопкало О. В. про план-графік поставок та направлено зазначеному представнику відповідну заявку.

Суд не бере до уваги надані позивачем скріншоти з месенджера «Telegram» як належний і допустимий доказ надсилання заявки постачальнику засобами електронного зв`язку, оскільки, такий спосіб комунікації прямо не передбачений умовами договору. Пунктом 6.1 Договору сторони погодили вичерпний порядок направлення заявки, а саме, шляхом надсилання її рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладення, з обов`язковим дублюванням на визначену в договорі електронну адресу. Використання інших каналів зв`язку, зокрема месенджерів, умовами Договору не передбачено, а отже, суперечить погодженому сторонами порядку.

Однак, попри те, що заявка не була продубльована на електронну пошту відповідача, з огляду на обставини справи та зміст пункту 6.1 Договору, зазначена заявка вважається врученою постачальнику 26.11.2025.

Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність своєчасної інформації про строки поставки суперечить змісту підписаної сторонами Специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, оскільки, саме у Специфікації сторони погодили істотні умови поставки, зокрема конкретний строк (кінцеву дату 27.11.2025) виконання зобов`язання. Підписуючи Специфікацію, відповідач підтвердив свою обізнаність із погодженими строками та прийняв на себе обов`язок забезпечити поставку товару у встановлений строк, виходячи із принципів належного та своєчасного виконання зобов`язань.

За таких обставин, заявка позивача спрямована на реалізацію вже погоджених умов Договору і не створює нових чи додаткових строків поставки. Отже, доводи відповідача про необізнаність із строками поставки спростовуються самим фактом підписання Специфікації і не можуть бути прийняті судом як належне обґрунтування порушення умов Договору.

Аналогічної правової позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд при розгляді аналогічної справи у постанові від 02.06.2026 у справі №911/360/26.

Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що після отримання заявки між сторонами в телефонному режимі було узгоджено змінені строки поставки, оскільки, такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами і суперечать умовам самого Договору.

У п. 6.1 Договору сторони прямо погодили, що будь-яке корегування інформації, зазначеної у заявці, навіть якщо воно ініційоване та обговорене засобами телефонного зв`язку, набуває юридичної сили виключно за умови його подальшого письмового підтвердження. Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання такого письмового підтвердження узгоджених змін строків поставки, що прямо визнається необхідною умовою дійсності відповідних змін.

Суд також не приймає твердження відповідача про те, що здійснення замовником оплати за поставлений товар свідчить про його прийняття без зауважень та підтверджує відсутність порушень постачальником умов Договору. Такі твердження ґрунтуються на помилковому тлумаченні змісту пункту 5.1 Договору та не підтверджують належного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Зазначена умова Договору визначає порядок та строки здійснення розрахунків за поставлений товар, однак, не встановлює безумовного зв`язку між фактом оплати та відсутністю порушень з боку постачальника. Інакше кажучи, здійснення замовником оплати не є юридичним фактом, який автоматично свідчить про належність виконання відповідачем умов Договору в частині дотримання строків поставки товару чи інших істотних умов.

При цьому, оплата поставленого товару зумовлена обов`язком замовника виконати грошове зобов`язання за фактично отриманий товар, незалежно від наявності чи відсутності порушень з боку постачальника. Така оплата сама по собі не позбавляє замовника права заявляти вимоги, зумовлені порушенням строків поставки чи інших умов Договору, якщо такі порушення мали місце.

Крім того, пунктом 5.1 Договору регулюється порядок розрахунків і не містить положень, які б передбачали, що здійснення оплати є підтвердженням відсутності претензій або відмовою від права на їх заявлення в майбутньому.

За таких обставин посилання відповідача на факт проведення замовником оплати як на доказ належного виконання зобов`язань є необґрунтованим та не приймається судом до уваги.

Доводи відповідача про те, що неприйняття замовником рішення про односторонню відмову від Договору згідно пп. 7.2.1 Договору свідчить про належне виконання постачальником своїх зобов`язань та відсутність порушень умов договору є безпідставними з огляду на наступне.

Суд зазначає, що передбачене підпунктом 7.2.1 Договору право замовника на односторонню відмову від договору у разі порушення постачальником умов щодо строків, кількості чи якості поставки є виключно правом, а не обов`язком замовника. Нереалізація замовником цього права не означає визнання відсутності порушення з боку постачальника та не може розцінюватися як підтвердження належного виконання договору.

Відповідач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної поставки товару позивачу є доведеним, а Договором передбачено право позивача на нарахування пені, як захід відповідальності постачальника за порушення строків виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені обґрунтованими та доведеними, а тому, підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛІНК» про стягнення 3820,50 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлінк» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4 літ. М, приміщення 4а, код ЄДРПОУ 44924561) на користь Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) 3820 (три тисячі вісімсот двадцять) грн. 50 коп. пені та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць